Постанова
Іменем України
04 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 520/7099/19
провадження № 61-9855св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - ОСОБА_4,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2020 року в складі судді Гниличенко М. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року в складі колегії суддів: Дришлюка А. І., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та вимог заяви про забезпечення позову
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просила встановити факт її проживання однією сім`єю з ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом п`яти років та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначала, що оскільки рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2020 року у цивільній справі № 947/22756/19 було визнано факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, то у ОСОБА_3 виникла реальна можливість отримати у Київській державній нотаріальній конторі у місті Одеса свідоцтво про право власності на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 - квартиру АДРЕСА_1 . Окрім того, у разі задоволення її вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім`єю з померлою ОСОБА_5, вона зможе оспорити право ОСОБА_3 на спадщину після смерті ОСОБА_5 шляхом подання до суду позовів про усунення від права на спадкування або зміну черговості одержання права на спадкування.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено Київській державній нотаріальній конторі у місті Одеса видавати спадкоємцю ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, яка належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 520/7099/19.
В іншій частині вимог заяви відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір майнового характеру, азаява про забезпечення позову містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
З метою захисту законних прав та інтересів учасників процесу та у зв`язку з наявністю невирішеного спору необхідно забезпечити позов шляхом заборони Київській державній нотаріальній конторі у місті Одеса видавати спадкоємцю ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за закономпісля смерті ОСОБА_5 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2020 року і постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2021 року та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що висновки судів про те, що між сторонами у майбутньому може виникнути спір щодо спадкового майна, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Посилання у заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди для виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
На сьогодні ОСОБА_1 не має права на спадкування після померлої ОСОБА_5, окрім того, судом не було враховано факт порушення його прав як спадкоємця третьої черги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали заяви про забезпечення позову у цивільній справі № 520/7099/19 з Київського районного суду м. Одеси.
30 липня 2021 року матеріали заяви про забезпечення позову у цивільній справі № 520/7099/19надійшли до Верховного Суду.
ОСОБА_1 направила відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічна правова позиція щодо питання забезпечення позову викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Предметом позову у цій справі є вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, протягом п`яти років та визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову позивач зазначала, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2020 року у цивільній справі № 947/22756/19 було визнано факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, відтак у ОСОБА_3 виникла реальна можливість отримати свідоцтво про право власності на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 - квартиру АДРЕСА_1 . Набуття ОСОБА_3 права власності на спірну квартиру може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в цій справі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Верховного Суду від 11 лютого 2022 року залишено без змін рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 листопада 2020 рокув справі № 947/22756/19.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанцій, розглядаючи заяву про забезпечення позову, дійшли правильного висновку про її часткове задоволення, оскільки вид забезпечення позову, який просить вжити позивач, відповідає змісту права, про захист якого вона звернулася до суду.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм процесуального права, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційного суду, який їх обґрунтовано спростував.