Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 761/16207/20
провадження № 61-17210 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Національний інститут стратегічних досліджень,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Національного інституту стратегічних досліджень на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року у складі судді Притули Н. Г., додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року у складі судді Притули Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Заришняк Г. М., Рубан С. М.; касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 рокуу складі колегії суддів: Кулікової С. В., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу у частині його звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 26 липня 2010 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем, з 01 вересня 2014 року працював на посаді заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень.
27 грудня 2019 року наказом Національного інституту стратегічних досліджень № 85 затверджено та введено в дію з 01 січня 2020 року нову організаційну структуру інституту.
28 грудня 2019 року директором Національного інституту стратегічних досліджень підписано йому попередження про скорочення з 01 січня 2020 року посади заступника директора у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. Із зазначеним попередженням про скорочення посади його було ознайомлено 08 січня 2020 року.
З 01 січня 2020 року введено нову організаційну структуру Національного інституту стратегічних досліджень на підставі наказу директора інституту від 27 грудня 2019 року № 85.
Наказом Національного інституту стратегічних досліджень від 02 березня 2020 року № 80-к йому було надано відпустку з 10 березня 2020 року по 23 березня 2020 року та зазначено вважати датою його звільнення 23 березня 2020 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці.
З 10 березня 2020 року по 23 березня 2020 року він перебував у щорічній відпустці та 14 березня 2020 року у телефонному режимі був повідомлений про проведення з ним остаточного розрахунку у зв`язку зі звільненням з 23 березня 2020 року із займаної посади.
На підставі його заяви, трудова книжка та завірена копія наказу про звільнення були направлені йому на адресу проживання, які він отримав 02 квітня 2020 року.
Позивач уважав своє звільнення незаконним, оскільки відповідачем було порушено положення трудового законодавства, а саме оновлена організаційна структура інституту затверджувалася 27 грудня 2019 року з введенням її в дію з 01 січня 2020 року, тому відповідач зобов`язаний був попередити його про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням посади не пізніше 01 листопада 2019 року, а попередив 08 січня 2020 року.
Крім того, йому не було запропоновано усі вакантні посади, які існували у відповідача у період з 28 грудня 2019 року по 23 березня 2020 року, що є порушенням вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України. Також відповідач допустив порушення положень статті 42 КЗпП України, так як його звільнення проведено без врахування та надання йому переважного права на залишення на роботі і у порушення частини третьої статті 40 КЗпП України під час перебування у відпустці.
Відповідач не здійснив повного розрахунку по заробітній платі, а саме за період з 07 серпня 2019 року по 23 березня 2020 року не виплачена надбавка за високі досягнення у праці у розмірі 50 % посадового окладу, що становить 50 627,13 грн, хоча рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року у справі № 761/44461/19 його позов задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ тимчасово виконуючого обов`язки директора Національного інституту стратегічних досліджень Яблонського В. М. від 07 серпня 2019 року № 186-К про скасування з 07 серпня 2019 року йому, як заступнику директора, раніше встановленої надбавки за високі досягнення у праці у розмірі 50 % посадового окладу.
У період з травня по жовтень 2018 року, оскільки не виплачувалась надбавка за високі досягнення, то йому не було доплачено премію у розмірі 32 461,09 грн, невірно оплачена відпустка за період з травня 2019 року по березень 2020 року. Крім того, йому не сплачено кошти за відрядження у листопаді 2018 року у розмірі 720,78 грн.
Протиправними діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, оскільки його звільнення відбулося з порушенням положень трудового законодавства та було абсолютно неочікуване для нього, такі події викликали у нього душевні страждання та погіршення стану здоров`я, унаслідок чого він звертався до медичного закладу і був непрацездатний у період з 19 березня 2020 року по 28 березня 2020 року.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати пункт 2 наказу директора Національного інституту стратегічних досліджень від 04 березня 2020 року № 80-к у частині його звільнення; виключити з розділу "Підстава" слова попередження про скорочення посади 08 січня 2020 року; статті 3, 24 Закону України "Про відпустки", постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року № 930 "Питання оплати праці працівників Національної академії державного управління при Президентові України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту законодавства Верховної Ради України; посади яких не належать до посад державної служби", стаття 44 КЗпП України", виключити з короткої назви "Про надання відпустки ОСОБА_1 з наступним звільненням" та пункт 1 наказу директора інституту слова "з наступним звільненням".
