Постанова суду № 380/7392/20 від 08.02.2022 про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року

м. Київ

справа №380/7392/20

адміністративне провадження №К/9901/42750/21, №К/9901/42922/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Герасимович Н.А.,

представників позивача - Стельмащука А.В., Цимбала І.З.,

представника відповідача: Міністерства юстиції України - Коваль Є.В.,

представника відповідача: Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) - Мельник О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №380/7392/20

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів)

про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційними скаргами Міністерства юстиції України і Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів)

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року (головуючий суддя: Пліш М.А., судді: Ніколін В.В., Гінда О.М.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

У вересні 2020 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів), у якому просив суд:

1) визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України №2132/к від 30 червня 2020 року «Про звільнення» та наказ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) №1650/к від 1 липня 2020 року «Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 30 червня 2020 року №2132/к «Про звільнення»», з наступними змінами згідно з наказом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) №1911/к від 13 серпня 2020 року;

2) поновити його на посаді начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) з 14 серпня 2020 року;

3) стягнути із Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на те, що з 8 січня 2020 року він працював на посаді начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) з випробовуванням строком шість місяців. Проте 13 серпня 2020 року його звільнили з державної служби на підставі пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.

ОСОБА_1 зазначав, що Міністерство юстиції України застосувало до нього вказану норму закону, оскільки на основі довідок профільних департаментів дійшло висновку, що він не виконав вимоги пунктів 6 і 8 Завдання на період випробування. Позивач стверджував про необґрунтованість цього висновку Міністерства, заперечуючи факти неналежного указаних завдань. На цій основі ОСОБА_1 наполягав на протиправності оскаржуваних наказів і незаконності його звільнення з посади.

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

22 червня 2021 року Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.

Місцевий суд виходив з обґрунтованості висновку Міністерства юстиції України про невиконання позивачем частини завдань, визначених на період випробування.

Так, суд дійшов висновку, що у строк до 1 червня 2020 року ОСОБА_1 не виконав вимоги пункту 6 Завдання на період випробування, позаяк: 1) не забезпечив ДВС у Волинській області штампами нового зразка; 2) не забезпечив низку відділів ДВС у Львівській області вивісками; 3) не забезпечив відкриття валютних рахунків відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області. У цьому контексті суд також вказав, що докази, на які покликається позивач, не спростовують фактів невиконання ним завдань, установлених на час випробування.

Одночасно з цим, суд дійшов висновку, що аргументи й докази позивача стосовно кількості розглянутих скарг у сфері державної реєстрації та їхнього неоскарження не спростовують відомостей про невиконання ним підпункту 3 пункту 8 Завдання на період випробування.

Зрештою місцевий суд не встановив процедурних порушень під час звільнення.

На основі цього суд першої інстанції констатував правомірність оскаржуваних наказів і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

ІІІ. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

16 листопада 2021 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою задовольнив скаргу ОСОБА_1 , скасував рішення місцевого суду й ухвалив нове рішення про задоволення позову:

1) визнав протиправним і скасував наказ Міністерства юстиції України №2132/к від 30 червня 2020 року «Про звільнення» та наказ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) №1650/к від 1 липня 2020 року «Про оголошення наказу Міністерства юстиції України від 30 червня 2020 року №2132/к «Про звільнення»», з наступними змінами згідно з наказом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) №1911/к від 13 серпня 2020 року;

2) поновив ОСОБА_1 на посаді начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства самостійного юстиції (місто Львів) з 14 серпня 2020 року;

3) стягнув із Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі: 756232,27 грн, з урахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Апеляційний суд виходив з того, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинами справи й зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Так, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області не повинен мати окремої вивіски, позаяк розташований за тією ж адресою й не має статусу юридичної особи. Стосовно вивісок для інших органів, то суд дійшов висновку, що з довідки профільного департаменту від 17 червня 2020 року не можливо встановити, що саме у фасадних вивісках не відповідало фактичному найменуванню відділів. Одночасно суд зазначив, що вказану обставину не підтверджують докази, а помилки у вивісках не можуть свідчити про невиконання позивачем завдань на випробування.

