ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2022 року
м. Київ
справа №500/1410/21
провадження № К/9901/34626/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року (суддя Дерех Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року (головуючий суддя Ніколін В.В., судді: Большакова В.В., Гінда О.М.)
у справі № 500/1410/21
за позовом ОСОБА_1
до Шумської міської ради Тернопільської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Шумської міської ради Тернопільської області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Шумської міської ради щодо не розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 від 26 жовтня 2020 року №12.02.05/3190 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель комунальної власності - землі загального користування, кадастровий номер 6125882800:01:001:0729, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Шумського району, Тернопільської області;
- зобов`язати Шумську міську раду у двотижневий строк з моменту набрання законної сили рішення розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 26 жовтня 2020 року №12.02.05/3190 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель комунальної власності - землі загального користування, кадастровий номер 6125882800:01:001:0729, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Шумського району Тернопільської області.
2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправною бездіяльність Шумської міської ради Тернопільської області щодо не розгляду у встановленому законом порядку заяви ОСОБА_1 від 26 жовтня 2020 року №12.02.05/3190 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель комунальної власності - землі загального користування, кадастровий номер 6125882800:01:001:0729, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Шумського району, Тернопільської області; зобов`язано Шумську міську раду Тернопільської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 жовтня 2020 року №12.02.05/3190 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель комунальної власності - землі загального користування, кадастровий номер 6125882800:01:001:0729, яка розташована за межами населеного пункту с. Жолобки Шумського району, Тернопільської області; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Шумської міської ради Тернопільської області на користь ОСОБА_1 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Позивач не погодився з висновками суду щодо розподілу судових витрат, тому звернувся з апеляційною скаргою.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року залишено без змін.
5. ОСОБА_1 із вказаними судовими рішеннями в частині стягнення витрат на правничу (правову) допомогу не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року - скасувати, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року змінити в частині розміру стягнення витрат на правничу допомогу, непередаючи справи на новий розгляд, та викласти резолютивну частину в наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шумської міської ради Тернопільської області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 400 (шість тисяч чотириста) грн 00 коп». Також просить стягнути з бюджетний асигнувань Шумської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу, а саме підготовку та подання касаційної скарги, в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп.
6. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОЦІНКА ЗАЯВИ ПОЗИВАЧА ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Задовольняючи частково заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 500 грн є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
8. Суд апеляційної інстанції відзначив, що Заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката не підтверджені у встановленому порядку, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують їх фактичне понесення (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо), тому такі витрати не можуть бути стягнуті з відповідача.
9. На думку апеляційного адміністративного суду, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. На переконання колегії суддів апеляційного суду, розрахунок правничої допомоги завищений (неспіврозмірний) у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг, оскільки ця справа є справою незначної складності.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
10. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим і апеляційним адміністративними судами норм процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.
11. Скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17, від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, від 20 грудня 2018 року у справі № 316/1923/16-а (2-а/316/41/17), а також Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
12. Позивач стверджує, що мотиви суду першої інстанції щодо визначення розміру стягнення витрат на правничу (правову) допомогу є такими, що: порушують законне право позивача на отримання справедливої компенсації за звернення до суду, в частині понесених у зв`язку з цим витрат; суперечать усталеній судовій практиці в справах щодо розгляду подібних правовідносин (правовим висновкам Верховного Суду), та свідчать про неправильне застосування норм матеріального права.
13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти відшкодування позивачу адвокатських витрат в означеному розмірі, мотивуючи це, зокрема тим, що справа є не складною, судова практика у вказаній категорії є сформованою.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
15. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
16. Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст. 134 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
17. За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
18. Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
19. Судом першої інстанції встановлено, що 12 березня 2021 року між позивачем та Адвокатським Бюро "Ростислава Никитюка", в особі керуючого бюро-адвоката Никитюка Р.І. укладено Договір №30 про надання правничої (правової) допомоги.
20. На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав такі докази: Додаток №1 до Договору №30 про надання правничої (правової) допомоги від 12 березня 2021 року "Вартість правничої допомоги", Додаток №2 до Договору №30 про надання правничої (правової) допомоги від 12 березня 2021 року - Акт №01 приймання-передачі виконаних робіт по наданню правничої (правової) допомоги від 16 березня 2021 року.
21. Відповідно до Акту № 01 приймання-передачі виконаних робіт по наданню правничої (правової) допомоги від 16 березня 2021 року (Додаток № 2 до Договору клієнту надано такі послуги:
- консультування «Клієнта» 12 березня 2021 року (тривалість: 1 год. 00 хв.) щодо обрання належного способу захисту порушеного права, формування правової позиції щодо захисту порушеного права, опрацювання наданих клієнтом документів, вартість яких становить -1000 (одна тисяча) грн;