Позивач просив поновити його на посаді заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень з 24 березня 2020 року; стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 24 березня 2020 року по день поновлення на роботі; стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн; стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень заборгованість по заробітній платі у розмірі 105 726,82 грн, а саме: 50 627,13 грн - надбавки за високі досягнення у праці за період з 07 серпня 2019 року по 23 березня 2020 року; 32 461,09 грн - надбавки за високі досягнення у праці та премії за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року; 720,78 грн - оплата за два дні відрядження у листопаді 2018 року; 21 917,82 грн оплати за час відпустки у травні, вересні, жовтні 2019 року та як частина компенсації за невикористану частину відпустки; стягнути з Національного інституту стратегічних досліджень середній заробіток за весь час затримки розрахунку по заробітній платі, починаючи з 28 квітня 2020 року по день фактичного розрахунку.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Національний інститут стратегічних досліджень здійснити перерахунок надбавки за високі досягнення у праці, премії за період з 01 травня 2018 року по жовтень 2018 року включно, оплату відрядження у листопаді 2018 року, оплачувані відпустки за період 2019-2020 рік ОСОБА_1 з врахуванням посадового окладу, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 906 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 і від 06 грудня 2017 року № 930". Зобов`язано Національний інститут стратегічних досліджень здійснити перерахунок заробітної плати (всіх її складових) ОСОБА_1 з врахуванням надбавки за високі досягнення у праці - у розмірі 50 % посадового окладу, починаючи з 07 серпня 2019 року та здійснити виплату різниці між нарахованою та виплаченою заробітною платою.
У позові ОСОБА_1 до Національного інституту стратегічних досліджень про визнання незаконним та скасування наказу у частині, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивача з роботи у зв`язку зі скороченням посади відбулося з дотриманням положень трудового законодавства, оскільки у відповідача дійсно відбулася зміна структури, змінено штатний розпис, позивача попереджено про наступне вивільнення за два місяці. ОСОБА_1 було запропоновано усі вакантні посади, проте згоди на переведення він не надав. Відповідачем проведено порівняння показників продуктивності праці позивача та надано перевагу у залишенні на роботі іншим працівникам, тому до позивача не можуть бути застосовані положення статті 42 КЗпП України щодо переважного права залишення на роботі.
ОСОБА_1 було звільнено в останній день відпустки, тому відсутні підстави вважати, що його звільнення відбулось під час відпустки.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з метою захисту прав позивача слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок надбавки за високі досягнення у праці, премії за період з 01 травня 2018 року по жовтень 2018 року включно, оплату відрядження у листопаді 2018 року, оплачувані відпустки за період 2019-2020 рік ОСОБА_1 з врахуванням посадового окладу, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 906 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 і від 06 грудня 2017 року № 930" та зобов`язати Національний інститут стратегічних досліджень здійснити перерахунок заробітної плати (всіх її складових) з врахуванням надбавки за високі досягнення у праці у розмірі 50 % посадового окладу, починаючи з 07 серпня 2019 року та здійснити виплату різниці між нарахованою та виплаченою заробітною платою. Відповідач не заперечував щодо існування вищевказаної заборгованості по заробітній платі, а лише зазначав про відсутність коштів для здійснення відповідних виплат.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат у сумі 30 702,81 грн задоволено частково. Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. Інші вимоги заяви залишено без задоволення.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу Національного інституту стратегічних досліджень залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 листопада 2020 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Національного інституту стратегічних досліджень від 04 березня 2020 року № 80-к у частині звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень з 24 березня 2020 року. Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 24 березня 2020 року по 23 вересня 2021 року, у розмірі 594 839,52 грн. Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000 грн. Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень заборгованість по заробітній платі у розмірі 81 531,89 грн, а саме: 26 432,20 грн - надбавки за високі досягнення у праці за період з 07 серпня 2019 року по 01 січня 2020 року; 32 461,09 грн - надбавки за високі досягнення у праці та премії за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року; 720,78 грн - оплата за два дні відрядження у листопаді 2018 року; 21 917,82 грн - оплати за час відпустки у травні, вересні, жовтні 2019 року та як частина компенсації за невикористану частину відпустки. Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень на користь держави судовий збір у розмірі 2 738,87 грн. Стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 838,25 грн. Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми платежу за один місяць.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідно до попередження про заплановане звільнення ОСОБА_1 запропоновано посаду провідного інженера відділу інформаційних технологій, проте відсутні докази відмови позивача від переведення на цю посаду.