У контексті висновку Міністерства про незабезпечення позивачем відділів державної виконавчої служби Волинської області штампами нового зразку, суд апеляційної інстанції вказав, що це твердження є неконкретизованим, у чому саме полягав новий зразок штампу і ким він затверджений. Також суд зазначив, що у справі є службова записка від 18 червня 2020 року, згідно з якою печатки виготовлялися у грудні 2019 року й звернень від відділів державної служби щодо забезпечення штампами не було.

Стосовно незабезпечення позивачем відкриття валютних рахунків, незважаючи на неодноразові звернення з цього питання, апеляційний суд зазначив, що таке твердження не відповідає дійсності, оскільки у справі відсутні докази неодноразових звернень. Також суд дійшов висновку, що валютні рахунки відкриваються за наявності потреби і відповідно до кожного виду валюти, а сама процедура залежить не лише від замовника, а й від банку.

Зрештою апеляційний суд констатував помилковість висновку про невиконання ОСОБА_1 завдань у сфері розгляду скарг. Суд виходив з того, що помилковість при розгляді скарги не свідчить про невиконання позивачем відповідного пункту завдань, оскільки скарга розглянута, позивач як співголова колегії був відсутній під час її розгляду й рішення по цій скарзі не було оскаржене.

На основі цього суд апеляційної інстанції констатував помилковість і необґрунтованість висновку Міністерства юстиції України та суду першої інстанції про невиконання ОСОБА_1 частини Завдань на період випробування.

Своєю чергою, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», тому констатував незаконність його звільнення з посади.

ІV. Вимоги касаційної скарги Міністерства юстиції України і відзивів на неї

24 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України, у якій скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження Міністерство покликається на пункти 1 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, Міністерство юстиції України стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував статті 35 і 87 Закону України «Про державну службу» без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22 липня 2020 року у справі №826/12446/17, від 16 жовтня 2020 року у справі №489/548/17, від 28 січня 2021 року у справі №640/23002/19, стосовно дискреції суб`єкта призначення оцінювати професійні й ділові якості працівника у період випробувального терміну та права на звільнення у разі незадовільного результату цього випробування.

Одночасно з цим, Міністерство юстиції України покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 44 Закону України «Про виконавче провадження» і пункту 1 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень у контексті трудових правовідносин та обов`язку органів державної виконавчої служби відкривати валютні рахунки для зарахування коштів, стягнутих з боржників. Скаржник вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, що такі рахунки відкриваються лише за потребою.

Також скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» стосовно відсутності у територіальних органів Міністерства юстиції України права розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. Скаржник вважає, що під час випробувального строку Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Львів) розглянуло скаргу ТОВ «Фірма «Галімпекс-Склодзеркальний завод» з порушенням процедури, оскільки її розгляд не належав до компетенції цього управління.

Зрештою Міністерство юстиції України покликається на порушення апеляційним судом норм процесуального права. Зокрема, стверджує, що суд неправильно розрахував середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки використав неактуальну довідку й помилково визначив кількість робочих днів.

29 грудня 2021 року представниця позивача - адвокат Цимбала І.З. - подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити без задоволення цю скаргу, а постанову апеляційного суду залишити без змін. Стверджує, що оскаржувана постанова є законною й обґрунтованою.

Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Львів) відзиву на касаційну скаргу не подало, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримало 9 грудня 2021 року.

V. Вимоги касаційної скарги Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) і відзивів на неї

25 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів), у якій скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник покликається на пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» і пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень у частині з`ясування статусу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів). Скаржник вважає, що вказаний відділ є органом державної виконавчої служби у розумінні Завдання на випробування, то мав бути забезпечений окремою вивіскою.

Одночасно з цим, скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо трактування статті 44 Закону України «Про виконавче провадження» і пункту 1 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень у частині визначення обов`язкових умов відкриття міжрегіональним управлінням універсального валютного рахунку для забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби. На переконання скаржника, законодавство не вказує, що такий рахунок відкривається лише за потреби.

Стосовно порушення норм процесуального права, то скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, які мають істотне значення, на підставі чотирьох доповідних записок керівників структурних підрозділів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів), однак ці документи є недопустимими доказами. На переконання скаржника, ОСОБА_1 був керівником відповідних посадових осіб, а тому їхні доповідні записки є доказами, що здобуті в умовах реального конфлікту інтересів.

