ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 640/23937/20
адміністративне провадження № К/990/1407/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №640/23937/20
за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Качан Ірини Валеріївни, Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання рішення протиправним, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 (головуючий суддя Смолій І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 (колегія у складі: головуючого судді: Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 (далі – позивачка, ОСОБА_3 ) звернулася до суду з позовом до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції України Качан Ірини Валеріївни (далі – відповідач-1, державний реєстратор), Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі-відповідач-2, Управління), в якому позивачка просила:
визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29.04.2017 з індексним номером 14772609 про реєстрацію права власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2021, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021, провадження у справі закрито.
Суди дійшли висновку про те, що даний спір стосується приватноправових відносин і, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2021 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021, позивачка звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає, що судами неповно з`ясовані обставини у справі, а також не враховано, що відповідач є суб`єктом владних повноважень, спір про право з яким у позивачки відсутній. Також заявник просить врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постановах: від 12.06.2018 по справі №823/378/16 та від 23.05.2018 у справі №815/4618/16, щодо юрисдикції спору.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного суду від 13.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 .
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 4 статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України визначає, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, звернулась до суду з цим позовом про оскарження рішення державного реєстратора, яким зареєстровано право власності за ОСОБА_4 на Ѕ частку квартири.
При цьому, у позовній заяві ОСОБА_1 покликається на те, що право власності на цю квартиру (1/1 її частки) належить неповнолітній ОСОБА_2 і що в даному випадку наявні суперечності між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.
Тобто, позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття третьою особою- ОСОБА_4 права власності на нерухоме майно, а також правомірності передачі права власності указаного майна і впливають на майнові права та інтереси ОСОБА_4 .
За наведених обставин, колегія судд