Постанова
Іменем України
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 824/152/21
провадження № 61-17005ав21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
при секретарі судового засідання - Боришполець К. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - "АЛКОДІС ЕсА" (ALСODIS SA),
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГАТ-А",
за участю:
представника стягувача - Блінов Євген Валерійович,
представників боржника - Маркуся Михайла Івановича, Чернікової Олени Сергіївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу "АЛКОДІС ЕсА" (ALСODIS SA), подану представником Бліновим Євгеном Валерійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАТ-А", подану представником Маркусем Михайлом Івановичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року у справі за заявою "АЛКОДІС ЕсА" (ALСODIS SA) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті від 19 травня 2021 року у справі № 25515/НВН за позовом "АЛКОДІС ЕсА" (ALСODIS SA) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАТ-А" про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви та її доводи
У липні 2021 року "АЛКОДІС ЕсА" (ALСODIS SA) (далі - "АЛКОДІС ЕсА) звернулось до суду із заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті від 19 травня 2021 року у справі №25515/НВН за позовом "АЛКОДІС ЕсА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАТ-А" (далі - ТОВ "АГАТ-А") про стягнення заборгованості.
Заява "АЛКОДІС ЕсА" мотивована тим, що 09 січня 2020 року між "АЛКОДІС ЕсА" та ТОВ "АГАТ-А" укладено контракт № А08609, відповідно до умов якого сторони домовилися про купівлю-продаж біоетанолу (державний стандарт України 7166:2010) ЄС 15376:2014 з відходів цукрового буряка (далі - товар). Положення укладеного контракту містить арбітражну угоду.
Заявник зазначав, що між сторонами виник спір щодо ціни товару і порядку розрахунків, який був переданий на розгляд до Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті, відповідно до арбітражної угоди, укладеної між сторонами.
19 травня 2021 року Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торгівельній палаті (в м. Париж, Франція) постановив остаточне рішення у справі № 25515/НВН, яким зобов`язав ТОВ "АГАТ-А" сплатити "АЛКОДІС ЕсА" 577 954,80 євро, а також передбачені законодавством України проценти, нараховані на суму 577 954,80 євро в розмірі 3% річних (частина друга статті 625 ЦК України) з 15 квітня 2020 року до дня фактичного здійснення платежу, сплатити "АЛКОДІС ЕсА" 115 000,00 дол. США в рахунок встановлених Арбітражним Судом арбітражних витрат, сплатити "АЛКОДІС ЕсА" 63 954,87 євро в рахунок витрат на правову допомогу та інших витрат.
Вказане рішення набрало законної сили 19 травня 2021 року.
На підставі наведеного заявник просив суд постановити ухвалу про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті від 19 травня 2021 року у справі № 25515/НВН, а також видати виконавчий лист.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, ухваленого як судом першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року частково задоволено заяву "АЛКОДІС ЕсА" про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі № 25515/НВН від 19 травня 2021 року.
Визнано та надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній платі, яким зобов`язано відповідача сплатити позивачу 577 954,80 євро, а також передбачені законодавством України проценти, нараховані на суму 577 954,80 євро в розмірі 3% річних (частина друга статті 625 ЦК України) з 15 квітня 2020 року до дня фактичного здійснення платежу, 115 000,00 дол. США в рахунок встановлених Арбітражним Судом арбітражних витрат, 63 954,87 євро в рахунок витрат на правову допомогу та інших витрат.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі № 25515/НВН від 19 травня 2021 року про зобов`язання ТОВ "АГАТ-А" сплатити на користь "АЛКОДІС ЕсА" заборгованість у сумі 577 954,80 євро, а також передбачені законодавством України проценти, нараховані на суму 577 954,80 євро в розмірі 3% річних (частина друга статті 625 ЦК України) з 15 квітня 2020 року до дня фактичного здійснення платежу та 115 000,00 дол. США в рахунок встановлених Арбітражним Судом арбітражних витрат та 63 954,87 євро в рахунок витрат на правову допомогу та інших витрат.
Стягнуто з ТОВ "АГАТ-А" на користь "АЛКОДІС ЕсА" судовий збір у розмірі 1 135 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що боржником не надано належних та допустимих доказів, які б стали підставою для відмови у задоволенні заяви стягувача. Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
На час звернення до суду першої інстанції із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі № 25515/НВН від 19 травня 2021 року набрало законної сили, було остаточним для сторін та підлягало виконанню.
Заявником було дотримано вимоги процесуального закону України щодо строків звернення із заявою, щодо переліку документів, які повинні подаватися одночасно з такою заявою та вимог Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року.
