ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2587/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружня Пассаж»
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ткаченка Б.О., Майданевича А.Г., Суліма В.В.
від 01.11.2021
за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2 ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружня Пассаж»
про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування передавальних актів, скасування реєстраційних дій, відновлення запису,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружня Пассаж» про відновлення становища, яке існувало до порушення.
Просила визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів учасників, оформлених:
- протоколом загальних зборів власників Приватного підприємства «Мале підприємство «Вікторія» № 01/11-2012 від 22.11.2012;
- протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Вікторія-Бородянка» № 1-04/18 від 16.04.2018;
- протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружня Пассаж» № 1-07/18 від 06.07.2018;
- протоколом загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Вікторія-Бородянка» № 1-07/18 від 18.07.2018;
- протоколом загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружня Пассаж» № 270818 від 27.07.2018;
- протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Вікторія-Бородянка» № 2-07/18 від 27.07.2018;
- протоколом загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Вікторія-Бородянка» № 1-01/19 від 25.01.2019;
- протоколом загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Вікторія-Бородянка» № 25-01/19 від 25.01.2019;
- протоколом загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Вікторія-Бородянка» № 01-01/19 від 29.08.2019;
визнати недійсними та скасувати:
- рішення власників Приватного підприємства «Мале підприємство «Вікторія» від 15.02.2016;
- рішення власників Приватного підприємства «Мале підприємство «Вікторія» від 02.03.2016;
- рішення власників Приватного підприємства «Мале підприємство «Вікторія» № 1-04/2/18 від 16.04.2018;
- передавальний акт від 16.04.2018;
- передавальний акт від 29.08.2019;
скасувати:
- рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018;
- реєстраційну дію проведену державним реєстратором Бородянської районної державної адміністрації Київської області Кравченко В.М. державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - зміни складу засновників Приватного підприємства «Мале підприємство «Вікторія» № 13311050007000527 від 29.11.2021;
- реєстраційну дію проведену державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Сотнікової Т.О. державну реєстрацію змін до відомостей Приватного підприємства «Мале підприємство «Вікторія» № 13311070014000527 від 18.02.2016;
- відмінити проведену державним реєстратором Комунального підприємства «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» Білим О.О. державну реєстрацію припинення Приватного підприємства «Мале підприємство «Вікторія» в результаті реорганізації № 13311120016000527 від 18.05.2018;
- відновити запис в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу - Приватне підприємство «Мале підприємство «Вікторія».
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд Київської області ухвалою від 07.09.2021 у справі № 911/2587/21 повернув позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, визначених частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, що є обов`язковою підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів позивачу на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
А також зазначив про те, що позивачем при поданні до суду позовної заяви не дотримано вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2021 у справі № 911/2587/21 скасовано. Матеріали справи № 911/2587/21 повернуті до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги позивачки про скасування рішень, прийнятих відповідачами, відміна проведеної державної реєстрації припинення юридичної особи, скасування рішень державних реєстраторів та відновлення записів про юридичну особу і майнові права, є вимогами, які нерозривно взаємопов`язані між собою та поєднані одним матеріально-правовим змістом, такі вимоги є вимогами немайнового характеру, оскільки є нерозривно пов`язаними із основною вимогою, а саме: відновлення становища, яке існувало до порушення.
Необхідність об`єднання в даній позовній заяві позовних вимог обґрунтовано позивачкою пов`язаністю доданих до позовної заяви доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, і на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим в обґрунтування позовних вимог, а тому висновки суду першої інстанції, наведені в оскаржуваній ухвалі, є передчасними.
Відповідно до частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
Таким чином зазначене право може бути реалізовано судом у підготовчому провадженні під час виконання судом завдань підготовчого провадження відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевим господарським судом зроблено помилкові висновки стосовно порушення правил об`єднання вимог у позовній заяві та безпідставно повернуто таку позовну заяву на основі приписів пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружня Пассаж» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у справі № 911/2587/21, у якій просило її скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2021.
Касаційна скарга подана на підставі абзацу 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник зазначив про те, що висновки суду апеляційної інстанції щодо пов`язаності позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 прямо суперечать змісту частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, а отже, суд апеляційної інстанції виніс незаконне рішення.
Зазначив, що судом апеляційної інстанції не враховано висновків щодо застосування частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, викладених у пунктах 5.15, 5.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 та у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.
Натомість застосована судом апеляційної інстанції практика Верховного Суду у справах № 916/1711/19, № 918/1/18, 923/1106/16 не є релевантною для цієї справи, з огляду на відсутність подібних правовідносин.
Позивачка у відзиві на касаційну скаргу просила в її задоволенні відмовити, касаційне провадження закрити.
Інші учасники не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до положень частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Наведеною нормою процесуального права визначено право позивача об`єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирі