Постанова
Іменем України
21 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 686/28695/20
провадження № 61-18686св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України, Офіс Генерального прокурора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2021 року у складі судді Бондарчука В. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Офісу Генерального прокурора про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що Генеральною прокуратурою України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001894 від 10 вересня 2015 року за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
23 грудня 2015 року йому було оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а 28 грудня 2015 року щодо нього застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного браслету, який було продовжено 29 лютого 2016 року та 20 квітня 2016 року.
28 грудня 2015 року його відсторонено від займаної посади заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби (далі - ГУ ДФС) у Хмельницькій області і за весь час відсторонення заробітну плату він не отримував.
Позивач зазначав, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року накладено арешт на 1/2 частину квартири та кладову, що належать йому на праві власності.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 13 січня 2020 року його було виправдано за частиною другою статті 15, частиною другою статті 190, частиною першою статті 364 КК України за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення. Зазначений вирок було залишено без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 25 травня 2020 року.
Вказував, що загальний термін незаконного кримінального переслідування (його перебування під слідством та судом) склав 4 роки 7 місяців 6 днів.
Вважав, що незаконними діями органу досудового слідства, прокуратури, яка здійснювала нагляд за слідством, йому заподіяно значних матеріальних та моральних збитків. Так, сума майнової шкоди (втраченого заробітку) становить 512 409 грн 68 коп.
Крім того, незаконні дії органу досудового слідства, прокуратури завдали йому моральних втрат, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, на що йому доводилось витрачати додатковий час і сили. Відповідно до висновку експерта психолога від 10 вересня 2020 року розмір моральної шкоди становить 1 500 000 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь 512 409 грн 68 коп майнової шкоди та 1 500 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 січня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державу Україна в особі Офісу Генерального прокурора.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2021 року, з урахування ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2021 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку, що обліковується у Державній казначейській службі України на користь ОСОБА_1 заробіток, який він втратив у зв`язку з відстороненням від посади у розмірі 19 893,64 грн; моральну шкоду у розмірі 350 000 грн за час перебування під слідством та судом, а всього - 369 893,64 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у порушенні його конституційних прав, душевних переживаннях через незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, втручання у його приватне і сімейне життя, порушення у зв`язку з цим нормальних життєвих зв`язків, вимушених змін в організації його життя, перебування під домашнім арештом, накладення арешту на нерухоме майно, що призвело до значних страждань та невідворотних наслідків.
При визначенні розміру моральної шкоди районний суд врахував положення статті 23 ЦК України, зокрема, характер правопорушення щодо позивача, глибину його фізичних і душевних страждань, а також вимоги розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 19 893 грн 64 коп, суд першої інстанції врахував, що у період з 28 грудня 2015 року до 01 квітня 2016 року у зв`язку з перебуванням під слідством та судом позивач був відсторонений від виконання посадових обов`язків, а тому вважав, що наявні підстави, передбачені статтею третьою, четвертою Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", для відшкодування втраченого заробітку за вказаний період.
При цьому суд першої інстанції не взяв до уваги висновок спеціаліста від 10 вересня 2020 року, оскільки зазначена у ньому сума моральної шкоди є необґрунтованою та надмірно завищеною та виключно науково-практичною рекомендацією для визначення характеру та ступеня моральних страждань з урахуванням індивідуально-особистих властивостей позивача і суб`єктивних наслідків зазначеної ситуації, та не відповідає встановленим в судовому засіданні фактичним обставинам.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1, Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, відтак, судове рішення є законним та не підлягає скасуванню.
Апеляційним суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що внаслідок ухвалення судом виправдувального вироку, позивач має право на відшкодування шкоди, заробітку, який він втратив внаслідок незаконних дій, і право на таке відшкодування виникає на підставі прямої вказівки закону, а саме: статті 1176 ЦК України, Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду".
Також апеляційний суд погодився з висновком районного суду щодо наявності підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 19 893 грн 64 коп, оскільки період відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків становив 67 днів (з 28 грудня 2015 року до 01 квітня 2016 року).
Суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 10 вересня 2020 року, відповідно до якого грошовий еквівалент моральних страждань позивача можна визначити в розмірі 1 500 000 грн, з огляду на те, що розмір моральної шкоди не може бути надмірним та має кореспондувати глибині та силі страждань. Наданий позивачем висновок спеціаліста не є достатнім та достовірним доказом, в розумінні статей 79-80 ЦПК України, на підставі якого можна встановити дійсні обставини щодо розміру завданої позивачу моральної шкоди за кожну із незаконних процесуальних дій органів досудового слідства та прокуратури, суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду.
В частині стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не оскаржуються, відтак, у касаційному порядку не переглядаються.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Офісу Генерального прокурора мотивована тим, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що позивач був відсторонений від посади протягом 67 робочих днів (з 28 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року), відтак, правильно встановлено наявність підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди у розмірі 350 000 грн.
Проте, судами попередніх інстанцій безпідставно не взято до уваги доводи Офісу Генерального прокурора щодо невірного здійснення розрахунку розміру втраченого заробітку за час відсторонення позивача від посади.
Посилається на те, що середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди обчислюється у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" № 100, тобто, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій в порушення вимог статей 265, 382 ЦПК України не надали мотивованої оцінки зазначеним доводам, мотивів їх відхилення не наведено.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень Офіс Генерального прокурора вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 522/1021/16-ц та постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 556/896/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до наказу № 47-о від 13 січня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Хмельницькій області.
23 грудня 2015 року старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу управління з розслідування корупційних злочинів, скоєних службовими особами, які займають відповідальне становище Генеральної прокуратури України Кравчуком М. П. було оголошено підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, тобто в отриманні неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із вимаганням неправомірної вигоди (кримінальна справа № 686/10572/16-к, том 3, а. с. 32-38).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року було надано дозвіл слідчому на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 з метою відшукання та вилучення грошових коштів, одержаних ОСОБА_3 (кримінальна справа № 686/10572/16-к, том 5, а. с. 65).
23 грудня 2015 року за місцем проживання ОСОБА_1 було проведено обшук, під час якого предметів і речей визначених в ухвалі суду виявлено не було.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 23 лютого 2016 року (кримінальна справа № 686/10572/16-к, том 3, а. с. 80-86).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року ОСОБА_1 відсторонено від посади заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Хмельницькій області (кримінальна справа № 686/10572/16-к, том 3, а. с. 152-157).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 січня 2016 року на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, а також нежитлове приміщення № 3, які належали на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 було накладено арешт (кримінальна справа № 686/10572/16-к, том 3, а. с. 194-196).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний час доби до 23 квітня 2016 року (кримінальна справа № 686/10572/16-к, том 3, а. с. 242).
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року ОСОБА_1 відсторонено від посади заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Хмельницькій області в межах строку досудового розслідування строком до 23 квітня 2016 року (кримінальна справа № 686/10572/16-к, том 3, а. с. 230).
Наказом ГУ ДФС в Хмельницькій області № 93-о від 05 квітня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника начальника слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в області та податкової міліції у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом г (через скорочення штатів) 1 квітня 2016 року.
04 травня 2016 року прокурором другого відділу процесуального керівництва Генеральної прокуратури України Ковальовим І. І. було вручено ОСОБА_1 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною другою статті 190 КК України, а саме закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2020 року у справі № 686/10572/16 ОСОБА_1 виправдано за частиною другою статті 15, частиною другою статті 190, частиною першою статті 364 КК України за відсутності в його діянні складу кримінальних правопорушень.
2. Мотивувальна частина