ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 380/4215/20
адміністративне провадження № К/9901/36090/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №380/4215/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року (суддя Братичак У.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року (головуючий суддя Бруновська Н.В., судді: Матковська З.М., Улицький В.З.),
в с т а н о в и в :
У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також – відповідач, Управління), в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок пенсії №913080181800 від 06.03.2020 та про відмову у перерахунку пенсії №1259 від 13.03.2020;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити у 10-денний строк перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ч.20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697 в первинній редакції, виходячи з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки прокуратури Львівської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, від 02.03.2020 №18-786 вих-19, заяви про перерахунок пенсії № 1259 від 04.03.2020, наявних в пенсійній справі документів, без обмеження максимального розміру та в повному розмірі, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 13.12.2018.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.03.2020 №1259 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугу років.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 13.12.2019 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки прокуратури Львівської області №18-786 вих-19 від 02.03.2020, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області; з 03.06.2009 позивачу призначена пенсія за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 88% середньомісячного заробітку.
Позивач працює в органах прокуратури.
02.03.2020 прокуратурою Львівської області видано довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) позивача, що враховується для перерахунку пенсії, №18-786 вих-19, згідно якої відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівникам прокуратури" розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 06.09.2017, за відповідною (прирівняною) посадою – прокурор Львівської місцевої прокуратури №1, становить 33 024,88 грн.
04.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої, серед іншого, додав зазначену довідку. Як на підставу для перерахунку пенсії позивач послався на Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019.
Головне управління Пенсійного фонду України рішенням від 13.03.2020 №1259 відмовило позивачу у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом з метою захисту свого порушеного права.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працівникам прокуратури.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що як станом на час звернення до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, так і на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, позивач працював в органах прокуратури, а відтак на нього поширюються положення п.13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", абзацу четвертого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" відповідно до яких пенсія у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру" поновлюється після звільнення з роботи. Зазначене, у свою чергу, свідчить про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача відповідно Закону України "Про прокуратуру".
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати у повному обсязі постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року та скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати без обмеження максимальним розміром, починаючи з 13.12.2018 в повному розмірі та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, зокрема, що абзац 4 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №№1697-VІІ та п.13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки пенсію позивачу призначено у 2009 році на підставі іншої статті іншого Закону (ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII), а вищевказані норми спрямовані на врегулювання відносин щодо пенсій, які призначено після набрання чинності відповідними законодавчими актами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час призначення позивачу пенсії (2009 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися ст.50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Згідно з ч.1 вищевказаної статті прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (ч.12 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ).
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ).
15.07.2015 набрав чинності Закон України №1697-VII "Про прокуратуру" (далі також – Закон №1697-VII), із набранням чинності яким вважається таким, що втратив чинність, Закон України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону України №1697-VII "Про прокуратуру" (підпункт 1 пункту 3 Розділу XII "ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України №1697-VII "Про прокуратуру").
Частина 20 ст. 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, первісна редакція ч.20 ст. 86 Закону №1697-VІІ та ч.17 (з 01.10.2011р. - ч.18) ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Статтею 86 Закону №1697-VII, якою починаючи з 15.07.2015 урегульовано питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури, встановлювалось, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (частина друга цієї статті у редакції, чинній станом на дату звернення позивача до пенсійного органу за спірним перерахунком пенсії).
Відповідно до частини 15 статті 86 Закону №1697-VII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасово, по 31 грудня 2017 року:
особам (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;
у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
З урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017, п.13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону; після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється.
Положення приведених норм є чинними, як на дату звернення позивача із вказаною заявою про перерахунок та виплату пенсії за нормами Закону України "Про прокуратуру", так і на час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
У справі, яка розглядається, встановлено, що станом на час подання заяви про здійснення спірного перерахунку пенсії, а також на момент звернення до суду з цим позовом та ухвалення судового рішення по суті спору, позивач є працюючою особою, яка перебуває на посаді, що дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру".
При цьому, позивач не відноситься до осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що, в даному випадку, на позивача поширюються положення п.13-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та абзацу четвертого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до яких пенсія у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Відтак, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення судом апеляційної інстанції і вважає правильним його висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що за змістом частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Тобто, право на касаційне оскарження виникає лише щодо тих судових рішень суду першої інстанції, які переглянуті в апеляційному порядку і не скасовані.
У даному ж випадку позивач заявив до касаційного суду вимогу про скасування в частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, яке, однак, скасовано апеляційним судом, а за наслідками апеляційного перегляду справи прийнято нову постанову. Зважаючи на відсутність у процесуальному законі правової регламентації стосовно можливості оскарження у касаційному порядку рішення суду першої інстанції, яке скасоване апеляційним судом, вищевказана вимога касаційної скарги позивача розгляду не підлягає і не може бути задоволена.
Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,