Боржник брав участь у розгляді спору в іноземному суді, брав участь у формуванні складу суду, а в процесі розгляду не заявляв про те, що спір не підсудний тому іноземному суду, який його вирішив.
Арбітражне застереження в договорі не визнано недійсним, рішення не суперечить арбітражному застереженню в договорі, склад міжнародного комерційного арбітражу відповідав угоді між сторонами, рішення вже стало обов`язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом.
Додатковою ухвалою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року стягнуто із ТОВ "АГАТ-А" на користь "АЛКОДІС ЕсА" витрати на правову допомогу в сумі 100 000,00 грн.
Вирішуючи питання про відшкодування "АЛКОДІС ЕсА" понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що зазначені у заяві про ухвалення додаткового рішення "АЛКОДІС ЕсА" (ALCODIS SA) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 549, 22 євро є завищеними, неспівмірними з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для ТОВ "АГАТ-А", що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Взявши до уваги складність справи, обсягу та часу необхідного для виконання робіт адвокатами Адвокатського об`єднання "ЕТЕРНА ЛО", які надавали професійну правничу допомогу "АЛКОДІС ЕсА", Київський апеляційний суд прийшов висновку про необхідність зменшення їх розміру до 100 000 грн. Така сума, на думку суду, є співмірною зі складністю цієї справи, відповідає критерію реальності витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційною до предмета справи, яка розглядалась.
Відхиляючи доводи про необхідність відшкодування інших витрат, понесених заявником, а саме: здійснення перекладу рішення, витрати на нотаріуса, транспортні витрати, поштові витрати, Київський апеляційний суд вказав про те, що такі витрати не підтверджені належними доказами.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року виправлено описку у вступній, мотивувальній та резолютивній частинах ухвали Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року та замість неправильно зазначеної назви стягувача латинськими літерами (ALКODIS SA) постановлено вважати правильним та читати (ALCODIS SA).
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
У жовтні 2021 року представником "АЛКОДІС ЕсА" Бліновим Є. В. подано апеляційну скаргу, в якій заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року в частині вирішення питання про видачу виконавчого листа та ухвалити нове рішення у цій частині, яким викласти резолютивну частину щодо питання про видачу виконавчого листа в іншій редакції.
У жовтні 2021 року представником ТОВ "АГАТ-А" Маркусем М. І. подано апеляційну скаргу, в якій заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити "АЛКОДІС ЕсА" у задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі № 25515/НВН від 19 травня 2021 року та відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржені ухвали апеляційного суду постановлені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду та провадження в суді апеляційної інстанції
Відповідно до положень частини другої статті 33 ЦПК України 20 жовтня 2021 року проведено автоматизований розподіл судової справи № 824/152/21 (провадження № 61-17005ав21).
Автоматизованою системою розподілу справ справу № 824/152/21 (провадження № 61-17005ав21) визначено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: ОСОБА_3. (суддя-доповідач), Грушицького А. І. та Литвиненко І. В.
25 жовтня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою "АЛКОДІС ЕсА".
05 листопада 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "АГАТ-А".
У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3 09 грудня 2021 року у справі № 824/152/21 (провадження № 61-17005ав21) було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справи справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю. та Фаловської І. М.
17 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду закінчено підготовчі дії у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали апеляційні скарги
Доводи апеляційної скарги "АЛКОДІС ЕсА" обґрунтовано тим, що судом першої інстанції використано некоректний переклад змісту рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі № 25515/НВН від 19 травня 2021 року та не взято до уваги наданий заявником уточнений переклад (лист-роз`яснення) судового рішення.
Рішення у справі було ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018, від 14 лютого 2019 року у справі № 796/41/2018, від 17 липня 2019 року у справі № 824/66/19, від 28 листопада 2019 року у справі № 824/4/19, від 28 травня 2020 року у справі № 824/260/2018, від 18 листопада 2020 року у справі № 766/19814/17 та від 14 січня 2021 року у справі № 824/117/20.
У вказаних постановах Верховний Суд, незалежно від перекладу судового рішення, формулював резолютивну частину судового рішення в наказному порядку саме про стягнення коштів з боржника, а не про зобов`язання сплатити кошти.
Доводи апеляційної скарги ТОВ "АГАТ-А" обґрунтовано тим, що судом першої інстанції повно і всебічно не з`ясовано обставини справи, не у повному обсязі перевірено всі аргументи боржника про підстави для відмови у задоволенні заяви "АЛКОДІС ЕсА" про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі № 25515/НВН від 19 травня 2021 року.
Суд першої інстанції не врахував, що Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торгівельній палаті, розглядаючи справу № 25515/НВН, ухвалив рішення щодо спору, який не підпадає під умови арбітражного застереження.
