ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 227/1838/17
адміністративне провадження № К/9901/38690/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 (суддя - Мацишин Л.С.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 (судді - Ястребова Л.В., Васильєва І.А., Компанієць І.Д.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, встановив:
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
визнати дії відповідача неправомірними;
зобов`язати відповідача провести дії відповідно до вимог чинного законодавства та призначити і виплатити їй щомісячну адресну допомогу, як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з моменту звернення - 03.10.2016 та з 04.04.2017.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, яка у 2014 році була вимушена залишити своє постійне місце проживання у м. Донецьку та у зв`язку із проведенням антитерористичної операції перемістилась з тимчасово окупованої території разом із донькою ОСОБА_2 до м. Білозерське Донецької області.
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради від 13.01.2015 №1422007196 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу.
03.11.2014 вона звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Розглянувши заяву, відповідач призначив таку допомогу на періоди з 16.01.2015 по 15.03.2015 в розмірі 1326 грн; з 16.03.2015 по 15.05.2015 в розмірі 1105,00 грн, з 16.05.2015 по 15.07.2015 в розмірі 884,00 грн. (а.с. 38 - 39)
На підставі заяв позивача від 31.07.2015, 30.01.2016, 16.08.2016, 03.10.2016, 27.01.2017 грошова допомога була призначена на наступні періоди, а саме - з 16.07.2015 по 15.01.2016, з 30.01.2016 по 12.07.2016, з 16.08.2016 по 15.02.2017 у розмірі 884 грн та з 03.10.2016 по 02.04.2017 в розмірі 1768 грн.
Листом від 23.03.2017 у відповідь на звернення позивача від 02.02.2017 з питання призначення державної адресної допомоги переміщеним особам відповідач зазначив, що згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №505 особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, а тому відмовив позивачу у призначенні адресної допомоги. (а.с. 17)
Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернулась до суду з цим позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив їй у призначенні щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з посиланням на пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, яким встановлено, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається. Вважає такі дії відповідача протиправними, а відмову у виплаті їй допомоги такою, що порушує її конституційні гарантії прав і свобод, як заявника на отримання соціальної допомоги.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 позов задоволено.
Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті допомоги.
Зобов`язано відповідача призначити і виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 03.10.2016 та з 04.04.2017.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017 змінено постанову суду першої інстанції шляхом доповнення її резолютивної частини абзацом третім наступного змісту: «Скасувати розпорядження Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради від 01.12.2016, яким позивачу відмовлено в призначенні щомісячної адресної допомоги як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Абзаци 3, 4, 5, 6, 7 резолютивної частини постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 вважати абзацами 4, 5, 6, 7, 8 відповідно.
В іншій частині постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2017 залишено без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходили з того, що відповідно до пунктів 2, 3, 5, 6 Порядку №505 грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи та у разі, якщо така особа іншого статусу, в тому рахунку набула статусу особи, що доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку, і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку №505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.
Суди дійшли висновку, що до позивача не може бути застосовано наслідки не працевлаштування визначені пунктом 7 Порядку №505, оскільки її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 цього Порядку, у зв`язку з чим позивач підпадає під вичерпний перелік винятків для осіб, які не працевлаштовані та набула право на призначення щомісячної адресної допомоги.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що дії управління соціального захисту населення узгоджуються з приписами Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505, оскільки особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.