ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 160/7965/19
адміністративне провадження № К/9901/32143/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №160/7965/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Содель"
до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРНАС ГРУП"
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
за касаційною скаргою Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 (колегія у складі: головуючого судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У 2019 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Содель" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРНАС ГРУП", в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати прийняту відповідачем постанову про накладення штрафу від 10.05.2019 за № 12/17/24-60/655 у розмірі 172 890, 00 грн.
2. Обґрунтовуючи позов, позивач стверджував, що акт, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відносно іншого суб`єкта господарювання (замовника), не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу відносно позивача. Перевірка діяльності позивача контролюючим органом не проводилася, крім того, оскаржена постанова прийнята відповідачем за відсутності відомостей про належне повідомлення позивача щодо розгляду справи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка проведена відповідачем в порядку, визначеному законодавством, а факти допущення позивачем тих правопорушень, що відображені в акті перевірки, не спростовані останнім. Зважаючи, що документація на будівництво об`єкта розроблена генпроектувальником ТОВ "Содель" та передана замовнику ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскарженої постанови.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.05.2019 № 12/17/24-60/655.
6. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позову, апеляційний суд зазначив, що погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем дотримано процедуру, визначену законодавством, що передує початку проведення планового заходу. В той же час, з матеріалів справи вбачається та не заперечувалося відповідачем, що представник позивача не був присутній під час проведення перевірки, при цьому в акті перевірки, в приписі та оформленому протоколі зазначено про відмову від підпису цих документів з боку представника ТОВ "Содель".
Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що позивач повідомлявся про дату та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в той час як не спростовано факту отримання останнім протоколу, припису та акту перевірки лише 29.05.2019 (т.1 а.с. 50), тобто через 19 днів після винесення оскарженої постанови про накладення штрафу. Зазначене позбавило позивача можливості заперечувати проти фактів виявлених порушень та надавати докази на їх спростування.
Аналізуючи порушення, виявлені під час перевірки, вчинення яких ставиться в провину позивачу, апеляційний суд зазначив, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1, проект реконструкції якої розроблено позивачем, не є новим будівництвом, а знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який був введений в експлуатацію раніше. Приміщення до розроблення проекту реконструкції вже було під`єднане до існуючих внутрішньо-будинкових інженерних мереж (водопостачання, каналізація, газопостачання, електропостачання). Тому влаштування нових інженерних мереж не передбачалось. Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що позивачем проект, який досліджувався під час перевірки, розроблено з урахування вихідних даних на проектування, а саме з урахуванням завдання на проектування.
Крім того, апеляційний суд звернув увагу, що оскаржувана постанова відповідача не містить відомостей про обставини, тобто об`єктивну сторону правопорушення. Відсутні у постанові і відомості про проектну документацію на будівництво об`єкта, яка, на думку відповідача, не відповідає вимогам містобудівного законодавства. Постанова не містить жодного посилання на те, що саме робочий проект "Реконструкція квартири у нежитлове приміщення (офіс), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1" не відповідає вимогам містобудівного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з указаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020, в якій просив скасувати вказане рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що відповідач здійснив усі передбачені чинним законодавством дії для того щоб забезпечити право позивача бути присутнім під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, однак позивач не направив свого представника для участі у перевірці. Відомості про час, дату та місце розгляду справи містяться в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який направлявся позивачу. Окремого повідомлення про розгляд справи Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 (далі – Порядок №244) не передбачає, тобто скаржник вважає, що позивача належним чином було повідомлено про дату та місце розгляду справи.
Також скаржник зазначає, що законодавством регламентовано зобов`язання проектної організації враховувати вимоги державних будівельних норм, стандартів та правил, забезпечуючи відповідність їм розроблених проектів, в тому числі проект повинен розроблятись після отримання та з урахуванням містобудівних умов та обмежень. Невиконання позивачем вказаного обов`язку стало підставою для притягнення суб`єкта містобудування, яким виконана проектна документація, до відповідальності в порядку абзацу 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Крім вказаного, скаржник наголошує, що постанова про накладення штрафу від 10.05.2019 за № 12/17/24-60/655 містить усі передбачені пунктом 20 Порядку №244 реквізити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. 26.11.2020 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С.Г., судді Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.
11. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2020 вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору та шляхом належного обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
12. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 02.12.2020, в межах строку встановлено судом, скаржником усунуто недоліки касаційної скарги.
13. Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020.
14. Ухвалою Верховного Суду від 21.02.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10.01.2017 між позивачем та третьою особою був укладений договір на виконання робіт з розробки проектної документації № 02-01-17-ПР, відповідно до умов якого позивач прийняв зобов`язання щодо виконання комплексу робіт з розробки проектної документації на реконструкцію житлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .
16. У період з 15.04.2019 по 26.04.2019 посадовими особами відповідача, на підставі направлення від 15.03.2019 №18, повідомлення від 13.03.2019 №17/24-30/343 проведено планову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, назва та місцезнаходження об`єкта: "Реконструкція квартири у нежитлове приміщення (офіс), що розташоване за адресою: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 13, кв. 77", за результатами якої складено акт від 26.04.2019 №01226042019.
17. Відповідно до відомостей Акту встановлено, що проектна документація на будівництво об`єкта розроблена ген. проектувальником ТОВ "Содель" та головним архітектором проекту ОСОБА_1 та передана замовнику ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, зокрема:
- генпроектувальником не виконано вимогу Затвердженого Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 п.4 Основними складовими вихідних дата є: містобудівні умови ям обмеження; технічні умови; завдання на проектування;
- затверджувальна частина робочого проекту не відповідає додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації" (відсутня більшість розділів та креслень);
- в робочому проекті відсутні розділ доступності об`єкта для маломобільних груп населення;
- в зазначеному проекті не передбачено окремий вхід до запроектованого нежитлового приміщення ізольований від житлового будинку.