ТОВ "АГАТ-А" вважає, що суд вийшов за межі вимог, викладених стягувачем у заяві про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі № 25515/НВН від 19 травня 2021 року, оскільки резолютивна частина ухвали Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року не відповідає заявленим вимогам. Стягувач просив суд видати виконавчий лист на виконання рішення арбітражного суду про стягнення з ТОВ "АГАТ-А" на користь "АЛКОДІС ЕсА" коштів, а суд постановив визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній платі, яким зобов`язати боржника сплатити стягувачу кошти.
Крім того, "АЛКОДІС ЕсА" не надало суду посвідчену у встановленому порядку копію рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті у справі № 25515/НВН від 19 травня 2021 року, як це визначено положеннями частини четвертої статті 476 ЦПК України. Про вказані обставини ТОВ "АГАТ-А" повідомляло суд першої інстанції під час розгляду справи, однак такі доводи залишилися без належної уваги.
Оскаржуючи додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року, ТОВ "АГАТ-А" звертає увагу на те, що витрати на професійну правничу допомогу, передбачені статтею 137 ЦПК України, не підлягають розподілу у цій справі, а ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справах про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу не передбачено ЦПК України.
У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18 суд касаційної інстанції виклав висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, де вказав про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження.
Також суд не врахував, що заявлені "АЛКОДІС ЕсА" витрати на правничу допомогу є необґрунтованими, неспівмірними та недоведеними. Заявником не надано суду детальний опис робіт, які були виконані адвокатом.
Додаткова ухвала від 18 жовтня 2021 року постановлена без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (питання відшкодування витрат на правничу допомогу), викладених у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 19 лютого 2019 року у справі № 917/1071/18.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу
29 листопада 2021 року "АЛКОДІС ЕсА" направило до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ "АГАТ-А", в якому вказує на її необґрунтованість, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
ТОВ "АГАТ-А" відзиву на апеляційну скаргу "АЛКОДІС ЕсА" не подано.
Фактичні обставини справи
09 січня 2020 року "АЛКОДІС ЕсА" та ТОВ "АГАТ-А" уклали контракт № А08609, відповідно до умов якого сторони домовилися про купівлю-продаж біоетанолу (Державний стандарт України 7166:2010) ЄС 15376:2014 з відходів цукрового буряка.
Між сторонами виник спір щодо ціни товару і порядку розрахунків, який був переданий на розгляд до Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті (далі - Арбітражний Суд) відповідно до арбітражної угоди, укладеної між сторонами.
19 травня 2021 року Арбітражний Суд у складі трьох арбітрів постановив остаточне рішення у справі № 25515/НВН у м. Париж, Франція, за позовом "АЛКОДІС ЕсА" до ТОВ "АГАТ-А" про стягнення заборгованості.
Відповідно до рішення та долученого до заяви перекладу, Арбітражний Суд вирішив зобов`язати ТОВ "АГАТ-А" сплатити "АЛКОДІС ЕсА" заборгованість у сумі 577 954,80 євро, а також передбачені законодавством України проценти, нараховані на суму 577 954,80 євро в розмірі 3% річних (частина друга статті 625 ЦК України) з 15 квітня 2020 року до дня фактичного здійснення платежу.
Арбітражний Суд також зобов`язав ТОВ "АГАТ-А" сплатити на користь "АЛКОДІС ЕсА" 115 000,00 дол. США в рахунок встановлених Арбітражним Судом арбітражних витрат та 63 954,87 євро в рахунок витрат на правову допомогу та інших витрат.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 ЦПК України справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, якщо його місце знаходиться поза межами України, розглядаються апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Представник "АЛКОДІС ЕсА" Блінов Є. В. у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу, заперечував проти апеляційної скарги ТОВ "АГАТ-А" та додатково надав пояснення про те, що боржник ТОВ "АГАТ-А" не оскаржувало компетенцію Арбітражного Суду, зауважив про фактичний вихід апеляційного суду (як суду першої інстанції) за межі заявлених вимог (застосування некоректного перекладу), а також посилався на те, що ТОВ "АГАТ-А" подало апеляційну скаргу з порушенням строків, визначених статтею 354 ЦПК України, та неправильно сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги.
Адвокат Блінов Є. В. також пояснив, що Арбітражний Суд є приватно-правовою установою, тому при зверненні до суду із заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного Суду від 19 травня 2021 року у поданні суду першої інстанції посвідченої у встановленому порядку копії цього рішення не було необхідності.
