Постанова
Іменем України
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 464/6314/17
провадження № 61-13581св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Львівська міська рада,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 07 грудня 2020 року в складі судді Тімченко О. В. та на постанову Львівського апеляційного суду від 14 червня 2021 року в складі колегії суддів Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до Львівської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що позивачам на підставі свідоцтва № НОМЕР_2 від 25 січня 2011 року на праві спільної часткової власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Львівської міської ради від 14 листопада 2012 року № 1931 "Про затвердження громадянам технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки і передачу громадянам у власність спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок" позивачам передано у власність земельну ділянку площею 0,732 га за адресою: АДРЕСА_1, на підставі якої вони отримали Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06 червня 2014 року площею 0,732 га з присвоєнням кадастрового номера 4610136800:02:005:0281. Стверджують, що вони зареєстрували право власності на вищезазначену земельну ділянку, отримали свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 02 липня 2014 року та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 23694584 від 02 липня 2014 року.
18 січня 2016 року позивачі отримали позовну заяву від ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку, з якої вбачається, що ухвалою Львівської міської ради від 28 лютого 2013 року № 2189 внесено зміни до ухвали Львівської міської ради від 14 листопада 2012 року № 1931, зменшено площу земельної ділянки, наданої їм з 732 м2 до 376 м2. Вважають ухвалу Львівської міської ради від 28 лютого 2013 року № 2189 незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Львівська міська рада не наділена повноваженнями скасовувати свої попередні ненормативні правові акти, якщо відповідно до приписів цих актів виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Вказують, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали ними вже було погоджено технічну документацію із землеустрою та їм передано у спільну сумісну власність вказану земельну ділянку.
З наведених підстав позивачі просять визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 28 лютого 2013 року № 2189 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 14 листопада 2012 року № 1931".
Короткий зміст судового рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 07 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 червня 2021 року, позов ОСОБА_7 та ОСОБА_2 задоволено; визнано незаконною та скасовано ухвалу Львівської міської ради № 2189 від 28 лютого 2013 року "Про внесення змін до ухвали міської ради від 14 листопада 2012 року № 1931"; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суди виходили з того, що відповідач не наділений повноваженнями змінювати ухвалу Львівської міської ради № 1931 від 14 листопада 2012 року "Про затвердження громадянам технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, і передачу громадянам у власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок", яка має ненормативний характер, є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом її виконання, підтвердженням чого є реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і наявність рішення органу місцевого самоврядування в особі Львівської міської ради про передачу позивачам у власність земельної ділянки, тому ухвала Львівської міської ради № 1931 від 14 листопада 2012 року не може бути змінена ухвалою Львівської міської ради № 2189 від 28 лютого 2013 року, у зв`язку з чим суди зробили висновок про наявність підстав для скасування ухвали Львівської міської ради № 2189 від 28 лютого 2013 року "Про внесення змін до ухвали міської ради від 14 листопада 2012 року № 1931".
Аргументи учасників справи
У серпні 2021 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 подали до Верховного Суду касаційну скаргуна рішення Сихівського районного суду м. Львова від 07 грудня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 червня 2021 року. Просять скасувати оскаржені судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга та уточнена її редакція мотивована тим, що:
суди в порушення статті 85 та частині п`ятої статті 263 ЦПК України не надали належної оцінки доказам по справі;
позивачі обрали невірний спосіб захисту своїх прав, адже скасування ухвали органу місцевого самоврядування не тягне за собою припинення права власності позивачів на земельну ділянку;
задоволення позову в цій справі призвело до порушення прав та інтересів третіх осіб, оскільки на частині спірної земельної ділянки розташоване нерухоме майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності;
рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України та Законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку, проте це не позбавляє орган місцевого самоврядування за власною ініціативою або за ініціативою заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ними правовий акт;
в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією прав позивачів на спірну земельну ділянку, які виникають з моменту державної реєстрації цих прав, оскільки виконання ними ухвали Львівської міської ради № 1931 від 14 листопада 2012 року відбулося лише через рік і сім місяців після її прийняття;
суд першої інстанції, скасовуючи ухвалу Львівської міської ради № 2189 від 28 лютого 2013 року "Про внесення змін до ухвали міської ради від 14 листопада 2012 року № 1931", не навів мотивів її невідповідності Конституції чи законам України та не врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшли відзиви позивачів на касаційну скаргу третіх осіб, в якому вони просять залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Указують, що суди зробили правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову, адже ухвала Львівської міської ради від 14 листопада 2012 року як ненормативний правовий акт місцевого самоврядування є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом її виконання, а тому не могла бути змінена відповідачем.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В ухвалі Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 04 червня 2013 року в справі № 21-64а13, від 25 травня 2016 року в справі № 21-5459а15 та постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 521/17710/15-а, від 29 вересня 2020 року в справі № 688/2908/16-ц. Крім цього, судами не досліджено зібрані в справі докази.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ухвалою Львівської міської ради 4 сесії 6-го скликання № 852 від 29 вересня 2011 року "Про надання громадянам дозволу на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки" надано дозвіл громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки.
З переліку громадян, яким надано дозвіл на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, який є додатком до ухвали Львівської міської ради № 852 від 29 вересня 2011 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Львівської міської ради 9 сесії 6-го скликання № 1931 від 14 листопада 2012 року "Про затвердження громадянам технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, і передачу громадянам у власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок". З додатку до вказаної ухвали встановлено, що в переліку громадян, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яким затверджено технічну документацію на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 732 м2.
Свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 02 липня 2014 року підтверджується, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 4610136800:02:005:0281 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,0732 га, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Львівської міської ради 10 сесії 6-го скликання № 2189 від 28 лютого 2013 року "Про внесення змін до ухвали міської ради від 14 листопада 2012 року № 1931" внесено зміни у додаток до ухвали Львівської міської ради від 14 листопада 2012 року № 1931 "Про затвердження громадянам технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, і передачу громадянам у власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок" (зі змінами), змінивши у пункті 50 у графі 6 цифри "732" на "376".