ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22 лютого 2022 року
справа № 640/110/20
адміністративне провадження № К/9901/47172/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Юрченко В. П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Молдавський металургійний завод"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 березня 2021 року у складі судді Григоровича П. О.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у складі суддів Аліменка В. О., Бєлової Л. В., Кучми А. Ю.
у справі № 640/110/20
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Молдавський металургійний завод"
до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,
третя особа Публічне акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг"
про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Рух справи
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство "Молдавський металургійний завод" (далі - позивач у справі, ВАТ "Молдавський металургійний завод", ВАТ "ММЗ") з позовною заявою до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - перший відповідач у справі, Комісія), Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - другий відповідач у справі, Міністерство), в якій просить:
- визнати протиправними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі документа "Розкриття інформації про методику розрахунку демпінгової маржі ВАТ "Молдавський металургійний завод", на підставі якого було підготовлено Основні факти та висновки про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова та прийнято рішення від 2 грудня 2019 року № АД-430/2019/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова";
- визнати протиправними дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України по складанню та направленню до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі Основних фактів та висновків про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова, на підставі якого було прийнято рішення від 2 грудня 2019 року № АД-430/2019/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова";
- визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 2 грудня 2019 року № АД-430/2019/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова" у частині застосування строком на п`ять років остаточного антидемпінгового мита для виробника/експортера ВАТ "Молдавський металургійний завод" у розмірі 13,80 %, для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова - 35,37 %;
- зобов`язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення про припинення антидемпінгового розслідування стосовно ВАТ "Молдавський металургійний завод" та інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова без застосування антидемпінгових заходів;
- зобов`язати Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі прийняти рішення та встановити, що ВАТ "Молдавський металургійний завод" не може бути суб`єктом переглядів антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова (проміжних чи у зв`язку із закінченням строку їх застосування).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскільки дії та рішення відповідачів не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, адже вчинені/прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для їх вчинення/прийняття, а також вчинені/прийнятті з порушенням положень Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", тож такі дії та рішення мають бути визнані судом протиправними, а рішення, в силу своєї протиправності - скасовані.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 640/110/20, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що: судом не встановлено обставин порушення відповідачами процедури проведення антидемпінгового розслідування, а спірні дії Міністерства є формою реалізації наданих законом повноважень; Міністерство та Комісія наділені відповідними владними повноваженнями щодо здійснення антидемпінгового розслідування; спірне Рішення Комісії № АД-430/2019/4411-03 від 2 грудня 2019 року приймалось повноважним та правомочним складом Комісії, враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2019 року № 934-р "Про затвердження нового складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі", від 15 листопада 2019 року №1089 "Про зміну складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі"; суд не наділений повноваженнями щодо зобов`язання Комісії приймати рішення.
Шостий апеляційний адміністративний суд залишаючи апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, дійшов наступних висновків: положення Антидемпінгової угоди є спеціальними по відношенню до положень міжнародного Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року, а тому встановлений Договором про зону вільної торгівлі 30-денний строк для надання Основних фактів і висновків не є імперативним для відповідачів; Міністерство надало заінтересованим сторонам достатній строк для підготовки коментарів до остаточних висновків; іноземні органи державної влади були зареєстровані в якості заінтересованих сторін антидемпінгового розслідування та не подавали заперечень щодо порушення їх прав на участь в антидемпінговому розслідуванні, а отже не повідомлення представників іноземних органів влади не порушує вимог Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", Договору про зону вільної торгівлі; Рішення Комісії № АД-430/2019/4411-03 від 2 грудня 2019 року прийнято повноважним складом Комісії; нормальна вартість товару розрахована у відповідності до вимог Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту".
22 грудня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скаргу позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 640/110/20.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бучик А. Ю., суддів: Стародуб О. П., Рибачук А. І., про що складено протокол 22 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2021 року задоволено заяви суддів Бучик А. Ю., Стародуба О. П., Рибачука А. І. про самовідвід, відведено цих суддів від участі у розгляді справи №640/110/20, передано матеріали справи №640/110/20 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 грудня 2021 року справа № 640/110/20 розподілена на колегію суддів Ханова Р. Ф. (головуючий суддя), Юрченко В. П., Блажівська Н. Є.
