Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 701/645/20
провадження № 61-4378св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Міністерство фінансів України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Федоркін Андрій Володимирович, на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2020 року у складі судді Маренюка В. Л. та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства фінансів України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") про визнання права на приватизацію житла.
Позовну заяву мотивовано тим, що він з 02 січня 1995 року до цього часу працює на посаді оператора 4-го розряду ГРС м. Умань лінійно-експлуатаційної служби Гайсинського лінійного управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" у Публічному акціонерному товаристві "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз").
На підставі ордеру на житлове приміщення серії А № 054611, виданого 19 січня 1994 року виконавчим комітетом Маньківської ради народних депутатів, він разом із сім`єю вселився в житловий будинок АДРЕСА_1, а з 2008 року він зареєстрований в цьому будинку.
Він більше 15 років самостійно утримує частину будинку, в якій проживає зі своєю сім`єю, ПАТ "Укртрансгаз" лише періодично здійснює інвентаризацію майна, додаючи до переліку майна об`єкти, які було збудовано ним за власні кошти.
З 2017 року він неодноразово звертався до ПАТ "Укртрансгаз", як до балансоутримувача, та до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо передачі спірного житлового будинку з державної у комунальну власність, для можливості подальшої його приватизації та реалізації свого конституційного права на житло. Проте такі звернення не дали жодного результату, крім обіцянок в найкоротші строки вирішити порушене питання та повідомити його.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати за ним право на приватизацію частини двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суди виходили із того, що спірний житловий будинок з 01 січня 2020 року закріплений за ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на праві повного господарського відання, яке не наділене правом щодо його відчуження чи передачі третім особам. Відчуження майна здійснюється безпосередньо суб`єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб`єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законом.
Крім того, спірний житловий будинок згідно з положеннями частини третьої статті 5 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3041-VІ "Про правовий режим земель охоронних зон об`єктів магістральних трубопроводів" є частиною об`єкта трубопровідного транспорту, тобто стратегічного об`єкта, що стосується національної безпеки держави та не може бути відчужений (переданий у комунальну власність).
Таким чином, згоди на передачу спірного житлового будинку його законний власник не надав, тому позовні вимоги є необґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Федоркін А. В., посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2020 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 299/3195/18-ц (провадження № 61-3742св20), а також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що спірний житловий будинок жодним чином не використовується в господарському циклі з транспортування природного газу магістральними газопроводами, тому заборони, на які посилаються відповідачі, не діють.
Судами попередніх інстанцій не враховано те, що у зв`язку з невизнанням відповідачами права позивача на приватизацію порушуються його права на житло, передбачені статтею 47 Конституції України та статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзивах на касаційну скаргу Міністерство фінансів України та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" зазначили, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2021 року поновлено ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Федоркін А. В., строк на касаційне оскарження рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2020 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Федоркін А. В., на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року і витребувано із Маньківського районного суду Черкаської області цивільну справу № 701/645/20.
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Федоркін А. В., не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
З 02 січня 1995 року ОСОБА_1 працює на посаді оператора 4-го розряду ГРС м. Умань лінійно-експлуатаційної служби Гайсинського лінійного управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" в ПАТ "Укртрансгаз".
19 січня 1994 року ОСОБА_1 разом із сім`єю (дружиною та дочкою) було вселено до службового житла, площею 78,6 кв. м, на АДРЕСА_1, на підставі ордера серії А № 054611, виданого виконавчим комітетом Маньківської ради народних депутатів.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06 липня 2020 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 належить на праві власності державі в особі Кабінету Міністрів України та переданий на праві господарського відання Дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
29 січня 2016 року рішенням Маньківської селищної ради Черкаської області № 5-31/VII надано згоду на прийняття у комунальну власність Маньківської селищної ради житлового будинку з усіма господарськими будівлями, спорудами та інженерною інфраструктурою на АДРЕСА_1 від ПАТ "Укртрансгаз".
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27 грудня 2011 року будинок на АДРЕСА_1 є житловим будинком оператора та належить на праві господарського відання Дочірній компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та плану зовнішніх меж землекористування і державного акта на право постійного користування землею від 26 березня 2004 року серії ІІ-ЧР № 002879, підтверджується належність спірного майна (будинку на АДРЕСА_1 ) до типу "Будинок операторів".
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1087-р "Про визначення уповноваженого органу управління державним майном газотранспортної системи, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами" Міністерство фінансів України визначено органом управління державним майном газотранспортної системи, що використовується в процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.
Згідно з договором від 21 листопада 2019 року № 13010-05/197 про передачу на праві господарського відання державного майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, та акта приймання-передачі від 01 січня 2020 року Міністерство фінансів України (колишній балансоутримувач "Укртрансгаз") передало ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" майно, в тому числі житловий будинок на
АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Міністерства фінансів України ОСОБА_1 повідомлено, що згідно з вимогами частини другої статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" передача житлових будинків, які передані на баланс ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", у комунальну власність місцевої територіальної громади з метою їх подальшої приватизації забороняється.
Листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" ОСОБА_1 повідомлено, що товариство не уповноважене вирішувати питання щодо надання дозволу на приватизацію квартири (будинку). Після надання згоди на передачу у комунальну власність житлових об`єктів від органу управління державним майном він у подальшому зможе реалізувати конституційне право на приватизацію житла.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.