Зрештою скаржник стверджує, що апеляційний суд неправильно розрахував середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки використав неактуальну довідку й помилково визначив кількість робочих днів.

Скаржник наполягає на тому, що з урахуванням змін, внесених до Порядку №100, та з огляду на кількість робочих днів у період з 14 серпня 2020 року до 16 листопада 2021 року, середній заробіток матиме значення: 730 368,45 грн (315Ч2318,63), проте апеляційний суд визначив таку виплату у сумі: 756 232, 27 грн.

29 грудня 2021 року представниця позивача - адвокат Цимбала І.З. - подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити без задоволення цю скаргу, а постанову апеляційного суду залишити без змін. Вважає, що оскаржувана постанова є законною й обґрунтованою.

Міністерства юстиції України відзиву на касаційну скаргу не подало, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримало 7 грудня 2021 року.

VІ. Фактичні обставини справи

3 січня 2020 року Міністерство юстиції України видало наказ №21/к, яким ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) з 8 січня 2020 року із встановленням випробовування строком на шість місяців.

3 січня 2020 року виконувач обов`язків Державного секретаря Міністерства, директор Департаменту публічного права Міністерства юстиції України затвердив Завдання на період випробування начальнику Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) ОСОБА_1.

8 січня 2020 року ОСОБА_1 ознайомився з указаними Завданнями.

Згідно з пунктом 6 цього Завдання ОСОБА_1 на період випробування встановлено таке завдання як «забезпечення належного функціонування органів державної виконавчої служби». Показники результативності та якості виконання цього завдання були визначені так:

«органи державної виконавчої служби забезпечені печатками, штампами та вивісками з найменуванням органів;

рахунки обліку депозитних сум для зарахування стягнутих з боржника коштів та рахунків авансових внесків стягувані в відкритою».

Також підпунктом 3 пункту 8 Завдання на період випробування ОСОБА_1 встановлено таке завдання як «ефективна організація роботи міжрегіонального управління у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців». Показники результативності та якості виконання цього завдання були визначені так:

«забезпечено розгляд 100% скарг у сфері державної реєстрації та прийняття відповідних рішень згідно з чинним законодавством (відсутність обґрунтованих скарг на рішення міжрегіонального управління)».

Строки виконання указаних завдань: до 1 червня 2020 року.

15 червня 2020 року Державний секретар Міністерства юстиції видав Доручення №316/1.3/48-20, яким зобов`язано профільні департаменти Міністерства юстиції опрацювати, зокрема, завдання на період випробування, визначені ОСОБА_1 , і надати інформацію про стан їхнього виконання.

17 червня 2020 року Департамент державної виконавчої служби сформував довідку №1297-20.5.1-20 за результатами опрацювання завдань на період випробувань начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. У цій довідці зазначено, що:

«…. за результатами опрацювання завдань на період випробувань начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_1 та згідно з інформацією, наданою управліннями забезпечення примусового виконання рішень у Львівській, Волинській та Рівненській областях встановлено, шо пункт 6 цих завдань щодо належного функціонування органів державної виконавчої служби не виконано в частині забезпечення органів державної виконавчої служби Львівської області вивісками з найменуванням цих органів, печатками, штампами та відкриття рахунків органами державної виконавчої служби Львівської області для зарахування стягнутих з боржників коштів. При цьому, станом на 1 червня 2020 року (строк виконання завдань на період випробування) відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) вивіскою не забезпечено взагалі. Також 10 відділів державної виконавчої служби Львівської області забезпечені вивісками, де зазначене найменування відділу не відповідало фактичному найменуванню:

Новороздільський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

Червоноградський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального правління Міністерства юстиції (м. Львів);

Трускавецький міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

Бориславський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

Яворівський районний відділ Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

Кам`янка-Бузький районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

Жидачівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

Жовківський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

Городоцький районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

Мостиський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Водночас після спливу строку, встановленого ОСОБА_1 для виконання завдань на період випробування, а саме: 11 і 12 червня 2020 року 5 відділів державної виконавчої служби отримали вивіски з правильним найменуванням:

Городоцький районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіональ

................

Перейти до повного тексту