31 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та витребувано справу з суду першої інстанції.
13 січня 2022 року справа № 640/110/20 надійшла до Верховного Суду.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 640/110/20, прийняти нове рішення про задоволення позову, вирішити питання розподілу судових витрат.
24 січня 2021 року від другого відповідача на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому Міністерство просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
21 січня 2021 року від Публічного акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг" на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому третя особа просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" звернулось 2 квітня 2018 року до Міністерства зі скаргою стосовно захисту від демпінгового імпорту прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова.
Рішенням Комісії від 2 липня 2018 року № АД-393/2018/4411-05 "Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова" було порушено антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну товару, що має такий опис: прутки гарячекатані, які мають однаковий суцільний поперечний переріз за всією довжиною, круглого поперечного перерізу діаметром до 40 мм (включно), з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння) (далі також - Товар), що класифікуються згідно з УКТ ЗЕД за кодами: 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00. Країни походження товару: Республіка Білорусь та Республіка Молдова. Проведення розслідування було доручено Міністерству. Разом з тим, зі змісту вказаного рішення вбачається, що у ньому описуються дані щодо періоду дослідження 2013-2016 роки та 1-3 квартали 2017 року.
Згідно з повідомленням Комісії, опублікованим на офіційному веб-сайті 4 липня 2018 року про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну Товару, 2 липня 2018 року Комісія розглянула скаргу, звіт і висновки Міністерства про результати проведення антидемпінгової процедури щодо імпорту в Україну Товару, за результатами чого встановила, зокрема, що у скарзі наведено достатню інформацію, згідно з якою імпорт в Україну Товару міг здійснюватися за демпінговими цінами та існує реальна загроза заподіяння шкоди національному товаровиробнику в майбутньому. Проведення антидемпінгового розслідування було доручено Міністерству. Міністерство визначило період розслідування - 2 квартал 2017 року - 1 квартал 2018 року.
Рішенням Комісії від 14 травня 2019 року № АД-416/2019/4411-03 строк проведення розслідування було продовжено до 15 місяців (повідомлення опубліковане на офіційному веб-сайті 18 травня 2019 року). Рішенням Комісії від 25 вересня 2019 року №АД-428/2019/4411-03 строк проведення антидемпінгового розслідування було продовжено до 18 місяців (повідомлення опубліковане на офіційному веб-сайті 01 жовтня 2019 року).
За результатами проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну Товару Міністерством було підготовлено звіт "Основні факти і висновки у рамках проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова" (далі також - Звіт), в якому зафіксовані наступні обставини.
За результатами проведеного дослідження Міністерство встановило, що товар українського виробництва та товар походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова, що є об`єктом розслідування: мають подібний опис та аналогічне кодування згідно з УКТЗЕД; мають подібні або ідентичні характеристики; мають однакову сферу застосування та використання; виробляються за подібними стандартами; виробляються за подібною технологією, у зв`язку з чим Міністерство дійшло висновку, що товар українського виробництва є подібним товару, що є об`єктом розслідування у розумінні пункту 26 статті 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту".
Для встановлення того, чи продаж товару на внутрішньому ринку здійснювався у звичайних торговельних операціях між незалежними покупцями, Міністерство досліджувало наявність обсягів продажу товару за цінами, нижчими за питомі витрати, які становлять не менше 20 % продажу. Міністерством зазначено, що ВАТ "ММЗ" надало середні показники собівартості для різновидів товару незалежно від видів РСN-кодів в рамках таких різновидів товару (DMCOSTS). На підставі порівняння середньозважених нетто-цін різновидів товару (DMSALES) із їх собівартістю (DMCOSTS) у розрізі PCN кодів, Міністерство встановило, що реалізація товару на внутрішньому ринку здійснюється поза межами звичайних торговельних операцій, та потребує проведення конструювання за PCN кодами.
У рамках проведення розслідування встановлено, що середні ціни (тарифи) для ВАТ "ММЗ" значно відрізняються від середньоринкових цін (тарифів) для промислових споживачів Республіки Молдова.
