ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 120/3328/20-а
провадження № К/9901/6742/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 (головуючий суддя Жданкіна Н.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 (колегія суддів у складі головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Боровицького О.А., Матохнюка Д.Б.)
у справі № 120/3328/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати п. 25 рішення Міністерства оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю ІІ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, оформленого протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 січня 2020 року за №8;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано п.25 рішення Міністерства оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.01.2020 за №8;
- зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.10.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №120/3328/20-а, у якій Міноборони просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням ВЛК №2 1120 ОВГ (свідоцтво про хворобу №707/8 від 08.09.1988) встановлено, що виявлені у позивача захворювання отримані в період проходження військової служби.
5. 19.01.2017 під час первинного огляду МСЕК позивачу встановлено 2 групу інвалідності, із зазначенням причини інвалідності: захворювання, ТАК, отримане в період проходження військової служби, про що видано довідку Серії 12 ААА № 584062 від 01.02.2017.
6. Також, згідно витягу з Протоколу № 356 від 18.10.2019 11 Регіональної військово-лікарської комісії рішення ВЛК № 2 1120 ОВГ (свідоцтво про хворобу № 707/8 від 08.09.1988) скасовано, встановлено, що частина захворювань позивача, Так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
7. 26.11.2019 під час повторного огляду МСЕК, позивачу встановлено 2 групу інвалідності, із зазначенням причини інвалідності: захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, про що видано довідку Серії 12 ААБ № 634515 від 29.11.2019.
8. Також, як вказує позивач та не заперечується відповідачем, в грудні 2019 року, з метою отримання одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням 2-ої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, позивач вперше подав до Вінницького ОВК документи, які були скеровані до Міністерства оборони України, для їх розгляду та прийняття рішення про виплату відповідної допомоги або відмову у її виплаті.
9. Відповідно до Витягу з протоколу засідання комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.01.2020 за № 8 позивачу було призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.
10. Разом з тим, позивач з таким рішенням не погодився, оскільки вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що після встановлення позивачу в січні 2017 року групи інвалідності, він не скористався своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги, проте, внаслідок уточнення ВЛК причин захворювання, що спричинило настання інвалідності, позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі. Лише після внесення виправлень до причин захворювання, що спричинило настання інвалідності позивач, з метою реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги, звернувся до відповідача із заявою щодо її нарахування та виплати. За наведених обставин, суди вважали помилковим застосування відповідачем при визначенні розміру належної до виплати позивачу одноразової грошової допомоги приписів абз. 2 частини 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що суди невірно застосували норми чинного законодавства. Наполягає, що зміну групи інвалідності позивачу встановлено в термін більше ніж 2 роки, а тому на нього розповсюджується дія абз. 2 частини 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Посилається на правові висновки Верховного Суду у справах №240/10153/19 та №1.380.2019.006957.