1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України                            

24 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 361/8355/21

провадження № 61-241св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області,

розглянув  у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2021 року в складі судді Сердинського В. С. та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня            2021 року в складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, про відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання.

Позовна заява мотивована тим, що сторони у справі мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина від народження проживала з матір`ю ОСОБА_1 у місті Самбір Львівської області. Але 10 липня             2021 року батько дитини ОСОБА_2 після прогулянки з донькою самочинно змінив її місце проживання та без погодження з матір`ю вивіз її до міста Бровари.

Рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області                         від 7 вересня 2021 року № 231 затверджено висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір`ю, однак відповідач не виконує вказаного рішення органу місцевого самоврядування та фактично ізолював доньку від будь-якого спілкування з матір`ю. Усі намагання матері дитини побачитись з донькою є марними.

Ураховуючи наведене, позивачка просила відібрати у відповідача малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повернути її матері за місцем її проживання.

29 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Волков А. В. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2   забезпечувати побачення та спілкування (контакт) позивача з малолітньою донькою ОСОБА_3,        ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної суботи з 10:00 до 18:00 год у парках, скверах, розважальних закладах, спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури міста Бровари Київської області. Також зобов`язати ОСОБА_2   забезпечувати щодня у будні дні з 18:30 до 19:15 год. контакт ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом відеозв`язку за допомогою мобільних застосунків "Viber", "WhatsApp", "Telegram" та/або програм " Zoom", " Skype".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня           2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду                       від 07 грудня 2021 року, заяву представника ОСОБА_1 - Волкова А. В. про забезпечення позову задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 забезпечувати побачення та спілкування (контакт)            ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної суботи з 10:00 до 18:00 год. у парках, скверах, розважальних закладах, спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури міста Бровари Київської області.

Зобов`язано ОСОБА_2 забезпечувати щодня у будні дні з 18:30 до 19:15 год. контакт ОСОБА_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом відеозв`язку за допомогою мобільних застосунків "Viber", "WhatsApp", "Telegram" та/або програм " Zoom", " Skype".

Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився апеляційний суд, мотивована тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення в цій справі і виникнення між сторонами конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу забезпечення позову.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

05 січня 2022 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким  відмовити у задоволенні заяви представника  позивача про забезпечення позову.

Касаційна скарга подана на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України та обґрунтована тим, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції без повідомлення учасників справи врахував виключно інтереси матері - ОСОБА_1 та повністю проігнорував інтереси батька, що є порушенням статті 24 Конституції України та частини шостої статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) щодо рівності прав і обов`язків чоловіків та жінок.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції взагалі не врахував інтереси самої малолітньої дитини ОСОБА_3, яка отримує психологічний дискомфорт при спілкуванні з матір`ю, що підтверджується висновками психолога від 31 липня та 09 жовтня 2021 року, а також протоколом психоконсультативного дослідження від 21 жовтня 2021 року.

Крім того, заявник посилається на те, що заява про забезпечення позову шляхом встановлення часу перебування дитини з матір`ю та зобов`язання відповідача забезпечити таке перебування, за своїм змістом є нічим іншим як звернення до суду з вимогами щодо визначення способів участі у вихованні малолітньої дитини, яке відповідно до вимог статті 159 СК України є самостійним способом захисту порушеного права й може бути оформлено лише шляхом пред`явлення відповідного позову, а не шляхом звернення з заявою про забезпечення позову в такий спосіб.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

23 лютого 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявниця просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року залишити без змін.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У січні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявниця вказувала на те, що дитина нерозлучно, від народження проживала з матір`ю ОСОБА_1 у місті Самбір Львівської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько дитини ОСОБА_2 після прогулянки з донькою самочинно змінив місце її проживання та без погодження з матір`ю вивіз її до міста Бровари Київської області за місцем свого проживання та створює перешкоди у контакті дитини з матір`ю  ОСОБА_1 - не дає бачитися, спілкуватися заявниці з дитиною та брати участь у її вихованні.

Рішенням Виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області                від 07 вересня 2021 року № 231 затверджено висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені статтею 150 ЦПК України, пункти 2, 3 частини першої якої, в тому числі, передбачають забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії та встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.


................
Перейти до повного тексту