18. Цього ж дня працівниками відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №10, згідно з яких відповідачем зафіксовано встановлене перевіркою порушення позивачем вимог розділу 5 ДСТУ БА. 2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації", абзацу другого частини першої статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", додатку Д ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації", пункту 4.3 ДБН В.2.2-17:2006 "Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення", п. 2.53 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення".
19. 10.05.2019 начальником Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №12/17/24-60/655, якою ТОВ "Содель" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 частини першої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 172 890 грн.
20. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
24. Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
25. Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
26. Пунктом 2 частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати, зокрема, протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
27. Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол, на підставі яких розглядається справа про порушення містобудівного законодавства та виноситься постанова про накладення стягнення.
28. Частина перша статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачає, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, зобов`язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
29. Згідно з положеннями статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів, що здійснюється у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
30. Статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
31. Пунктом 4.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16 травня 2011 року (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 45), встановлено, що завдання на проектування об`єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).
32. У пункті 9 Порядку № 45 передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).
33. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об`єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов`язковому врахуванні будівельних норм, державних стандартів і правил, вимог вихідних даних на проектування. В протилежному випадку, у разі виявлення контролюючим органом відповідних порушень як проектувальник, так і замовник можуть нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
34. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 809/772/16, від 02.04.2020 у справі № 809/998/16.
35. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що посадовими особами відповідача проведено планову перевірку щодо дотримання суб`єктом містобудування ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, назва та місцезнаходження об`єкта: "Реконструкція квартири у нежитлове приміщення (офіс), що розташоване за адресою: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 13, кв. 77".
36. Перевіркою на вказаному об`єктів встановлено, що проектна документація на будівництво об`єкта розроблена ген. проектувальником ТОВ "Содель" та головним архітектором проекту ОСОБА_1 та передана замовнику ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил.
37. Колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновками суду першої інстанції, що відповідачем дотримано процедуру, визначену законодавством, що передує початку проведення планового заходу. Однак, апеляційний суд звернув увагу, що з матеріалів справи вбачається та не заперечувалося відповідачем, що представник позивача не був присутній під час проведення перевірки, в той час як в акті перевірки, в приписі та оформленому протоколі зазначено про відмову від підпису цих документів з боку представника ТОВ "Содель".
38. З цього приводу, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
39. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
40. Відповідний Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).
41. Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.
42. Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
43. Відповідно до пунктів 7 та 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
44. У пункті 17 Порядку № 533 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
45. З аналізу наведених правових норм вбачається, що за результатами перевірки у присутності посадової особи суб`єкта містобудівної діяльності складається акт перевірки, а при виявлені порушень у сфері містобудівної діяльності додатково складається протокол, які підписуються посадовою особою ДАБІ та представником (керівником) суб`єкта містобудівної діяльності. При цьому присутності проектної організації законодавство не вимагає.
46. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 809/772/16.
47. Вказаним підтверджується, що під час проведення відповідачем планової перевірки щодо дотримання суб`єктом містобудування ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, назва та місцезнаходження об`єкта: "Реконструкція квартири у нежитлове приміщення (офіс), що розташоване за адресою: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 13, кв. 77" присутності представника позивача, як проектної організації, законодавством не вимагалось, а тому в даному випадку відповідач не зобов`язаний був забезпечити таку присутність позивача під час здійснення перевірки.
48. Що стосується порядку накладення на позивача штрафу, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
49. Відповідно до пункту 3 Порядку № 244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У разі коли суб`єкт містобудування перешкоджає притягненню його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правоохоронні органи разом з органами державного архітектурно-будівельного контролю вживають всіх необхідних заходів для притягнення такого суб`єкта до відповідальності.
У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.
Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
50. Пунктом 10 Порядку № 244 передбачено, що уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.
51. Згідно з пунктом 13 цього ж Порядку протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.
52. Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
53. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
54. Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 360/403/19, від 20.02.2020 у справі № 161/15661/16-а, від 28.04.2020 у справі №808/3616/16.
55. Апеляційним судом встановлено, та скаржником в касаційній скарзі підтверджено, що протокол, припис та акт перевірки складено працівниками відповідача 26.04.2019 та на наступний робочий день (з урахуванням вихідних та святкових днів) 02.05.2019 вказані документи відправлено ТОВ "Содель". Відповідно до зворотнього рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказане відправлення вручено позивачу лише 29.05.2019 (т.1 а.с. 50), тобто через 19 днів після винесення оскаржуваної постанови відповідача про накладення штрафу.
56. Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що зазначене позбавило позивача можливості заперечувати проти фактів виявлених порушень та надавати докази на їх спростування.
57. Таким чином, з огляду на недотримання відповідачем порядку накладення штрафів, позивач був позбавлений можливості брати участь в розгляді зазначеної справи, почути свої права та обов`язки, бути вислуханим, надати заперечення, своєчасно здійснити захист своїх порушених прав, пред`явити факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані відповідачем тощо. Участь позивача в розгляді справи про накладення штрафу, подання ним відповідних доказів могло вплинути на прийняття відповідних рішень відповідачем.
58. Таким чином, неналежне повідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи є самостійною підставою для скасування оспорюваної постанови відповідача про накладення штрафу на позивача.
59. У зв`язку з вказаним, колегія суддів вважає, що апеляційний суд, встановивши вищевказані порушення процедури розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є достатнім для прийняття рішення про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, помилково вдався до аналізу та оцінки підстав прийняття відповідачем такої постанови.
60. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновкам суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування оспорюваної у цій справі постанови про накладення штрафу проте з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
61. Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
62. З огляду на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні у мотивувальній частині з урахуванням мотивів, наведених у цій постанові.
Керуючись статтями 345, 349,,351, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд