Постанова
Іменем України
18 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 464/3362/20
провадження № 61-16468св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О.,
Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Львівська міська рада,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 01 липня 2020 року у складі судді Теслюк Д. Ю. та постанову Львівського апеляційного суду від 15 жовтня
2020 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Савуляка Р. В., Шандри М. М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Львівської міської ради про зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 січня 2020 року та 20 лютого 2020 року він звертався із заявою на ім`я міського голови Садового А. І. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,09995 га у АДРЕСА_1 .
18 лютого 2020 року та 02 березня 2020 року ним отримано відповіді - відмову у розгляді заяви по суті звернення із Департаменту містобудування Львівської міської ради. Дані відповіді є незрозумілими, містять пропозицію надати перелік документів, які є складовими документації із землеустрою, тобто документацію, на виготовлення якої він просив дозволу в заяві. У цих відповідях не мотивовано відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та порушено порядок розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
ОСОБА_1 просив зобов`язати Львівську міську раду розглянути його заяву від 20 лютого 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва
і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розміром 0,09995 га у АДРЕСА_1 на найближчому пленарному засіданні сесії Львівської міської ради.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 1 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від
15 жовтня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження.
Суди виходили з того, що позивач зазначав, що його заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не розглядалась на пленарному засіданні Львівської міської ради та відповідного рішення не приймалось. Позивач не отримав погодження та затвердження такого проекту землеустрою, а також рішення про передачу йому земельної ділянки у власність або користування. Тому спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення і передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справі по суті.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, крім іншого, із земельних правовідносин. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травні 2018 року у справі № 147/286/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі
№ 753/15528/16 зроблено висновок щодо цивільної юрисдикції земельних спорів та вказано, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Спір у даній справі мас приватно-правовий характер, про що свідчать всі обставини справи та предмет позову, яким є зобов`язання вчинити дії, розглянути заяву по суті звернення компетентним органом.Тому судами першої та апеляційної інстанції порушено права доступу до правосуддя, оскільки відмовлено у розгляді справи по суті спору.
У січні 2021 року Львівська міська рада подала до суду відзив, у якому просила оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.
Підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, щонаведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають
з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пунктів "а", "б", "к" частини першої статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад
у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правовий висновок про те, що визначення юрисдикції спору про оскаржене рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передання її у власність і рішення про затвердження такого проекту залежить від встановлення факту реалізації рішень суб`єкта владних повноважень і державної реєстрації земельної ділянки та права власності за набувачем. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору. Водночас розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій публічних органів.
Такі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду, зокрема
у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц (провадження № 14-5зц18), від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18), від 28 листопада 2018 року у справі №536/158/16-ц (провадження № 14-426цс18) та від 27 березня 2019 року № 350/1268/15-а (провадження № 14-1347апп18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 617/1315/15-ц (провадження № 14-219цс18) зроблено висновок, що "на стадії формування земельної ділянки особа, яка прагне отримати цю ділянку
у власність, з одного боку, та відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування, уповноважений приймати рішення щодо надання відповідної ділянки у власність, з іншого боку, перебувають в адміністративних відносинах. Тому допоки на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, який прийняв рішення щодо передання земельної ділянки у власність, особа не зареєструвала відповідне речове право на цю ділянку, за участі такого суб`єкта існує публічно-правовий спір, який належить до юрисдикції адміністративного суду, крім випадку, якщо певне речове право на ту
ж ділянку чи на її частину на момент прийняття вказаного рішення належить іншій особі. […] рішення про передання земельної ділянки у власність є актом, необхідним для набуття у власність цього об`єкта у майбутньому - з моменту державної реєстрації відповідного цивільного права. Отже, для визначення юрисдикції суду щодо розгляду спору про оскарження рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передання її у власність і рішення про затвердження такого проекту важливим є не лише участь у відповідних правовідносинах суб`єкта владних повноважень, а й встановлення факту реалізації його рішень
і державної реєстрації за набувачем земельної ділянки права власності на неї. Якщо на момент звернення до суду з позовом така реєстрація не була проведена та відсутня державна реєстрація речового права на цю земельну ділянку чи її частину за іншою особою, спір належить до юрисдикції адміністративного суду".
Встановивши, що згідно матеріалів позовної заяви питання отримання
в користування земельної ділянки перебуває на етапі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, тобто речові права на земельну ділянку відсутні, суди зробили правильний висновок про відмову у відкритті провадження у справі.