ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 638/4564/18
адміністративне провадження № К/9901/46668/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №638/4564/18
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2021 (колегія у складі: головуючого судді Присяжнюк О.В., суддів: Спаскіна О.А., Любчич Л.В.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі Департамент ДАБІ, відповідач), в якому позивач просив визнати незаконною та скасувати постанову №381-П по справі про адміністративне правопорушення від 01.12.2017, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту ДАБІ Заікою В.Ю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.06.2020 позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.06.2020 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.06.2020.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.06.2020 закрито.
Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є учасниками (суб`єктами) правовідносин щодо притягнення відповідачем позивача до адміністративної відповідальності, не були учасниками справи, предметом спору, якого є оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якою відповідачем ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить прямого висновку про їхні права (та/або обов`язки), то ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають права на апеляційне оскарження зазначеного рішення, так як не є суб`єктами оскарження в розумінні частини 1 статті 293 КАС України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2021, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просять скасувати зазначене судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявники зазначили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у жовтні 2017 року звернулись із заявами до ДАБІ з приводу здійснення самовільного будівництва та порушення ДБН користувачами будинку АДРЕСА_1 .
27.11.2017 на адресу заявників надані відповіді ДАБІ, в яких повідомлено про розгляд звернень по суті та вжиття відповідних заходів, які полягають у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за експлуатацію житлового будинку без введення його в експлуатацію. Таким чином, на переконання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вони мають законний інтерес в розгляді цієї справи, який полягає в обґрунтованому очікуванні, що особу притягнуто до адміністративної відповідальності за результатами розгляду їх звернень.
Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого ОСОБА_1 заперечує проти доводів касаційної скарги, просить у її задоволенні відмовити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного суду від 22.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить 9/25 частки житлового будинку літ. "А-1" з господарським спорудами за адресою: АДРЕСА_2 з 11.04.2016 на підставі договору купівлі-продажу від 11.04.2016.
ОСОБА_2 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15.02.2017 на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Заявники, як користувачі суміжних земельних ділянок звернулись в 2017 році до ДАБІ щодо експлуатації ОСОБА_1 житлового будинку без введення його в експлуатацію.
Згідно постанови №381-П від 01.12.2017 ОСОБА_1 експлуатується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, який не прийнятий в експлуатацію відповідно до норм чинного законодавства, чим порушено частину 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ №461 від 13.04.2011; накладено штраф у розмірі 5950 грн. Згідно протоколу адміністративне правопорушення від 17.11.2017 виявлено порушення, а саме: об`єкт, який не прийнятий в експлуатацію відповідно до норм чинного законодавства, експлуатується, чим порушено частину 8 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
ОСОБА_1 оскаржив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII і статті 13 КАС України.
За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, особи, які не брали участі у справі, можуть оскаржити рішення суду лише за умови, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Тому передумовою їх права на оскарження є матеріально-правова заінтересованість цих осіб. Йдеться саме про їх власну, особисту заінтересованість.
У судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 23.11.2020 у справі № 826/3508/17, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків ці