Відповідачем, як роботодавцем, у порушення положень статті 49-2 КЗпП України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачу протягом терміну попередження було запропоновано усі вакантні посади, а також доказів, що він відмовився від запропонованих конкретних вакантних посад у допоміжних підрозділах інституту. Крім того, звільнення позивача відбулось у період його тимчасової непрацездатності, оскільки з 19 березня 2020 року до 01 квітня 2020 року він перебував на лікарняному, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АДШ № 943351, чим порушено положення частини третьої статті 40 КЗпП України.
Апеляційний суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на роботі зі стягненням на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, який визначено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Унаслідок незаконного звільнення позивача йому було завдано моральної шкоди, при визначенні розміру якої суд урахував вимоги виваженості, розумності і справедливості.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року у справі № 761/44461/19 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ виконуючого обов`язки директора Національного інституту стратегічних досліджень Яблонського В. М. від 07 серпня 2019 року № 186-К про скасування з 07 серпня 2019 року ОСОБА_1, заступнику директора, раніше встановленої надбавки за високі досягнення у праці - у розмірі 50% посадового окладу. Проте відсутні докази виконання відповідачем зазначеного судового рішення.
Позивач вказував на те, що відповідачем не нараховано та не виплачено суми надбавки за високі досягнення у праці за період з 07 серпня 2019 року по 23 березня 2020 року. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що встановлення надбавки за високі досягнення у праці здійснюється у межах року, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сум надбавки за високі досягнення у праці за період з 07 серпня 2019 року по 01 січня 2020 року у розмірі 26 432,20 грн; надбавки за високі досягнення у праці та премії за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року у розмірі 32 461,09 грн; оплата за два дні відрядження у листопаді 2018 року у розмірі 720,78 грн; оплати за час відпустки у травні, вересні, жовтні 2019 року та як частина компенсації за невикористану частину відпустки у розмірі 21 917,82 грн.
Відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, оскільки таке стягнення є подвійним, враховуючи, що за порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне застосування положень статті 117 КЗпП України та статті 235 КЗпП.
Оскільки судом було задоволено частково позовні вимоги, то пропорційно задоволеним вимогам стягнуто витрати на правову допомогу. Вчинення позивачем процесуальних дій, які, на його думку, є необхідними для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а саме направлення відповідної кореспонденції до суду та інституту, у зв`язку з чим понесені витрати у розмірі 244,68 грн, є необґрунтованими, оскільки не свідчать про обов`язок вчинення таких дій та ствердження про їх необхідність під час розгляду справи. Апеляційний суд погодився з висновком районного суду про відсутність правових підстав для стягнення компенсації за відрив від звичайних занять у розмірі 158,13 грн, оскільки позивачем таких обставин не доведено.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року за заявою ОСОБА_1 стягнуто з Національного інституту стратегічних досліджень на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача про розподіл судових витрат, заперечення відповідача у контексті положень частини четвертої статті 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем сума за надані послуги адвокатом є необґрунтованою. При цьому, правильними є доводи відповідача про необґрунтованість та неспівмірність суми витрат на професійну правову допомогу позивача у розмірі 40 287,43 грн з реальним обсягом такої допомоги у суді апеляційної інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг, критерію реальності таких витрат (їх дійсність та необхідність).
