Постанова
Іменем України
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 742/710/19
провадження № 61-7392св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 грудня 2020 року в складі судді Бездідько В. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року в складі колегії суддів: Онищенко О. І., Губар В. С., Харечко Л. К.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просила:
скасувати висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 13 лютого 2019 року № 1 "Про недоцільність повернення дітей на виховання матері, яка повернулася з місць позбавлення волі";
повернути малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на її виховання як матері.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області її було засуджено до позбавлення волі, у зв`язку з чим над її малолітніми дітьми була встановлена тимчасова опіка, а саме над малолітньою ОСОБА_4 встановлено опіку та призначено опікуном ОСОБА_2, а ОСОБА_5 тимчасово влаштовано до родини бабусі ОСОБА_3
15 листопада 2018 року вона звільнена з місць позбавлення волі, 01 грудня 2018 року влаштувалась на постійну роботу до ЖЕД-405 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва" на посаду двірника І розряду; отримала кімнату, домовилась про навчання ОСОБА_4 в спеціалізованій школі № 65 міста Києва, відносно ОСОБА_5 є підтвердження в електронному вигляді про можливість зарахування до дошкільного навчального закладу, в кімнаті створені належні умови для проживання дітей.
Зазначала, що після звільнення з місць позбавлення полі вона звернулась до служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району для вирішення питання щодо повернення їй дітей. Проте, орган опіки та піклування виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району надав висновок про недоцільність повернення дітей на виховання матері, який вона вважала недостатньо обґрунтованим і таким, що суперечить інтересам дітей.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 грудня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відібрання малолітніх дітей від опікунів та повернення їх позивачу суперечитиме якнайкращим умовам для виховання, навчання та розвитку дітей.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 грудня 2020 року змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги про скасування висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області стосуються прав та обов`язків цього органу опіки та піклування, який до участі в справі в якості відповідача не залучений, що є підставою для відмови в задоволенні позову в зв`язку із пред`явленням його до неналежних відповідачів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У квітні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_6 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 грудня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи, не надали належної оцінки всім доказам у справі, не врахували, що причини, які були підставою для відібрання від неї дітей відпали, внаслідок чого ухвалили незаконні та необґрунтовані рішення, які підлягають скасуванню.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
24 червня 2021 року справа № 742/710/19 надійшла до Верховного Суду.
Відповідачі надіслаливідзив на касаційну скаргу, у якому просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23 січня 2017 року, з урахуванням вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 20 квітня 2017 року, ОСОБА_1 засуджено до позбавлення волі.
Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області № 39 від 31 січня 2017 року встановлено опіку над малолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначено опікуном ОСОБА_2, зважаючи на те, що до матері дитини застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а батько ОСОБА_7 перебуває у місцях позбавленні волі, оскільки дане рішення відповідатиме інтересам дитини.
Розпорядженням Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області № 516 від 28 грудня 2016 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, дитину, яка залишилась без батьківського піклування, тимчасово влаштовано до родини бабусі ОСОБА_3 .
Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 07 листопада 2018 року засудженій ОСОБА_1 замінено невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі на виправні роботи за місцем роботи засудженої на строк невідбутої частини покарання 01 рік 09 місяць 23 дні з відрахуванням у дохід держави 20 % заробітку щомісячно.
15 листопада 2018 року позивач була звільнена з місць позбавлення волі.
ОСОБА_1 з 01 грудня 2018 року працевлаштована на постійну роботу в КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва" на посаду двірника І розряду з наданням службового житла.
Згідно з висновком Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Русанівка" позивач практично здорова, опікуном бути може. На обліку в наркодиспансері не перебуває, знята з обліку 19 грудня 2018 року.
Відповідно до довідки спеціалізованої школи I-III ступенів № 65 міста Києва з поглибленим вивченням іноземних мов від 10 грудня 2018 року ОСОБА_4 дійсно буде прийнята в 4 клас школи. Також позивачу запропоновано місце для дитини в дошкільному навчальному закладі № 691 у групу № 04.
ОСОБА_1 звернулась до виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області із заявою про повернення дітей, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, їй на виховання у зв`язку з поверненням із місць позбавлення волі.
Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області № 1 від 13 лютого 2019 року "Про недоцільність повернення дітей на виховання матері, яка повернулася з місць позбавлення волі" визнано недоцільним повернення дітей на виховання матері.