ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 378/549/21
Провадження № 51 - 6023 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Марчука О.П., Матієк Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,
прокурора Нескородяного А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером № 12021116280000059 від 13 липня 2021 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Антонівка Білоцерківського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
за ст. 310 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Грушевської М.І. на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ставищенського районного суду Київської області від 30 липня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 310 ч. 1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 700 гривень.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, понесені у зв`язку із проведенням судової експертизи, в розмірі 1 372 гривні 96 копійок.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_1 в червні 2021 року виявила на своїй присадибній земельній ділянці домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, рослини маку, які вирішила не знищувати, а довести їх до стадії визрівання. З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне вирощування рослин маку, ОСОБА_1 всупереч вимог Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" від 15 лютого 1995 року №61/95 -ВР та вимог Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР, незаконно вирощувала виявлені рослини маку шляхом прополювання і скошування бур`янів та підпушування ґрунту навколо вказаних рослин з метою доведення їх до стадії дозрівання.
17 липня 2021 року о 09 годині 40 хвилин під час проведення обшуку присадибної земельної ділянки домогосподарства ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 виявлено та вилучено 349 рослин, які згідно висновку експерта від 21.07.2021р. за № СЕ-19/111-21/34505-НЗПРАП відносяться до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і є рослинами виду мак снотворний.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Мізерного В.А. залишено без задоволення, а вирок Ставищенського районного суду Київської області від 30 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання щодо доводів апеляційної скарги прокурора та відмовляючи у її задоволенні, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність та допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Посилаючись на висновок, що міститься у постанові Верховного Суду України від 01 жовтня 2015 року у справі № 5 - 154 кс 15, вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання у виді штрафу лише із його визначенням у гривні без належного визначення розміру штрафу у певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. За таких обставин, прокурор вважає, що апеляційний суд не виконав вимоги ст. 419 ч. 2 КПК України, таким доводам апеляційної скарги прокурора належної оцінки не надав та своє рішення належним чином не мотивував, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу частково обґрунтованою, просив змінити вирок та ухвалу в частині призначеного ОСОБА_1 покарання та визначити розмір призначеного їй покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації її дій за ст. 310 ч. 1 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від
02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Частиною шостою статті 13 Закону № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Порушене прокурором у касаційній скарзі питання, стосується питання призначення покарання у виді штрафу та необхідності визначення його розміру в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо вказаного питання колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновок в постанові від 01 березня 2018 року (справа № 607/7119/16-к, провадження за касаційною скаргою № 51 - 369 км 17) зазначивши, що при призначенні покарання у виді штрафу, його розмір повинен бути визначений в певній кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із перерахунком у грошову суму в гривнях, виходячи з вимог закону, яким встановлена сума одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до вимог ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини КК не передбачено вищого розміру штрафу. Положення ч. 5 цієї статті, які регулюють порядок заміни несплаченої суми штрафу покаранням іншого виду, розраховують таку заміну, виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Тобто, кримінальний закон сформульовано однозначно, він чітко і послідовно вказує на єдиний вимір розміру покарання у виді штрафу - неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Відповідно до частини першої статті 310 КК України незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості від ста до п`ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п`ятдесяти рослин караються штрафом від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Разом із тим у вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 суд першої інстанції, ухваливши відносно неї обвинувальний вирок, хоч призначив їй покарання за ст. 310 ч. 1 КК України у виді штрафу в розмірі 1 700 грн., проте не визначив його у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, як того вимагають вищезазначені положення кримінального закону, що в свою чергу залишилось без уваги суду апеляційної інстанції, чим порушено вимоги ст. 419 КПК України при розгляді апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні.
Отже, суд першої інстанції неправильно застосував закону України про кримінальну відповідальність, а суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до ст. 438 ч. 1 п.п. 1, 2 КПК України є підставою для зміни судових рішень касаційним судом.
Враховуючи те, що визначення розміру штрафу у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян у кримінальному провадженні, де такого визначення зроблено не було, і усунення такого неправильного застосування кримінального закону не погіршує становища засудженої особи, судові рішення щодо ОСОБА_1 у частині призначеного їй покарання за ст. 310 ч. 1 КК України підлягають зміні з визначенням розміру штрафу засудженій у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково. При цьому вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 підлягає зміні в порядку ст. 433 ч. 2 КПК України.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд