ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 200/14376/19-а
адміністративне провадження № К/9901/32617/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №200/14376/19-а
за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року, ухвалене у складі головуючого судді Загацької Т.В., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, прийняту у складі: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом); стягнення коштів у розмірі 190303,67 грн за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №45025 від 07.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Український Фінансовий Світ".
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом).
Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 190303,67 гривень за вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу №45025 від 07.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Український фінансовий світ".
Суди встановили, що між позивачкою та ПАТ "Комерційний Банк "Український фінансовий світ" (Банк) 07 липня 2014 року укладений договір банківського вкладу (депозиту) "ПЛАНЕР" №45025 про тимчасове строкове користування банком до 11.08.2014 коштами в сумі 187000,00 гривень.
Згідно з п. 1.3 договору датою внесення грошових коштів Вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок в Банку .
Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору Банк зобов`язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути Вкладнику суму вкладу та нараховані в порядку, встановленому п.2.1.4 цього договору, але не сплачені проценти, шляхом, передбаченим чинним законодавством України (готівкою перерахування на інший рахунок Вкладника за письмовим розпорядженням вкладника тощо).
На виконання умов договору позивачкою відповідно до платіжного доручення TR.59322.4492.372 від 07.07.2014 на вкладний рахунок внесено грошові кошти у розмірі 187000,00 грн.
Згідно постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року № 491 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" віднесено до категорії неплатоспроможних.
13. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 року № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" призначено провідного спеціаліста з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.
14. Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року № 717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
15. Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року № 119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.
Уповноважена особа Фонду у листі від 03.12.2014 №001/527 повідомила, що договір банківського вкладу №45025 від 07.07.2014, укладений між позивачкою та Комерційний банк "Український фінансовий світ" та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.228 Цивільного кодексу України.
Позивачка не погодившись з такими діями відповідача, звернулася з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2015 у справі №826/3596/15 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2015 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" від 18 листопада 2014 року № 6 в частині визнання нікчемним договору № 45025 банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 07 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ". Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Позивач 18.01.2018р. звернувся до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом в ПАТ "КБ "УФС".
Листом від 31.01.2018р. №34-036-2197/18 Фонд повідомив позивача, що у зв`язку з досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12014100040017478 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України, виплата коштів можлива лише після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні (а.с. 26).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2019 року накладено арешт на грошові кошти позивача (а.с. 27-33).
07.11.2019р. ухвалою Печерського районного суду м. Києві у справі №757/47778/19-к скасовано арешт, накладений на грошові кошти, які знаходяться на рахунку позивача у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".
На підставі рішення Комісії з питань тимчасових обмежень здійснення неплатоспроможним банком операцій за вкладами та інформації наданої уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" листом від 16.05.2019р. №446, виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 16.05.2019р. №1194 щодо внесення змін до Загального Реєстру, в тому числі про зменшення залишків на рахунку позивача на суму 190303,67 грн..
14 серпня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ "КБ "УФС" як юридичної особи.
Оскільки кошти позивачці виплачено не було, остання звернулася до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що уповноваженою особою Фонду та Фондом не було вжито належних заходів щодо виконання судового рішення у справі № №826/3596/15 та не проведено відшкодування коштів в межах гарантованої суми вкладу.
Відповідач не погодився із рішеннями судів і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати гарантованих сум за вкладами у ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" припинено, оскільки 14 серпня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" як юридичної особи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон №4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно з частиною першою, пункту 4 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом.
Абзацом 1 частини першої статті 26 Закону № 4452-VI регламентовано, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Частиною першою статті 28 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Судами встановлено, що, позивачка зверталася до Фонду гарантування вкладів із заявами про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "КБ "УФС" за договором "ПЛАНЕР".
Проте, відповідачем станом на момент розгляду цієї справи кошти позивачці не повернуто.
Право позивачки на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду підтверджено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 у справі № 826/3596/15, якою, визнано протиправним та скасовано наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" від 18 листопада 2014 року № 6 в частині, що стосується позивачки.
Суди правильно вказали, що відповідачем не наведено об`єктивної причини невжиття заходів, спрямованих на відшкодування коштів позивачці з моменту набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/3596/15.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачкою вчинені всі дії, передбачені Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 року, у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 823 від 26.05.2016 року.
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду та Фондом не вжито достатніх та необхідних заходів щодо виконання судового рішення у справі № 826/3596/15 та не проведено відшкодування коштів в межах гарантованої суми вкладу.
З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо виплати позивачці гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "КБ "УФС" за договором "Планер".
Посилання касатора на ухвалу слідчого судді від 03 травня 2019 року про накладення арешту на грошові кошти як на доказ правомірності не проведення виплат позивачці колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/47571/19-к від 30.10.2019 скасовано арешт, накладений на грошові кошти, які знаходяться на рахунку позивача № НОМЕР_1 у ПАТ "КБ "Український фінансовий світ".
Разом з тим, відповідачем не наведено належних обґрунтувань стосовно зволікань із проведенням виплат позивачці гарантованої суми відшкодування коштів за її вкладом у ПАТ "КБ "УФС".
Колегія суддів зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не є підставою для невиконання Фондом своїх управлінських функцій щодо виплати гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду.
Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 826/19565/15, від 10 вересня 2020 року у справі № 815/2015/16 та від 18 жовтня 2020 року у справі № 808/1041/17.
Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом) на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/3596/15.
З огляду на вищезазначене, Верховний Суд вважає необґрунтованими посилання касатора на статтю частину 7 статті 26 Закону № 4452-VI, відповідно до якої Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи, оскільки відповідач не обґрунтував підстав невиплати коштів позивачу ані у період з 13 листопада 2014 року (початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС") по 14 серпня 2019 року (внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ "КБ "УФС" як юридичної особи), ані в період з 29 червня 2017 року (дата набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3596/15) по 14 серпня 2019 року.
Суд зауважує, що до припинення банку відповідач мав близько п`яти років для виконання зобов`язань перед позивачем щодо виплати йому відшкодування коштів за вкладом, в тому числі майже два роки після винесення судового рішення, яким було визначено статус позивача як вкладника. Однак зобов`язання не виконав. Зважаючи на вищенаведене, припинення банку як юридичної особи не може бути підставою для невиплати позивачу відшкодування, передбаченого законодавством та судовим рішенням.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі №200/14379/19-а та від 26 травня 2021 року у справі № 200/2345/20-а.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічна позиція була висловлена Пленумом Верховного Суду України в постанові від 03 липня 2015 року № 13.
Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах Фонд виконує управлінські функції щодо виплати гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку, продажу його майна.
Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду. Проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.
З огляду на внесення 14 серпня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ "КБ "УФС" як юридичної особи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що належним способом захисту прав позивача, крім визнання протиправною бездіяльності відповідача, є стягнення з відповідача на користь позивача гарантованої суми відшкодування коштів в розмірі 190303,67 грн, оскільки інші способи судового захисту не призвели до відновлення порушеного права.
Зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що ухвалені у справі судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги - відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -