1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

Постанова                                      

Іменем України

24 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 824/191/21

провадження № 61-21515ав21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - Компанія "РЕ INVESTMENT LIMITED",

боржники: Компанія "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанія "STARWELL ENTERPRISES LIMITED",

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії "PE INVESTMENT LIMITED", в інтересах якої діє адвокат Гладишенко Микола Ігорович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року у справі за заявою Компанії "РЕ INVESTMENT LIMITED", в інтересах якої діє адвокат Гладишенко Микола Ігорович, про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського Арбітражного суду від 28 вересня 2020 року, ухваленого у складі: професора Захарі Дугласа - голова арбітражної колегії, Ольги Баглай, Грехама Даннінга, у справі за позовом Компанії "РЕ INVESTMENT LIMITED" до Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанії "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" про відшкодування збитків та компенсації,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст  вимог заяви та її обґрунтування

У серпні 2021 року Компанія "PE INVESTMENT LIMITED" через представника - адвоката Гладишенко М. І. звернулася до суду із заявою про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського Арбітражного суду від 28 вересня 2020 року, ухваленого у складі професора, Захарі Дуглас - голова арбітражної колегії, Ольга Баглай, Грехам Даннінг, у справі за позовом Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" до Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанії "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" про стягнення з відповідача (боржника) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 8 400 000, 00 доларів США, що стосується частки позивача у вартості врожаю 2014 року; 5 000 000, 00 доларів США, що стосується частки позивача у вартості прав оренди земельної ділянки сільськогосподарської групи станом на 01 червня 2014 року; 1 500 000,00 доларів США, що стосується частки позивача у вартості елеваторів; та 325 000,00 доларів США, що стосується втрати офісних приміщень станом на 01 березня 2015 року. Загальна сума виплат, що були стягнуті арбітражем з Відповідачів на користь позивача, становить 15 225 000,00 доларів США.

Заява мотивована тим,  що частиною першою статті 474 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Питання визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів врегульовано Конвенцією Організації Об`єднаних націй від 10 червня 1958 року "Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень".

Україна ратифікувала відповідну конвенцію 10 червня 1960 року. Відповідно до закону про її ратифікацію, положення конвенції набрали чинності з 08 січня 1961 року.

Так само Конвенція Організації Об`єднаних націй від 10 червня 1958 року "Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень" була ратифікована Об`єднаним королівством Великої Британії та Північної Ірландії 24 вересня 1975 року, з набранням чинності 23 грудня 1975 року.

У відповідності до статті 3 цієї Конвенції кожна країна, що домовляється, визнає арбітражні рішення як обов`язкові та приводить їх до виконання у відповідності до процесуальних норм тієї території, де рішення приводиться до примусового виконання на умовах визначених у нижченаведених статтях.

Відповідно, рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду підлягає визнанню та примусовому виконанню на території України, у відповідності до зобов`язань взятих Україною при ратифікації Конвенції Організації Об`єднаних націй від 10 червня 1958 року "Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень".

Частиною першою статті 475 ЦПК України передбачено, що питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.

Факт підтвердження проживання ОСОБА_1 за адресою вказаною у заяві підтверджується копією його паспорту громадянина України, а факт проживання ОСОБА_2 за адресою, вказаною у заяві, підтверджується відомостями відносно нього, що містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВЬКЕ ГОСПОДАРСЬВО "САРМАТ" (код ЄДРПОУ 42368242).

При цьому, частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно факт проживання обох боржників на території України є підтверджений належними та допустимими доказами.

Частиною третьою статті 475 ЦПК України передбачено, що заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Рішення, яке стягувач просить визнати було ухвалено 28 вересня 2020 року, відповідно заява подається у межах строку визначеного процесуальним законом.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Піляя А. М. про зупинення провадження у справі задоволено.

Провадження у справі № 824/191/21 до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави про вручення виклику до суду Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED" та "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" зупинити.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскільки Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED" та "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" знаходяться на території інших держав, суд вважав необхідним направити відповідні доручення у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах про вручення документів до центрального органу іноземних держав за місцем знаходження Компаній "NOYEX CAPITAL LIMITED" та "STARWELL ENTERPRISES LIMITED".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року, Компанія "PE INVESTMENT LIMITED", в інтересах якої діє адвокат Гладишенко М. І. подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження у справі та справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення апеляційним судом як судом першої інстанції норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України (частина перша статті 474 ЦПК України).

Також процесуальний закон визначає, що компетентний суд України має право розглянути справу про визнання і виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, який знаходиться за межами України, якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, але якщо на території України знаходиться майно боржника.

Предметом судового розгляду в межах цієї справи є вимоги позивача (стягувача) про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано № 153056) від 28 вересня 2020 року відносно двох відповідачів (боржників) - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають зареєстроване місце проживання в Україні та володіють майном в Україні.

Заявник вказує, що позивачем (стягувачем) в межах цієї справи заявлено вимогу про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано № 153056) від 28 вересня 2020 року відносно двох відповідачів (боржників) - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лише відносно двох боржників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, жодних вимог відносно Компаній "NOYEX CAPITAL LIMITED" та "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" стягувачем заявлено не було. Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED" та "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" не мають своїм місцезнаходженням Україну та не володіють жодними активами на території України, відповідно апелянт не просив Київський апеляційний суд привести у виконання рішення арбітражу відносно зазначених юридичних осіб.

Заявник вважає, що у Київського апеляційного суду не було законних підстав для застосування Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах про та зупинення провадження у цій справі до вручення відповідних повідомлень компетентним державним органом.

Ця стадія судового розгляду не передбачає вирішення спору по суті, відповідно ухвалене за результатами розгляду судове рішення не може вплинути на права та інтереси будь-кого з учасників арбітражного розгляду, так як на цьому етапі лише відбувається звернення до виконання вже ухваленого остаточного арбітражного рішення, яким спір вирішено по суті, на території проживання/перебування боржників.

Також заявник вказує на те, що за змістом пункту 7 статті 477 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі за заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо в провадженні компетентного суду є заява про скасування цього рішення, - до набрання законної сили ухвалою суду, якою вирішена така заява. Отже, процесуальний закон передбачає єдину підставу з настанням якої суд має право зупинити розгляд такої категорії справ, разом з тим, така обставина в цьому випадку є відсутньою.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Піляй А. М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що незважаючи на те, що заявою від 06 серпня 2021 року заявлено вимогу лише відносно двох учасників справи - ОСОБА_2 та ОСОБА_1, Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED" та "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" також є учасниками справи, які мають бути повідомленими про час і місце її розгляду. В матеріалах справи наявні відомості про надсилання копій заяви за допомогою поштового відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу тільки двох учасників справи ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відомості про повідомлення інших учасників - відсутні.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, що до якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та безумовною підставою для скасування судового рішення. Такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц (провадження № 61-1125св17).

Оскільки Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED" та "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" знаходяться на території інших держав, суд ухвалив рішення направити відповідні доручення про вручення документів у відповідності до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових у цивільних або комерційних справах до центрального органу іноземних держав за місцем знаходженням Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED" та "STARWELL ENTERPRISES LIMITED", чим повідомити про час і місце розгляду справи за участю компаній.      

Рух справи у Верховному Суді

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/191/21 (провадження № 61-21515ав21) та витребувано справу з Київського апеляційного суду.


................
Перейти до повного тексту