Вчинення позивачем процесуальних дій, які, на його думку, є необхідними для розгляду справи або підготовки до її розгляду, у зв`язку з чим понесені витрати у розмірі 264,60 грн, є необґрунтованими, оскільки не свідчать про обов`язок вчинення таких дій та про їх необхідність під час розгляду справи. Позивачем не доведено правових підстав для стягнення компенсації за відрив від звичайних занять у розмірі 315,68 грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі Національний інститут стратегічних досліджень просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року у частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 287,43 грн та витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, у розмірі 264,60 грн, скасувати й ухвалити нове рішення, яким його заяву задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Національного інституту стратегічних досліджень в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/16207/20 з Шевченківського районного суду м. Києва. Клопотання Національного інституту стратегічних досліджень про зупинення виконання судового рішення задоволено частково. Відмовлено у зупиненні виконання постанови Київського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у частині поновлення на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць. В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня
2021 року зупинено до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в указаній справі.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга Національного інституту стратегічних досліджень мотивована тим, що ОСОБА_1 відповідно до положень частини першої статті 49-2 КЗпП України попереджено про наступне вивільнення за два місяці до такого вивільнення й у вищевказаному попереджені було запропоновано вакантну посаду за відповідною спеціальністю, а саме посаду провідного інженера відділу інформаційних технологій, проте згоди на переведення він не надав.
Переважне право позивача на залишення на роботі порушено не було, оскільки керівництвом інституту пріоритет щодо залишення на посаді заступника директора був наданий працівнику з більш високою кваліфікацією, ніж у позивача.
У зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 906 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15, від 06 грудня 2017 року № 930" Державним управлінням справами, яке є головним розпорядником бюджетних коштів і мало право вносити зміни до Державного бюджету Країни, не було збільшено додаткового фінансування для перерахунку посадових окладів та інших виплат у повному обсязі. Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для перерахунку надбавки за високі досягнення у праці, премії за відповідний період, оплати відрядження. Тому належним відповідачем з цього питання є Державне управління справами, як розпорядник бюджетних коштів.
Позивачу була надана відпустка з наступним звільненням, що відповідає положенням статті 3 Закону України "Про відпустки". 04 березня 2020 року, тобто у день підписання спірного наказу директором інституту, завідувач відділу кадрів у телефонному режимі проінформувала позивача про підписання цього наказу і запросила його до відділу кадрів для ознайомлення з ним. Проте позивач для ознайомлення з наказом інституту не з`явився, про що складено відповідний акт. ОСОБА_1 захворів під час відпустки з подальшим звільненням, проте своєчасно не надав відповідачу листок непрацездатності, тому відсутні підстави для його врахування.
Відсутні правові підстави для виплати позивачу надбавки за високі досягнення у праці у розмірі 50 %, оскільки посаду позивача, заступник директора інституту, на якій йому наказом від 09 січня 2019 року № 11-к встановлена виплата надбавки за високі досягнення у праці, скорочена наказом інституту від 27 червня 2019 року № 149-к. Наказом директора інституту від 16 серпня 2019 року № 192-к було введено три нові посади заступника директора з 19 серпня 2019 року, 28 серпня 2019 року позивач надав письмову згоду на переведення на нову посаду заступника директора. Таким чином, наказ директора інституту від 09 січня 2019 року № 11-к, яким позивачу встановлена надбавка за високі досягнення у праці, втратив чинність, так як відносився до конкретної посади, яка була скорочена. ОСОБА_1 на новій посаді не була встановлена надбавка за високі досягнення у праці.
Оскаржувані судові рішення також підлягають скасуванню у частині розподілу судових витрат, оскільки позивачем не доведено розміру витрат на правничу допомогу, його представником є його дочка, що впливає на прозорість здійснення фінансових взаємовідносин між ними.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що загальний розмір витрат позивача за надання адвокатом правової допомоги щодо розгляду справи у суді апеляційної інстанції склав 40 287,43 грн, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 24 вересня 2021 року, квитанцією акціонерного товариства "Державний ощадний банк". Заявлений позивачем розмір судових витрат не є надмірним, завищеним. Апеляційний суд неправомірно відмовив у стягненні усієї суми витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, апеляційний суд безпідставно відмовив у стягненні з відповідача додаткових витрат у розмірі 264,60 грн, які понесені позивачем у зв`язку з направленням ним відповідної кореспонденції відповідачу та до суду апеляційної інстанції.
