Постанова
Іменем України
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 642/6034/19
провадження № 61-6247св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова, у складі судді Гримайло А. М.,
від 14 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,
від 15 березня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 24 вересня 2016 року він передав відповідачу грошові кошти у сумі 24 450 доларів США за автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2014 року випуску, шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 . В цей же день, 24 вересня 2016 року, ОСОБА_3 видано на його ім`я довіреність на представництво інтересів власника вказаного автомобіля ОСОБА_4 з усіх питань щодо володіння, користування та розпорядження цим автомобілем.
15 жовтня 2016 року спірний автомобіль вилучено з користування позивача.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2017 року, постановленою за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді про арешт автомобіля, встановлено, що спірний автомобіль є предметом вчинення злочину і речовим доказом у кримінальному провадженні № 12016100100013002, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення за частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України (далі - КК України). При цьому спірний автомобіль вибув із володіння первісного власника - ОСОБА_5 всупереч його волі.
Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу транспортного засобу між ним та ОСОБА_2 , як уповноваженим представником ОСОБА_4 , укладено не було, ОСОБА_1 вважав, що одержані відповідачем грошові кошти в сумі 24 450 доларів США є безпідставно набутим майном, яке підлягає поверненню за рішенням суду.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2020 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 29 жовтня 2020 року про виправлення описки, залишеним без змін постановоюХарківського апеляційного суду
від 15 березня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24 450 доларів США. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Встановивши, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 24 450 доларів США за продаж автомобіля марки TOYOTA CAMRY, який йому не належав, і в подальшому договір купівлі-продажу цього транспортного засобу укладений не був, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про набуття відповідачем коштів за відсутності для цього правових підстав та стягнення вказаної суми згідно вимог статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В касаційній скарзі на рішення Ленінського районного суду м. Харкова
від 14 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 15 березня 2021 року ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13 квітня 2021 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 березня 2021 року в справі
№ 642/6034/19.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У червні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржені судові рішення застосували положення статті 1212 ЦК України без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду
від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 25 лютого 2021 року у справі № 331/8103/16,
від 17 квітня 2019 року у справі № 595/694/17-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 751/9015/17, від 24 березня 2021 року у справі № 628/1203/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 753/9947/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 683/2694/16-ц та у постанові Верховного Суду України
від 07 вересня 2016 року у справі № 6-1026цс16.
Вважає, що суди не досліджували питання наявності в нього правомочностей на укладання будь-якого правочину щодо спірного автомобіля та не перевірили обставин, за яких здійснювалася передача коштів за автомобіль.
Стверджує, що у виданій ним 24 вересня 2016 року розписці зафіксовано факт купівлі транспортного засобу за встановленою у ній ціною, що вказує на договірний характер спірних правовідносин і унеможливлює застосування до них положень Глави 83 ЦК України.
Також заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, оскільки суди прийняли рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки власника спірного автомобіля ОСОБА_4 , яка не була залучена до участі у справі, а крім того він не отримав відзив позивача на апеляційну скаргу.
Посилання суду апеляційної інстанції в оскарженій постанові на те, що спірний транспортний засіб після вилучення перебував на спецмайданчику, з якого в подальшому зник, нічим не підтверджені.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували право власності позивача на грошові кошти, що витребовуються.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 серпня 2016 року право власності на автомобіль марки TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 було зареєстровано за ОСОБА_4 .
24 вересня 2016 року ОСОБА_2 видав розписку, зі змісту якої вбачається, що він продав автомобіль марки TOYOTA CAMRY, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за ціною 24 450 доларів США.
24 вересня 2016 року ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_4 , видано на ім`я ОСОБА_1 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І. О. за № 11717, якою ОСОБА_1 або ОСОБА_6 уповноважено бути представниками ОСОБА_4 в усіх організаціях, підприємствах, установах незалежно від підпорядкування та форм власності, в тому числі, в органах ЦБДР та АС при МВС України з усіх питань щодо володіння, користування та розпорядження належним ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого Центр 8047 від 30 серпня
2016 року автомобілем марки TOYOTA CAMRY, 2014 року випуску, загальний легковий/седан-В, колір - чорний, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 .
15 жовтня 2016 року автомобіль марки TOYOTA CAMRY вилучено у
ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва
від 16 листопада 2016 року у справі № 761/40146/16-к накладено арешт на вказаний автомобіль із забороною користуватись та розпоряджатись ним.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 січня 2017 року ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року скасовано та постановлено нову, якою накладено арешт на спірний автомобіль із забороною відчуження.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року в справі № 761/8568/17 у задоволені позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_4 , укладений 30 серпня 2016 року між ОСОБА_5 , в особі ОСОБА_8 , та ОСОБА_4 .
В межах цивільної справи № 761/8568/17 та кримінального провадження
№ 12016100100013002 встановлено, що автомобіль марки TOYOTA CAMRY вибув з власності ОСОБА_5 без його волі.
Згідно довідки Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області від 28 серпня 2019 року № 31/19-Ч-270 о/п, даних Єдиного державного реєстру МВС України відомості щодо реєстрації за ОСОБА_1 із 01 січня 2016 року по 28 серпня 2019 року автомобіля марки TOYOTA CAMRY, 2014 року випуску, номер кузова - НОМЕР_1 , відсутні.
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом (-ами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенн