ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 308/7500/19
адміністративне провадження № К/9901/29285/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2020 року (головуючий суддя Макарик В.Я., судді - Матковська З.М., Шавель Р.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС, в якому просила скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 25 червня 2019 року № 2571/30500/19, винесену виконуючим обов`язки заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретієм С.В., згідно з якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суму 8500 грн.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 червня 2020 року адміністративний позов задоволено. Постанову у справі про порушення митних правил № 2571/30500/19 від 25 червня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 8500 грн на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України скасовано. Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України закрито.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 3 липня 2020 року Закарпатська митниця ДФС засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 червня 2020 року залишено без руху на підставі частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з тим, що скаржником до останньої не було додано документа про сплату судового збору за її подання. Встановлено митному органу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вказаної ухвали відповідачем 3 вересня 2020 року до суду апеляційної інстанції направлено платіжне доручення від 28 серпня 2020 року № 2011 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 576,30 грн.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 червня 2020 року у справі № 308/7500/19 повернуто скаржнику. Повернуто Закарпатській митниці Держмитслужби зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 576,30 грн за подання апеляційної скарги у справі № 308/7500/19, який сплачено згідно платіжного доручення від 28 серпня 2020 року № 2011.
Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що скаржник до апеляційної скарги не долучив жодних документів, які б підтверджували, що Ігнатко В.В. , який підписав апеляційну скаргу, є виконуючим обов`язки начальника Закарпатської митниці ДФС. Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про те, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга має бути повернута скаржнику, оскільки останнім до апеляційної скарги не надано доказів наявності у представника встановлених законом повноважень щодо підписання апеляційної скарги.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Закарпатська митниця ДФС звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила його скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Зокрема, митний орган вважає хибним висновок апеляційного суду про необхідність долучення до апеляційної скарги документів, які б підтверджували повноваження виконуючого обов`язки начальника Закарпатської митниці ДФС Ігнатка В.В. На переконання відповідача, вимоги статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи, тому вимога про необхідність долучення до апеляційної скарги документів, які б підтверджували повноваження відповідного керівника юридичної особи є протиправною. Скаржник вважає повернення заяв (скарг) проявом надмірного формалізму з боку суду у разі наявності у останнього процесуальної можливості пересвідчитись у повноваженнях особи, яка підписала таку скаргу.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 13 січня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається заявнику в разі, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Згідно із частинами першою та третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Стаття 59 КАС України містить вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Так, частина перша цієї статті визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.