Зокрема, відповідно до постанови Адміністративної ради Національного агентства з регулювання в енергетиці №108/2017 від 17 березня 2017 року "Про тарифи на електричну енергію" ціна електричної енергії кінцевим споживачам, які під`єднані до розподільчих електромереж високої напруги (35; 110 кВ), становила 182 бань/кВт год, що в перерахунку за середнім офіційним курсом Національного банку Республіки Молдова за період розслідування (17,6991 молд. лей за 1 дол. США) становить 0,086 дол. США/кВт год.
Згідно з додатком до Постанови Адміністративної ради Національного агентства з регулювання в енергетиці № 19/2016 від 26 січня 2016 року встановлено кінцевий тариф на природний газ, який постачався постачальником природного газу за регульованими тарифами АТ "Moldovagaz" в пункті виходу з розподільчих мереж природного газу високого тиску, а саме 5 426 молд. лей/1000 м3, що в перерахунку за середнім офіційним курсом Національного банку Республіки Молдова за період розслідування (17,6991 молд. лей за 1 дол. США) становить 306,57 дол. США/1000 м3.
Поряд із цим, у відповіді на запитальник зазначені ціни, за якими ВАТ "ММЗ" протягом періоду розслідування здійснювало закупівлю сировини (природного газу та електроенергії), які відрізняються від встановлених на території Республіки Молдова.
Наявність неринкового механізму ціноутворення на внутрішньому ринку природного газу та електроенергії для окремих підприємств у Республіці Молдова істотним чином зменшує собівартість товару ВАТ "ММЗ". Через зазначені особливості, продажі товару компанією на внутрішньому ринку Республіки Молдова не можуть бути використані для встановлення нормальної вартості. У зв`язку з наведеним нормальна вартість визначалась на основі витрат в країні походження, збільшених на обґрунтовану суму торговельних, адміністративних та інших загальних витрат і обґрунтовану суму прибутку з урахуванням ринкових цін на природний газ та електроенергію.
Нормальна вартість товару за кодами PCN, реалізація яких на внутрішньому ринку Республіки Молдова здійснювалась в достатніх обсягах та в межах звичайних торговельних операцій, визначалась на підставі фактичних цін ВАТ "ММЗ", установлених під час здійснення звичайних торговельних операцій на внутрішньому ринку Республіки Молдова скоригованих на різницю між фактичною собівартістю та собівартістю, з урахуванням коригувань витрат на газ та електроенергію.
Таким чином, Міністерством сконструйовано нормальну вартість товару шляхом коригування виробничих витрат на газ та електроенергію.
Згідно з проведеними Міністерством розрахунками встановлений розмір демпінгової маржі є вищим за мінімальну величину (2%) у розумінні положень статті 16 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту".
В результаті проведених розрахунків на підставі інформації та доказів, що були в наявності, Міністерством встановлено факт демпінгу при імпорті в Україну товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова та розраховано демпінгову маржу, окрім іншого, щодо товару ВАТ "ММЗ" - 13,87 %, щодо інших експортерів та/або виробників товару з Республіки Молдова та для Республіки Молдова в цілому - 35,42 %.
Під час розслідування Міністерство також дійшло висновку про те, що обсяги демпінгового імпорту товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова у досліджуваний період зростали як в абсолютних показниках, так і відносно споживання на виробництві в Україні. Імпорт товару здійснювався за демпінговими цінами. Встановлено наявність загрози заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику. У період розслідування ціни демпінгового імпорту Товару були нижче подібного товару національного товаровиробника на внутрішньому ринку України. Існує прямий причинно-наслідковий зв`язок між демпінговим імпортом Товару та загрозою заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику. Інші фактори не мали вирішального негативного впливу на діяльність Заявника.
За результатами проведеного дослідження Міністерство зробило висновок, що застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова не суперечать національним інтересам.
Згідно з остаточними висновками Міністерства, результати антидемпінгового розслідування засвідчили, що існують достатні докази та підстави для внесення на розгляд Комісії пропозицій стосовно доцільності застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова.
Відповідно до вимог статті 16 Закону пропонується застосувати остаточні антидемпінгові заходи строком на 5 років відносно Товару.
У ході проведення антидемпінгового розслідування Міністерством розраховано: демпінгову маржу, зокрема, для компанії ВАТ "ММЗ" - 13,87 % та для інших експортерів та/або виробників товару з Республіки Молдова та для Республіки Молдова в цілому - 35,42 %; маржу шкоди - для підприємств з Республіки Молдова - 5,57 %.
Враховуючи вищевикладене, Міністерством було запропоновано встановити розмір ставки остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару походженням з Республіки Білорусь на рівні розрахованої ставки маржі шкоди, а походженням з Республіки Молдова на рівні розрахованої ставки демпінгової маржі, а саме: для компанії ВАТ "ММЗ" (Республіка Молдова) - 13,87 %; для інших експортерів та/або виробників товару з Республіки Молдова та для Республіки Молдова в цілому - 35,42 %.
Згідно з повідомленням, розміщеним на офіційному веб-сайті Комісії 06 грудня 2019 року, в ході розслідування Комісія встановила, що ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" є національним товаровиробником у розумінні положень пункту 16 статті 1 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", оскільки його частка в загальному виробництві Товару в Україні становила понад 50 %; Товар, який виробляється національним товаровиробником у розумінні положень пункту 26 статті 1 вказаного Закону є побідним до Товару, що є об`єктом розслідування; протягом періоду розслідування здійснювався демпінговий імпорт в Україну Товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова, обсяги якого зросли в абсолютних показниках на 3 722,5% відносно споживання Товару на внутрішньому ринку України - на 2 006,5 % та відносно загальних обсягів виробництва Товару в Україні - на 3 700,2 %; наявність загрози заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику; наявність у країнах експорту значного експортного потенціалу, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягу демпінгового експорту на ринок України; демпінговий імпорт в Україну Товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова в період розслідування здійснювався за цінами, що були нижчими за ціну продажу Товару національного товаровиробника на внутрішньому ринку України; інші фактори не мали визначального впливу на стан національного товаровиробника; наявність причинно-наслідкового зв`язку між демпінговим імпортом в Україну Товару походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова та загрозою заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику; національні інтереси України потребують застосування остаточних антидемпінгових заходів.
На підставі зазначеного Комісія прийняла рішення від 2 грудня 2019 року № АД-430/2019/4411-03 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова", яким застосувала остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну Товару строком на п`ять років, зокрема, для виробника/експортера ВАТ "Молдавський металургійний завод" у розмірі 13,80 %, для інших виробників та експортерів товару походженням з Республіки Молдова - 35,37 %.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/110/20 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та витребувано справу з суду першої інстанції. Зокрема, скаржник зазначає про відсутність висновку щодо застосування частини другої статті 2 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22 грудня 1998 року № 330-XIV (далі - Закон № 330-XIV) у відносинах щодо застосування взаємодоповнюючих положень міжнародних договорів, які стосуються процедури проведення антидемпінгових розслідувань, зокрема Угоди СОТ про застосування статті VІ Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства 1968 року, а також частини першої, другої статті 9 Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року.
Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції допущено порушення частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України).
Позивач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм міжнародних договорів, що мають однакову юридичну силу, та окремі положення котрих регулюють процедуру проведення антидемпінгових розслідувань, зокрема, строків надання основних фактів і висновків за результатами проведення розслідувань, недискримінаційного підходу Міністерства до застосування остаточного антидемпінгового мита, а тому касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій проігноровано вимоги статті 9 Конституції України, частини другої статті 2 Закону № 330-XIV, що призвело до невірного не застосування статті 9 Договору про зону вільної торгівлі, яким мають керуватись відповідачі у даній справі, як актом вищої юридичної сили. 30 липня 2012 року Україною ратифіковано Договір про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року, який також був підписаний та ратифікований Республікою Молдова. В статті 9 Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року визначено, що ніщо в цьому Договорі не перешкоджає Стороні (митному союзу) застосовувати щодо імпорту товару, який походить з іншої Сторони, антидемпінгові або компенсаційні заходи. Такі заходи щодо промислових і сільськогосподарських товарів повинні застосовуватися тільки відповідно до Статей VI, XVI ГАТТ 1994, Угоди СОТ із застосування Статті VI ГАТТ 1994, Угоди СОТ із субсидій і компенсаційних заходів та цим Договором. У разі наміру однієї із Сторін (митного союзу) застосувати антидемпінгові або компенсаційні заходи ця Сторона (митний союз) надає до застосування заходів іншим заінтересованим Сторонам відповідну інформацію щодо основних фактів і висновків, які є підставою для застосування заходів. Таке розкриття повинно б здійснюватися завчасно, для того щоб Сторони змогли захистити свої інтереси, але не пізніше ніж за 30 днів до завершення розслідування.
За позицією позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва, не застосувавши статтю 2 Закону № 330-XIV та положення Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року, не встановив чи було дотримано Міністерством та Комісією вимоги статті 9 Договору, а саме не встановив чи була Міністерством розкрита інформація щодо основних фактів і висновків заінтересованим сторонам не пізніше ніж за 30 днів до завершення розслідування.
Згідно з частиною п`ятою статті 16 Закону № 330-XIV антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. 13 листопада 2019 року Міністерство листом № 4413-06/46416-07 від 8 листопада 2019 року направило частині заінтересованих сторін Антидемпінгового розслідування Основні факти і висновки. Листом №4413-06/51876-07 від 6 грудня 2019 року Міністерство повідомило заінтересованих сторін Антидемпінгового розслідування про прийняття Комісією рішення № АД-430/2019/4411-03 від 2 грудня 2019 року "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова".
Тобто, рішення Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів, яким завершилось Антидемпінгове розслідування, було прийнято через 20 днів з дня розкриття частині заінтересованих сторін Антидемпінгового розслідування інформації стосовно Основних фактів та висновків. Позивач доводить, що від дня розкриття інформації щодо Основних фактів і висновків частині заінтересованих сторін до дня застосування остаточних антидемпінгових заходів (завершення розслідування) пройшло менше 30 днів, що свідчить про недотримання компетентними органами України вимог статті 9 Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року, а саме в частині не дотримання строків розкриття заінтересованим сторонам інформації, на підставі якої було прийняте оскаржуване рішення № АД-430/2019/4411-03 від 2 грудня 2019 року.
Скаржник стверджує, що Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку щодо не застосування норм міжнародного Договору про зону вільної торгівлі, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, позивач вважає, що суд апеляційної інстанції помилково та без належного обґрунтування робить висновок, що положення Закону № 330-XIV є спеціальними відносно положень Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року, а тому, за логікою апеляційного суду, імперативні вимоги Договору можуть бути проігноровані.
Заявник касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував вимоги статті 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів - учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору. Позивач, аналізуючи загальні правила дії норми за ієрархічним та темпоральним критеріями, посилаючись на статтю 9 Конституції України, частину другу статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" № 1906-ІУ від 29 червня 2004 року, вказує на те, що Антидемпінгова угода і Договір про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року є обов`язковими для України міжнародними договорами та за ієрархічним критерієм є нормативно-правовими актами з однаковою юридичною силою. Враховуючи, що Антидемпінгова угода була прийнята 15 квітня 1994 року, набрала чинності для України 16 травня 2008 року, а Договір про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року підписаний 18 жовтня 2011 року та вступив в силу для України 20 вересня 2012 року, за темпоральним критерієм перевага надається нормам Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року.
За висновками скаржника, у статті 6.9 Антидемпінгової угоди надається загальна вказівка, що основні факти і висновки мають розкриватися завчасно, і дане положення підлягає застосування у відносинах між усіма державами-членами СОТ. У свою чергу, частина друга статті 9 Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року застосовується на додаток до вимог Антидемпінгової угоди та лише щодо відносин, пов`язаних з розкриттям основних фактів і висновків за результатами проведення антидемпінгового розслідування, якщо учасниками таких відносин є держави-члени Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року.