Водночас адвокат Блінов Є. В. надав у судовому засіданні для огляду колегії суддів Верховного Суду оригінал рішення Арбітражного Суду від 19 травня 2021 року.
Представники ТОВ "АГАТ-А" Маркусь М. І. та Чернікова О. С. у судовому засіданніпідтримали подану апеляційну скаргу, заперечували проти апеляційної скарги "АЛКОДІС ЕсА".
Представники ТОВ "АГАТ-А" пояснили, що мають оригінальний примірник рішення Арбітражного суду від 19 травня 2021 року та не заперечували про долучення його для огляду судом.
Представники ТОВ "АГАТ-А" не погодилися з доводами представника "АЛКОДІС ЕсА" про неточність перекладу резолютивної частини рішення Арбітражного Суду від 19 травня 2021 року, зокрема щодо правильності перекладу словосполучення "orders to pay". Зауважили, що суд не взяв до уваги лист-роз`яснення перекладача, який здійснював переклад. Ними також до суду надавався переклад рішення Арбітражного Суду, сутність якого не відрізняється від перекладу, поданого стягувачем.
Представник ТОВ "АГАТ-А" Маркусь М. І. додатково зауважив про недотримання стягувачем положень частини четвертої статті 476 ЦПК України під час звернення до суду із заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду від 19 травня 2021 року. Крім того, звернув увагу, що витрати на професійну правничу допомогу, передбачені статтею 137 ЦПК України, не підлягають розподілу у даній справі, оскільки це не передбачено положеннями ЦПК України, так як фактично ця справа є справою окремого провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) у відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Правовою базою, яка підлягає застосуванню для вирішення цієї справи, є: Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 25 січня 1963 року, Конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 22 серпня 1960 року (далі - Нью-Йоркська конвенція 1958 року), глава 3 "Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу" Розділу IX ЦПК України, а також Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24 лютого 1994 року, оскільки положення, передбачені статтями 8, 9, 35 і 36 цього Закону, застосовуються і в тих випадках, коли місце арбітражу знаходиться за кордоном (частина перша статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж").
Під визнанням та виконанням рішення іноземного суду розуміється процедура поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів його примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Правовідносини щодо визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні врегульовані статтею V Нью-Йоркської конвенції 1958 року, яка набула чинності для України 10 січня 1961 року, статтею 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" та положеннями Глави 3 "Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу" Розділу IX ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Положення вказаної статті суд застосовує у взаємозв`язку із нормою пункту 2 частини третьої статті 23 ЦПК України, яка передбачає визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, який розташований поза межами України.
Згідно із частиною третьою статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Відповідно до положень статті III Нью-Йоркської конвенції 1958 року кожна Договірна Держава взяла на себе зобов`язання визнавати арбітражні рішення як обов`язкові та виконувати їх на власній території відповідно до власних процесуальних правил.
Формальні вимоги до документів, які повинні подаватися зацікавленою стороною для виконання арбітражних рішень, визначені статтею IV Нью-Йоркської конвенції 1958 року. Так, сторона, яка звертається за визнанням та наданням дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, яке є остаточним, повинна направити до компетентної влади держави, в якій це арбітражне рішення повинно бути виконане, письмове клопотання або заяву з проханням визнати й виконати це арбітражне рішення. До такого клопотання необхідно додати:
- належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином засвідчену копію такого рішення;
- письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж спори, що виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з будь-якими конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду (термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі або арбітражну угоду, що підписана сторонами, або міститься в обміні листами або телеграмами) або належним чином засвідчену копію такої.
Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, куди подається клопотання про визнання та виконання цього рішення, надається переклад цих документів на таку мову. Переклад засвідчується офіційним або присяжним перекладачем або дипломатичною або консульською установою.
Вимоги щодо змісту та форми клопотання про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення визначаються національним законодавством кожної держави.
Відповідно до частини першої статті 476 ЦПК України заява про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається у письмовій формі і має бути підписана особою, на користь якої прийнято рішення міжнародного комерційного арбітражу, або її представником.
За правилами частини четвертої статті 476 ЦПК України до заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу додаються: 1) оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або нотаріально завірена копія такого рішення; 2) оригінал арбітражної угоди або нотаріально завірена копія такої угоди; 3) документ, що підтверджує сплату судового збору; 4) копії заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу відповідно до кількості учасників судового розгляду; 5) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви; 6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених у пунктах 1-3 та 5 цієї частини документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, якщо вони викладені іншою мовою.
За результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими ЦПК України для ухвалення рішення (стаття 479 ЦПК України).
Підстави для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу зазначені у статті 478 ЦПК України. Суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.