Постанова
Іменем України
30 березня 2022 року
м. Київ
справа № 567/995/19
провадження № 61-12568св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, приватний нотаріус Острозького міського нотаріального округу Сержант Наталія Миколаївна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Острозька міська рада Рівненської області, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року у складі судді Назарука В. А. та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2020 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Хилевича С. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Острозького міського нотаріального округу Сержант Наталії Миколаївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Острозька міська рада Рівненської області, ОСОБА_3, про встановлення факту постійного проживання та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Острозького міського нотаріального округу Сержант Н. М., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Острозька міська рада Рівненської області, ОСОБА_3, про встановлення факту постійного проживання та скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивовано тим, що він є онуком ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та разом з її дочкою ОСОБА_3 є її спадкоємцем за правом представлення.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, площею 0,0704 га, на АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 зазначає, що син спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_2 на час її смерті з нею не проживав, оскільки останніх 10 років постійно проживає на території Російської Федерації, що підтверджується інформацією Державної прикордонної служби України, деклараціями, які подавала сама ОСОБА_4, а також відповідними довідками, тому ОСОБА_2 не є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 .
У зв`язку з цим він вважає незаконною постанову приватного нотаріуса Острозького міського нотаріального округу Сержант Н. М., якою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна після смерті ОСОБА_4 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд встановити факт постійного непроживання ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; скасувати постанову приватного нотаріуса Острозького міського нотаріального округу Сержант Н. М. від 07 червня 2019 року № 83/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 не проживав із спадкодавцем на день відкриття спадщини. Крім того, позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки з позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що фактично між ним та відповідачем у справі ОСОБА_2 виник спір з приводу визнання за ним права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Острозького районного суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2020 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій повною мірою не дослідили фактичні обставини справи, неправильно застосували вимоги статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), статті 1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до спірних правовідносин, а також не застосували вимоги статті 405 ЦК України до спірних правовідносин.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзивах на касаційну скаргу приватний нотаріус Острозького міського нотаріального округу Сержант Н. М., ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зазначили, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, - Острозької міської ради Рівненської області, не надходив.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Острозького районного суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року та постанови Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2020 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2020 року залишено без руху для усунення недоліків.
У вересні 2020 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 27 лютого 2020 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 червня 2020 року і витребувано із Острозького районного суду Рівненської області цивільну справу № 567/995/19.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, належав на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 липня 2014 року житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка, площею 0,0704 га, кадастровий номер 5610900000:02:001:0273, призначена для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, які знаходяться на АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями першої черги є її діти: ОСОБА_5 і ОСОБА_3, та ОСОБА_1 (онук).
19 квітня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Острозького міського нотаріального округу Сержант Н. М. із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_4 і за її заявою було заведено спадкову справу № 10/2018.
15 травня 2018 року з такою самою заявою до нотаріуса звернувся ОСОБА_1
05 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Острозького міського нотаріального округу Сержант Н. М. із заявою, якою повідомив, що фактично прийняв спадщину після смерті матері, оскільки був зареєстрований та постійно проживав з нею у спадковому будинку.
07 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Острозького міського нотаріального округу Сержант Н. М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна, зокрема житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, площею 0,0704 га, призначеної для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку, які знаходяться на АДРЕСА_1 .
Того ж дня приватний нотаріус Острозького міського нотаріального округу Сержант Н. М. своєю постановою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна, мотивуючи це наявністю трьох спадкоємців після смерті ОСОБА_4, які прийняли спадщину.