Таким чином, позивач доводить, що частина друга статті 9 Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року є спеціальною нормою по відношенню до статті 6.9 Антидемпінгової угоди, оскільки більш детально врегульовує відносини між істотно вужчим колом суб`єктів (не всіх держав- членів СОТ, а лише держав-членів Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року) та деталізує загальне формулювання статті 6.9 Антидемпінгової угоди, визначаючи конкретний строк розкриття основних фактів і висновків, який може вважатись достатнім і завчасним.
Скаржник також зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що Міністерство не розкрило представникам іноземних державних органів влади країн-учасників Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року остаточну інформацію, на підставі якої Комісією було прийняте рішення № АД-430/2019/4411-03 від 2 грудня 2019 року про застосування остаточних антидемпінгових заходів - ані Посольству Республіки Білорусь в Україні, ані Міністерству закордонних справ Республіки Білорусь, ані Посольству Республіки Молдова в Україні, що обмежило права Республіки Білорусь та Республіки Молдова на захист інтересів підприємств країн експорту. А суд апеляційної інстанції безпідставно визнав, що Міністерство не порушило порядок повідомлення представників іноземних державних органів влади щодо основних фактів і висновків, які є підставою для застосування заходів.
У спростування висновків суду апеляційної інстанції скаржник зазначає, що Законом №330-XIV передбачений порядок повідомлення заінтересованих сторін про основні факти і висновки за результатами проведення розслідування, на підставі яких Комісією приймається остаточне рішення. В свою чергу, нотифікація про початок антидемпінгового розслідування та реєстрація в якості заінтересованих сторін є окремими, незалежними етапами розслідування, які стосуються лише стадії початку розслідування, та реалізація яких не може свідчити, що в подальшому Міністерство належно виконуватиме обов`язки щодо обміну інформації з заінтересованими сторонами.
Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону №330-XIV Міністерство надає остаточну інформацію у письмовій формі. Інформація з урахуванням вимог щодо захисту конфіденційної інформації надається, як правило, не пізніше ніж за місяць до дати прийняття Комісією остаточного рішення або до дати передачі заінтересованою стороною останньої пропозиції відповідно до статті 16 цього Закону. Якщо Міністерство та (або) Комісія не можуть відразу надати інформацію, факти або висновки, такі інформація, факти або висновки надаються пізніше у максимально стислі строки. Надання інформації не перешкоджає прийняттю в подальшому іншого рішення Міністерством або Комісією.
Тобто, якщо таке рішення ґрунтується на фактах і висновках інших, ніж ті, що були надані у попередній інформації, інформація щодо нових фактів і висновків надається заінтересованим сторонам у стислі строки.
Беручи до уваги пояснення Міністерства, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, Міністерство всупереч вимогам частини другої статті 9 Договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року та частини четвертої статті 33 Закону №330-XIV взагалі не надало заінтересованим сторонам остаточну інформацію, на підставі якої Комісією було прийняте оскаржуване рішення від 02 грудня 2019 року № АД-430/2019/4411-03, зокрема, Звіт Міністерства у рамках проведення Антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова.
Наведене вище на думку позивача свідчить про ігнорування відповідачами вимог статті 9 Договору про зону вільної торгівлі, частини четвертої статті 33 Закону №330-XIV, що стало наслідком прийняття Рішення № АД-430/2019/4411-03 від 02 грудня 2019 року не у спосіб визначений законом України, а саме з порушенням порядку повідомлення всім заінтересованим сторонам остаточної інформації по результатам антидемпінгового розслідування, що є підставою про визнання спірного рішення протиправним, а дії Міністерства по направленню Комісії Основних фактів і висновків передчасними.
Касаційна скарга також обґрунтована висновками про не застосування судами попередніх інстанцій норм закону, що підлягають застосування, зокрема статті 9 Договору про зону вільної торгівлі, статті 14 Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Молдова, статті 31 Господарського кодексу України, статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та частини шостої статті 16 Закону №330-XIV.
Скаржник наголошує на відсутності в Основних фактах і висновках Міністерства, а також в оскаржуваному рішенні Комісії обґрунтувань доцільності різного підходу до встановлення розміру ставок антидемпінгового мита для підприємств Білорусі та Молдови, та фактичне звільнення ВАТ "Білоруський металургійний завод" від сплати антидемпінгового мита, що свідчить про дискримінаційний підхід Міністерства та Комісії при визначенні рівня антидемпінгового мита для ВАТ "Молдавський металургійний завод", в порівнянні з ВАТ "Білоруський металургійний завод".
