ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 904/3639/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, С. В. Бакуліна, О. Р. Кібенко
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021
у складі колегії суддів: Е. В. Орєшкіна - головуючий, О. В. Чус, І. М. Кощеєв
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021
суддя: Е. М. Бондарєв
за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"
про стягнення заборгованості в сумі 930 062, 78 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - КП "Криворіжтепломережа") 43 169,66 грн пені, 8 464,64 грн 3% річних, 878 428,48 грн збитків.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі №904/3639/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020, позов задоволено. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 43 169,66 грн пені, 8 464,64 грн 3% річних, 878 428,48 грн збитків, 13 950,94 грн витрат по сплаті судового збору.
Судові рішення мотивовані неналежним виконання відповідачем договірних зобов`язань, що відповідно до п. 7.2 договору, ст. 549 Цивільного кодексу України є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача пені та відповідно до ст. 625 зазначеного Кодексу - 3% річних.
Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, встановивши, що відповідач фактично спожив природний газ понад встановлений п. 2.1 договору обсяг природного газу, врахувавши п. 5.7, 3.13 договору, п. 1 розд. VI і п. 10 розд. II Правил постачання природного газу та перевіривши розрахунок збитків, дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідача.
17 грудня 2020 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 у справі №904/3639/20 видано наказ.
28 серпня 2021 року Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2021 у справі №904/3639/20, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 в частині стягнення з КП "Криворіжтепломережа" на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 878 428,48 грн збитків та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, стягнути з АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь КП "Криворіжтепломережа" судовий збір за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в сумі 4 770,85 грн, здійснити розподіл судових витрат у справі №904/3639/20 пропорційно задоволеним вимогам.
Заява мотивована тим, що на час розгляду справи №904/3639/20 в судах першої та апеляційної інстанції відповідачу не могли бути відомі обставини щодо визначення, які саме факти повинен довести позивач для стягнення збитків. На теперішній час є стала судова практика відповідно до якої позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
Відповідач вважає, що зазначені нововиявлені обставини є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення від 13.10.2020 у справі №904/3639/20, а саме доведення позивачем наявності збитків та їх розміру належними та допустимими доказами.
Також, відповідач зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції в частині стягнення збитків помилково застосовано приписи ст. ст. 22, 263 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, в частині правового визначення збитків, що зумовило порушення ст. ст. 74, 86 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідач вказує на висновки, викладені в рішеннях Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6983/20, у справі №904/6986/20, в постановах Верховного Суду у справах: №916/3211/16, № 920/715/17, № 925/1196/18, №920/715/17, № 910/4608/20 щодо стягнення збитків.
2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021 у справі №904/3639/20, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021, відмовлено Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі №904/3639/20 залишено в силі.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що обставини, на які посилається заявник, не можуть бути визначені нововиявленими, а переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Суди зазначають, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Як вбачається зі змісту поданої заяви №153/07 від 26.08.2021 про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі №904/3639/20 за нововиявленими обставинами, заявник в якості нововиявлених обставин посилається на рішення господарських судів в інших справах, у яких судами висловлено іншу правову позицію, ніж викладено в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі №904/3639/20. Суди вказують, що заявник фактично просить суд переоцінити докази, подані сторонами у процесі розгляду даної справи.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2021 у справі №904/3639/20 та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Скарга мотивована тим, що підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідач зазначає, що судом першої інстанції, при ухваленні рішення від 13.10.2020 у даній справі в частині вимог про стягнення збитків, не було встановлено правових підстав покладання на винну особу майнової відповідальності при застосуванні приписів ст. ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, в частині правового визначення збитків, що зумовило порушення ст. ст. 74, 86 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у касаційній скарзі посилається на висновки Верховного Суду, викладені в постановах Верховного Суду у справах №904/6992/20, № 904/6985/20.
4. Позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що судові рішення судів попередніх інстанцій прийняті відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач зазначає, що метою подання відповідачем заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами є переоцінка наявних доказів, фактично повторний розгляд справи по суті, що протирічить принципу остаточності судового рішення, за відсутності будь-яких нововиявлених обставин.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. В його основі лежить положення "res judicata", відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень, які після їх прийняття не мають переглядатися до безмежності.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Принцип правової (юридичної) визначеності визнається одним із елементів належної судової процедури у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав важливість забезпечення принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права, який, окрім іншого, вимагає, щоб ухвалене судами остаточне рішення не могло бути піддане перегляду.
Європейський суд з прав людини у справі "Правєдная проти Росії" посилається на рішення Європейського суду у справі "Рябих проти Росії", в якому Суд вказав на те, що принцип правової певності встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а лише факт існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.
Згідно з ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України (який є правовою основою подання заяви у цій справі) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких умов: їх існування на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Водночас п. 4 ст. 320 ГПК України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами ГПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 320 ГПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Таким чином, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Водночас не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій вказали на те, що заявник фактично просить переоцінити докази, подані сторонами у процесі розгляду даної справи. Суди попередніх інстанцій зазначають, що обґрунтовуючи подану заяву заявник посилається на рішення господарських судів в інших справах, в яких судами висловлено іншу правову позицію, ніж викладено в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі №904/3639/20.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії").
Відповідач у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права при ухваленні рішення та посилається на рішення місцевих судів та постанови Верховного Суду щодо стягнення збитків.
У касаційній скарзі відповідач послався на постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок щодо застосування норм матеріального права стосовно відшкодування збитків споживачем постачальнику природного газу із урахуванням приписів розділу VI Правил постачання природного газу.
У справах, зазначених відповідачем в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та в касаційній скарзі, судами не встановлювалися обставини, факти, які стосувалися обставин у справі № 904/3639/20, що розглядається, і які б спростували факти, які було покладено в основу рішення суду.
У розумінні наведених вище приписів ГПК України не можуть бути визнані нововиявленими юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна або викладення іншої (протилежної) правової позиції суду у подібних правовідносинах в інших справах.
Верховний Суд констатує, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду є підставою для касаційного оскарження судових рішень відповідно до ст. 287 ГПК України, а не підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Верховний Суд зазначає, що подана відповідачем заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи по суті та врахування практики Верховного Суду. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вони опосередковано спрямовані на ініціювання нового судового розгляду і нового рішення по суті та є замаскованою процедурою нового судового розгляду справи, що суперечить правовому поняттю - нововиявлена обставина, з якою законодавець пов`язує можливість судового розгляду.
З огляду на зазначене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що обставини, на які посилається відповідач у своїй заяві, не можуть вважатися нововиявленими відповідно до вимог ст. 320 ГПК України.