ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 904/3741/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Ніколенко М.О.)
від 22.09.2021,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Чус О.В., судді - Кощеєв І.М., Орєшкіна Е.В.)
від 25.11.2021,
за заявою Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 у справі № 904/3741/20
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа",
про стягнення 171 236, 45 грн,
В С Т А Н О В И В:
у червні 2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" 61 650,14 грн пені, 12 088,26 грн 3 % річних, 20 414,81 грн інфляційних витрат та 77 083,24 грн збитків.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2020, позов задоволено.
Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 61 650,14 грн пені, 12 088,26 грн 3% річних, 20 414,81 грн інфляційних втрат, 77 083,24 грн збитків.
20.10.2020 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 у справі № 904/3741/20 видано наказ.
28.08.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області від КП теплових мереж "Криворіжтепломережа" надійшла заява від 26.08.2021 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2021 у справі № 904/3741/20. Підприємство просило скасувати вказане рішення суду першої інстанції в частині стягнення з КП теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 77 083,24 грн збитків та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та здійснити розподіл судових витрат.
Вказана заява обґрунтована тим, що на час розгляду справи № 904/3741/20 в судах першої та апеляційної інстанції відповідачу не могли бути відомі обставини щодо того, які саме необхідні елементи повинен довести позивач для стягнення з відповідача збитків та які йому стали відомі вже після прийняття Центральним апеляційним господарським судом в аналогічних спорах постанов від 29.07.2021 у справі № 904/6986/20, від 12.08.2021 у справі № 904/6983/20, від 12.05.2021 у справі № 904/6992/20, де у стягненні збитків було відмовлено. Відповідач вважає, що зазначені обставини є нововиявленими і спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення від 29.09.2020 у справі № 904/3741/20, а саме: доведення позивачем наявності відповідних збитків та їх розміру належними доказами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2021, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021, в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 у справі № 904/3741/20 відмовлено.
03.12.2021 КП теплових мереж "Криворіжтепломережа" подало касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021, в якій просить вказані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Підставами для скасування вказаних судових рішень зазначає абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує, що судами попередніх інстанцій було порушено п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України. Посилається на те, що для правильного вирішення справи щодо стягнення збитків важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які обставини повинен довести позивача, а які відповідач. Зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи 29.09.2020 в частині стягнення з відповідача збитків не розглядав елементів за наявності яких стягуються збитки та правових підстав для їх стягнення. Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду про застосування положень ГПК України щодо підстав для відмови та/або задоволення заяв про перегляд рішень суду за нововиявленими обставинами в подібних правовідносинах, що є підставою касаційного оскарження, встановлену п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кібенко О.Р., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Стратієнко Л.В.- головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначеної у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано ст. 320 ГПК, відповідно до якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні вказаних положень ГПК України є одночасна наявність таких чотирьох умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені; ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення (аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 910/1566/19).
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, яке переглядається (аналогічний висновок викладений у п.6.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 909/1190/17).
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору також не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.
При цьому є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових обставин або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами ГПК України. Не може також вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору (подібний висновок міститься у постанові суду касаційної інстанції від 07.07.2021 у справі № 904/4470/16).
До того ж не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 9901/424/18, у постанові Верховного Суду України від 29.03.2017).
Прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву (рішення ЄСПЛ у справі "BRUMАRESCU v. ROMANIA" від 28.11.1999, заява №28342/95, §61).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі (PRAVEDNAYA v. RUSSIA від 18.11.2004, заява №69529/01, §27). Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.05.2020 у справі №927/943/16.
Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України", "PONOMARYOV v. UKRAINE" від 03.04.2008, заява №3236/03, §40).
Надавши належну оцінку заяві відповідача про перегляд рішення суду першої інстанції від 29.09.2020 у справі № 904/3741/20, суди попередніх інстанції встановивши, що заявник як на нововиявлену обставину посилається на рішення господарських судів у інших подібних справах, у яких суди дійшли до іншого висновку, ніж Господарський суд Дніпропетровської області в рішенні від 29.09.2020 у справі № 904/3741/20; що фактично його доводи зводяться до переоцінки доказів, поданих сторонами у процесі розгляду цієї справи, дійшли правильного висновку, що вказані обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 320 ГПК України.
Наведені заявником доводи та аргументи не є нововиявленими обставинами у розумінні положень ст. 320 ГПК, а зводяться по суті до перегляду судового рішення, яке набуло чинності, без належних підстав.
З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відому у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 у справі № 904/3741/20.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 18.02.2022 у справі № 904/3639/20, за позовом АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до КП теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення заборгованості в сумі 930 062, 78 грн, з яких 43 169,66 грн - пеня, 8 464,64 грн - 3% річних, 878 428,48 грн - збитки, залишено без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, якими у задоволенні заяви КП теплових мереж "Криворіжтепломережа" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі № 904/3639/20 відмовлено з подібних підстав.
Щодо посилань скаржника на підставу касаційного оскарження, встановлену п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно зазначити таке.
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
З аналізу ч. 2 ст. 287 ГПК України вбачається, що він може бути визначений як підстава касаційного оскарження для судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України, до яких оскаржувані у цій справі судові рішення - ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявлених обставин, після її перегляду в апеляційному порядку не належать, а вони є судовими рішеннями, визначеними у п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України.