Позивач вказує на те, що у своєму рішенні від 9 березня 2021 року суд першої інстанції визнав правомірними висновки Міністерства про, начебто, неринкове ціноутворення на внутрішньому ринку природного газу та електроенергії у Республіці Молдові, та, начебто, вірності здійснених Міністерством коригувань витрат на газ та електроенергію відповідно до постанов Національного агентства по регулювання в енергетиці під час розрахунку нормальної вартості товару ВАТ "ММЗ" для здійснення розрахунків індивідуальної демпінгової маржі ВАТ "ММЗ". При цьому, суд не розглянув та не навів мотивів відхилення наданих Позивачем аргументів в підтримку позиції.
Позивач акцентує увагу на грубому порушенні Міністерством вимог статті 7 Закону №330-XIV під час здійснення розрахунку індивідуальної демпінгової маржі ВАТ "ММЗ", які були безпідставно відображені Міністерством в документі, наданому ВАТ "ММЗ" - "Розкриття інформації про методику розрахунку демпінгової маржі ВАТ "ММЗ", і, в подальшому, в Основних фактах і висновках Міністерства за результатами проведення Антидемпінгового розслідування. Заявник касаційної скарги доводить, що некоректно застосовані ціни на газ та електричну енергію призвели до некоректного розрахунку нормальної вартості товару і як наслідок протиправного визначення розміру демпінгової маржі та розміру антидемпінгового мита, а також вказує на незастосування Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства 1968 року.
Крім іншого, ВАТ "ММЗ" зазначає про прийняття оспорюваного рішення неповноважним та неправомочним складом комісії, а саме, посилаючись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 934-р "Про затвердження нового складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі", розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року №1089-р "Про зміну складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі", позивач наголошує, що зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 310 від 18 квітня 2012 року "Про затвердження складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі" могли бути внесені лише постановою Кабінету Міністрів України.
Скаржник зазначає, що відповідно до положень частини п`ятої статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", офіційне опублікування в газеті "Урядовий кур`єр" та Офіційному віснику України здійснюється саме постанов Кабінету Міністрів України. Закон не містить вимог щодо офіційного опублікування розпоряджень Кабінету Міністрів України в газеті "Урядовий кур`єр" та/або Офіційному віснику України. ВАТ "ММЗ" звернуло увагу, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1089-р, яким до складу Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі введено ОСОБА_1 - заступника Міністра юстиції, ОСОБА_2 - заступника Міністра фінансів, вивівши з її складу ОСОБА_3, опубліковано в Офіційному віснику України від 06 грудня 2019 року (2019, № 94, стор. 98, ст. 3126, код акта 96883/2019).
За змістом вимог статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", враховуючи допущений Кабінетом Міністрів України дефект форми прийнятого акту, зміни в складі Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, відповідно до акта Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року 1089-р, повинні були вступити в силу в день офіційного його опублікування, тобто з 06 грудня 2019 року.
Тобто, на момент прийняття Комісією Рішення № АД-430/2019/4411-03, а саме 02 грудня 2019 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали статусу членів Комісії і, відповідно, не мали повноважень голосувати за прийняття Комісією оспорюваного Рішення.
Правове регулювання та позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" (Закон № 330-XIV) визначає механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.
Статтею 1 Закону 330-XIV визначені терміни, які в ньому вживаються, зокрема:
- антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування;
- антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних);
- висновок позитивний щодо наявності демпінгу (шкоди) - висновок про наявність факту демпінгу (шкоди);
- демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару;
- демпінгова маржа - сума, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну;
- нормальна вартість - еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку. Порядок визначення нормальної вартості встановлюється у статті 7 цього Закону.
Проведення антидемпінгового розслідування в Україні здійснюється на засадах, визначених цим Законом, уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади - Міністерством, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а також Комісією (стаття 3 Закону № 330-XIV).
Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону № 330-XIV міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі очолює Голова, яким за посадою є Міністр економіки та з питан