Доводи осіб, яки подали відзиви на касаційні скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу Національного інституту стратегічних досліджень, посилаючись на те, що оскаржувана постанова Київського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Звільнення позивача у зв`язку із змінами в організації виробництва і працівідбулося із порушенням положень трудового законодавства, оскільки йому не було запропоновано усі вакантні посади, у тому числі завідувача та заступника завідувача відділу інформаційних технологій, завідувача і заступника завідувача та провідного інженера відділу адміністративно-господарського забезпечення, головного консультанта і провідного документознавця відділу документального забезпечення та архіву, що є обов`язком відповідача, як роботодавця. Відповідачем при залишенні на посаді чотирьох з семи заступників директора інституту не проведено порівняльного аналізу продуктивності праці і кваліфікації працівників, чим порушено переважне право позивача на залишення на роботі. Відповідач за власною ініціативою, без попередження та повідомлення позивача, прийняв рішення щодо надання йому щорічної відпустки з наступним звільненням, що є порушенням Закону України "Про відпустки". Посада ОСОБА_1 не підлягала скороченню відповідачем у 2019 році, тому Національним інститутом стратегічних досліджень безпідставно не виплачувалась встановлена позивачу наказом інституту надбавка за високі досягнення у праці. Сума надбавки за високі досягнення у праці та сума премії повинна розраховуватися у відсотковому відношенні до розміру посадового окладу, тому перерахунку та виплаті також підлягають усі пов`язані з посадовим окладом платежі, а саме надбавка за високі досягнення у праці та премії за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року.
ОСОБА_1 заявлено клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Національного інституту стратегічних досліджень, оскільки правові висновки Верховного Суду України, Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, стосуються інших правовідносин, ніж у цій справі.
Крім того, ОСОБА_1 порушено питання про розподіл судових витрат, а саме стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 4 800 грн.
У грудні 2021 року Національний інститут стратегічних досліджень подав відзив на касаційну скаргуОСОБА_1, посилаючись на те, що договір про надання правничої допомоги від 21 квітня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом - ОСОБА_2 з порушенням положень ЦК України, оскільки він не містить конкретно визначеного терміну його дії, в ньому не зазначено в якому суді, в якій справі адвокат буде представляти інтереси позивача, не зазначено загальної вартості послуг, кількості годин адвокатських послуг. Відсутні копії квитанцій до прибуткового касового ордера, відповідно до яких адвокатом від позивача прийнято гонорар, сплачено за адвокатські послуги. Крім того, позивач та адвокат - ОСОБА_2 перебувають у родинних стосунках, як батько і дочка, що впливає на зацікавленість позивача у збільшенні суми витрат на адвокатські послуги. Таким чином, Національний інститут стратегічних досліджень просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 26 липня 2010 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Національним інститутом стратегічних досліджень, з 01 вересня 2014 року призначений на посаду заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень.
Наказом Національного інституту стратегічних досліджень від 27 грудня 2019 року № 85 затверджено та введено у дію з 01 січня 2020 року організаційну структуру Національного інституту стратегічних досліджень.
Наказом Національного інституту стратегічних досліджень від 28 грудня 2019 року № 350-К введено в дію штатний розпис з 01 січня 2020 року, згідно з яким кількість посад заступника директора скорочувалась з семи до чотирьох.
Наказом Національного інституту стратегічних досліджень від 17 лютого 2020 року № 20 були введені в дію з 17 лютого 2020 року зміни до організаційної структури Національного інституту стратегічних досліджень.
28 грудня 2019 року директором Національного інституту стратегічних досліджень підписано ОСОБА_1 попередження про скорочення з 01 січня 2020 року посади заступника директора у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, також йому пропонувалася посада провідного інженера відділу інформаційних технологій. Із зазначеним попередженням про скорочення посади його було ознайомлено 08 січня 2020 року. У попередженні ОСОБА_1 зазначив, що відповідь щодо переведення дасть до 15 січня 2020 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року у справі № 761/44461/19, що набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ виконуючого обов`язки директора Національного інституту стратегічних досліджень Яблонського В. М. від 07 серпня 2019 року № 186-К про скасування з 07 серпня 2019 року ОСОБА_1, заступнику директора, раніше встановленої надбавки за високі досягнення у праці у розмірі 50 % посадового окладу.
Наказом Національного інституту стратегічних досліджень від 02 березня 2020 року № 80-к ОСОБА_1 було надано відпустку з 10 березня 2020 року по 23 березня 2020 року та зазначено вважати датою його звільнення 23 березня 2020 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці.