ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2022 року
м. Київ
справа №826/7530/17
провадження № К/9901/32997/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (головуючий суддя Файдюк В.В., судді Земляна Г.В., Мєзєнцев Є.І.)
у справі № 826/7530/17
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича щодо включення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "КБ "Хрещатик" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду;
зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "КБ "Хрещатик" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, стосовно включення рахунку позивача до цього переліку з метою виплати гарантованої суми відшкодування у розмірі 200 000 грн.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року у позові відмовлено.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08 липня 2020 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2018 року скасовано, позов задоволено.
4. 22 листопада 2018 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 44100 грн.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
6. Постановою Верховного Суду від 08 липня 2020 року ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року скасовано, а справу у частині розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення скеровано для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" на користь ОСОБА_1 витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 6 300 грн.
8. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення її заяви повністю.
9. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення судових витрат, в якій позивач просить за результатами розгляду касаційної скарги стягнути з відповідача 29600 грн. судових витрат, пов`язаних з наданням позивачу правової допомоги.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
10. Задовольняючи частково заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції врахував ціну позову у справі, а також те, що розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, витрачений адвокатом час під час надання позивачу правничої допомоги і дійшов висновку, що заявлена сума витрат не є співмірною з наданою по справі правничою допомогою.
11. Шостий апеляційний адміністративний суд вважав неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, необґрунтованими вимоги про стягнення, зокрема, витрат:
- у сумі 6300 грн (3 год.*2100), необхідних для надання загальних консультацій про положення законодавства, пов`язаного з оскарженням рішення;
- у сумі 8400 грн (4 год*2100), необхідних для збору та опрацювання всіх документальних матеріалів, які мають відношення або пов`язані з прийняттям та оскарженням рішення, інших матеріалів на захист позиції клієнта, надання їм правової оцінки;
- у сумі 6300 грн (3 год*2100), необхідних для надання роз`яснення та письмових висновків щодо судової практики по спірним правовідносинам, що виникли по справі №826/7530/17.
Також, на думку колегії суддів, час, витрачений для надання правничої допомоги при розробленні, структуризації та складанні процесуальних документів (апеляційної скарги від 21 червня 2018 року про скасування рішення, що складала лише 1 аркуш та не містила мотивування), подання апеляційної скарги на підпис клієнту, виготовлення копій матеріалів додатка до апеляційної скарги, направлення документів до суду у розмірі 6300 грн (3 год.*2100); участь у виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2018 року у справі №826/7530/17 для вирішення питання щодо порушення судом апеляційного провадження у справі про скасування рішення, а саме: складання та подання на підпис клієнту апеляційної скарги від 10 серпня 2018 року (складеної на чотирьох аркушах) по справі № 826/7530/17 про скасування рішення, з врахуванням вимог названої ухвали суду апеляційної інстанції (що було викликано недбалістю адвоката та непрофесійним підходом до виконання умов договору з позивачем), оформлення матеріалів додатка до апеляційної скарги, сплати судового збору, складання супровідного листа від 10 серпня 2018 року по справі №826/7530/17, направлення документів до суду апеляційної інстанції у сумі 16800 грн (8 год.*2100) є необґрунтовано завищеним та не відповідає докладеним зусиллям представника позивача.
12. Окремо апеляційний адміністративний суд зазначив, що позивачем не надано до суду документів, що свідчать про оплату гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку. Долучена до заяви копія прибуткового касового ордеру від 19 листопада 2018 року №3-11-19/18 містить виключно підпис Кириченка Р.Ю. та жодним чином не підтверджує ані сплату цих коштів позивачем, ані внесення їх на рахунок адвоката або інше підтвердження фактичного отримання цих коштів адвокатом.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим і апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
14. Заявник на обґрунтування вимог касаційної скарги покликається на те, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскарженого судового рішення не взяв до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у його постанові від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19, а також правовий висновок, сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
15. Позивач стверджує, що відповідачем в порядку ч. 6 ст. 134 КАС України клопотання щодо зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги не заявлялося, доведення неспівмірності витрат не здійснювалося, тому суд апеляційної інстанції, зменшивши суму витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності, порушив норми ч. 6 ст. 134 КАС України.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
17. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
18. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
19. Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
20. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15 грудня 2017 року, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами господарювання, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів - суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
21. Отже, зазначення судом апеляційної інстанції про те, що позивачем не надано до суду документів, які свідчать про оплату гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, не може бути підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат за умови реальності таких витрат.
22. Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
23. За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
24. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
25. Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем було подано для підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги такі документи: