Постанова
Іменем України
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 554/7761/20
провадження № 61-16724св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - голова правління приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 Тарас Олександрович,
відповідачі: громадська спілка "Останній Бастіон", ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Останній Бастіон",
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником Панченко Оленою Олександрівною, касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Останній Бастіон" на касаційну скаргу ОСОБА_38, яка підписана представником ОСОБА_4, на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року в складі судді: Чуванової А. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Лобов О. А., Карпушин Г. Л., Хіль Л. М., додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Лобов О. А., Карпушина Г. Л., Хіль Л. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року голова правління ПАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38 звернувся із позовом до громадської спілки "Останній Бастіон", ОСОБА_1, ТОВ "Останній Бастіон" про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що інформація, розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 в засобах масової інформації в мережі Інтернет на сайті ГС "Останній Бастіон" https://bastion.tv/ у статті "ІНФОРМАЦІЯ_2" є недостовірною, неправдивою. Зміст статті доведений до відома широкого кола осіб - користувачів соціальних мереж Інтернету, носить образливий характер та порушує особисті немайнові права на повагу до гідності, честі та ділової репутації голови правління ПАТ "НАК" Надра України" ОСОБА_38.
Зокрема, у позові голова правління ПАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38 наголошував, що такої юридичної особи, як "ДП "НАК "Надра України" взагалі не існує; дочірні підприємства НАК "Надра України" за будь-яких умов не можуть продавати державну нерухомість, оскільки не володіють нею, а мають лише право користування майном, яке належить на праві приватної власності ПАТ НАК Надра України, що підтверджується установчими документами дочірніх підприємств; НАК "Надра України" здійснює продаж майна, яке належить їй на праві приватної власності, виключно на підставі незалежної грошової оцінки ринкової вартості, проведеної оцінювачами компанії, які затверджені наказом Уповноваженого органу управління ПАТ "НАК "Надра України" (підпункт 34 пункту 43 Статуту Компанії) на конкурсній основі шляхом проведення публічних торгів у формі електронного аукціону. Враховуючи викладене, твердження про багатомільярдні збитки держави є абсолютно недостовірним та необґрунтованим.
Зазначав, що інформація, розміщена на сайті ГС "Останній Бастіон" https://bastion.tv/ носить неправдивий характер і подана автором у формі повідомлення про факти, однак, 07 липня 2020 року до Львова Голова Правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_38 зі службовим відрядженням не приїздив, а знаходився на робочому місці в ПАТ "НАК "Надра України" за адресою: м. Київ, вул. Є. Мірошниченко, 10, що підтверджується довідкою відділу кадрів компанії; будівля "Будинку книги" де-юре належить на праві приватної власності ПАТ НАК "Надра України", що підтверджується свідоцтвом про право власності. Вказане підтверджує, що 07 липня 2020 року ОСОБА_38 не був у м. Львів, тому ніяк не міг переконувати колектив підприємства ДП "Західукргеологія" в продажі будівлі "Будинку книги", якому де-юре вказана будівля взагалі не належить.
Голова правління ПАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38 просив:
1) визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38 інформацію, оприлюднену ОСОБА_1 та ГС "Останній Бастіон" у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" в засобах масової інформації в соціальній мережі інтернет на сайті Громадської організації "Останній Бастіон" https://bastion.tv/, а саме відомості:
"ІНФОРМАЦІЯ_2";
"7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38. На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП "Західукргеологія", якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі "Будинку книги";
"Будинок Книги" досі знаходиться на балансі ДП "Західукргеологія". Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПАТ "НАК "Надра України", а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП "Західукргеологія" була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_38 дуже швидко тікав зі Львова";
"Фактично керівництво підприємства доводить ДП "Західукргеологія" до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_38 . У підприємства шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників. Крім того, ДП "Західукргеологія" мало податкову заборгованість, яка, зі слів ОСОБА_38, станом на 2019 рік складала понад 30 мільйонів гривень.";
"Проте, як не дивно, на сьогодні заборгованості немає. Маємо підозру, що це було зроблено з метою неповернення ДП "Західукргеологія" коштів, виручених від продажу їхнього майна.";
"Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК "Надра України" вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності.";
"Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли. що "Будинок книги" у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США!";
"Таким чином, ПАТ "НАК "Надра України", кероване ОСОБА_38, доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства "потрібним людям";
"І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_38 та голова Держгеонадр ОСОБА_24 "віджали" у ДП "Західукргеологія" Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ "Нафтогазрембуд-1", котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу";
"Ще хочемо зазначити, що ДП "Полтавнафтогазгеологія" наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_37 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПАТ "НАК Надра України" до банкрутства";
"Адміністративну будівлю в м. Полтаві за адресою: АДРЕСА_2 продали з аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю "KAM... "TOB "KAM" було засновано у 2016 році, до червня 2020 року його власником була Кіпрська компанія Сіанон Лімітед, власником якої, у свою чергу, був ОСОБА_8 . В червні-липні 2020 року компанія змінює власника та збільшує статутний капітал. Новою власницею компанії стає ОСОБА_9 . Цікаво, що за даними аналітичної системи YouControl зазначена компанія входить до групи компаній "Бурізма груп", засновником та власником якої є ОСОБА_10";
" Атож, злочинне угрупування ОСОБА_38 - ОСОБА_24 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах";
"Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК "Надра України", виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_38 та ОСОБА_24 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини".
2) зобов`язати ОСОБА_1 та ГС "Останній Бастіон", спростувати опубліковану ними недостовірну інформацію щодо Голови правління ПАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38 (зміст якої викладено у позовній вимозі № 1) шляхом опублікування спростування у соціальній мережі Інтернет на сайті ГС "Останній Бастіон" https://bastion.tv/ протягом десяти днів після вступу рішення в законну силу із зазначенням спростування наступного змісту: "СПРОСТУВАННЯ! Визнаю, що інформація опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 автором статті ОСОБА_12 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" на сайті https://bastion.tv/ Громадської організації "Останній Бастіон" є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію Голови правління ПрАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38";
3) судові витрати покласти на відповідача та відшкодувати за його рахунок судовий збір.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року в складі судді: Чуванової А. М., позов голови правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38 інформацію, оприлюднену ОСОБА_1 у статті під назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_2" в засобах масової інформації в соціальній мережі Інтернет на сайті "Останній Бастіон" https://bastion.tv/, в частині, що стосується: інформації щодо голови правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 та ПАТ "НАК "Надра України", як "злочинного угрупування".
Зобов`язано ОСОБА_1 протягом десяти календарних днів з часу набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену наведену недостовірну інформацію, шляхом здійснення публікації тексту резолютивної частини рішення суду у цій справі у соціальній мережі Інтернет на сайті "Останній Бастіон" https://bastion.tv/, та спростування наступного змісту: "Спростування. Визнаю, що інформація опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 автором статті ОСОБА_1 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" на сайті "Останній Бастіон" https://bastion.tv/, в частині, що стосується: інформації щодо голови правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 та ПАТ "НАК "Надра України", як "злочинного угрупування" - є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію голови правління ПАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач - голова правління ПАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38 є публічною особою і межа його критики є більш широкою, а інформація, щодо якої написана стаття, є суспільно важливою. Тому суд першої інстанції зробив висновок, що всі висловлювання, викладені у статті, окрім "злочинне угрупування", по відношенню до позивача, є оціночним судженням.
Суд першої інстанції критично оцінив довідку дочірнього підприємства "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес", оскільки висновки у довідці зроблені виключно на підставі ідентифікаторів розміщеної на сайті інформації, а для встановлення належності веб-сайту необхідно витребувати інформацію від реєстратора доменного імені. Тому інформація, зазначена в довідці, може бути виключно припущенням.
Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2021 року у складі судді: Чуванової А. М., стягнуто з голови правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 на користь громадської спілки "Останній Бастіон" 4 900 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнуто з голови правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 на користь ОСОБА_1 2 450 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
В стягненні іншої частини витрат на правничу допомогу відмовлено.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обсяг наданих послуг та розмір витрат понесених відповідачами на професійну правничу допомогу, яку надавала адвокат Панченко О. О., підтверджується умовами договорів про надання професійної правничої допомоги, актами виконання робіт за такими договорами, квитанціями про сплату витрат на правничу допомогу та детальними описами виконаних робіт (наданих послуг). Враховуючи, що позов до ОСОБА_1 був задоволений частково, то відповідно до статті 141 ЦПК України стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 450 грн. Враховуючи складність справи та наданий адвокатом обсяг послуг, кількість судових засідань, принципи співмірності та розумності судових витрат, понесених на оплату правничої допомоги, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд вважав, що розмір витрат, які підлягають стягненню з позивача на користь ГС "Останній Бастіон", складає 4 900 грн, а з позивача на користь ОСОБА_1 - 2 450 грн. У стягненні іншої частини витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року апеляційні скарги адвоката Гераська О. А. і адвоката Єлєніної С. М. - представників голови правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 задоволено частково.
Апеляційну скаргу адвоката Панченко О. О., представника ОСОБА_1, залишено без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року і додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов голови правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38 інформацію, яка викладена у статті журналіста ОСОБА_1 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" та оприлюднена в соціальній мережі інтернет на сайті ТОВ "Останній Бастіон" https://bastion.tv/, а саме:
"7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПрАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38. На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП "Західукргеологія", якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі "Будинку книги".
"Будинок Книги" досі знаходиться на балансі ДП "Західукргеологія". Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПрАТ "НАК "Надра України", а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП "Західукргеологія" була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_38 дуже швидко тікав зі Львова".
"ІНФОРМАЦІЯ_2".
"Фактично керівництво підприємства доводить ДП "Західукргеологія" до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_38".
"Таким чином, ПрАТ "НАК "Надра України", кероване ОСОБА_38, доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства "потрібним людям".
"Ще хочемо зазначити, що ДП "Полтавнафтогазгеологія" наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_37 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ "НАК Надра України" до банкрутства".
"Атож, злочинне угрупування ОСОБА_38 - ОСОБА_24 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах".
"Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК "Надра України", виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_38 та ОСОБА_24 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини".
"І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_38 та голова Держгеонадр ОСОБА_24 "віджали" у ДП "Західукргеологія" Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ "Нафтогазрембуд-1", котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу";
"У підприємства (за текстом - "ДП "Західукргеологія") шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників".
"Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК "Надра України" вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності."
"Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли. що "Будинок книги" у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США!".
Зобов`язано ОСОБА_1 та ТОВ "Останній Бастіон", спростувати поширену інформацію щодо голови правління ПАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38, яка визнана судом недостовірною, шляхом опублікування у соціальній мережі Інтернет на сайті ТОВ "Останній Бастіон" https://bastion.tv/ протягом десяти днів після вступу рішення в законну силу тексту такого змісту:
"СПРОСТУВАННЯ! Визнаю, що інформація опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 автором статті ОСОБА_13 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_2" на сайті https://bastion.tv/, а саме повідомлення про те, що:
"7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПрАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38 . На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП "Західукргеологія", якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі "Будинку книги".
"Будинок Книги" досі знаходиться на балансі ДП "Західукргеологія". Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПрАТ "НАК "Надра України", а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП "Західукргеологія" була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_38 дуже швидко тікав зі Львова".
"ІНФОРМАЦІЯ_2".
"Фактично керівництво підприємства доводить ДП "Західукргеологія" до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_38".
"Таким чином, ПрАТ "НАК "Надра України", кероване ОСОБА_38, доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства "потрібним людям".
"Ще хочемо зазначити, що ДП "Полтавнафтогазгеологія" наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_37 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ "НАК Надра України" до банкрутства".
"Атож, злочинне угрупування ОСОБА_38 - ОСОБА_24 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах".
"Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК "Надра України", виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_38 та ОСОБА_24 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини".
"І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_38 та голова Держгеонадр ОСОБА_24 "віджали" у ДП "Західукргеологія" Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ "Нафтогазрембуд-1", котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу";
"У підприємства (за текстом - "ДП "Західукргеологія") шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників".
"Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК "Надра України" вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності."
"Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли. що "Будинок книги" у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США!".
є недостовірною, не відповідає дійсності, принижує честь, гідність, ділову репутацію Голови правління ПрАТ "НАК "Надра України" ОСОБА_38".
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ "Останній Бастіон" на користь голови правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 по 1 050 грн з кожного судових витрат, понесених останнім за подачу позову та апеляційної скарги до суду першої та апеляційної інстанцій.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
у статті 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частини перша, четверта, шоста та сьома статті 277 ЦК України). У частині третій статті 277 ЦК України встановлена презумпція добропорядності, яка полягає у тому, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного;
у справі, що розглядається, позиція відповідачів зводиться винятково до тези про те, що викладена у статті інформація є виключно оціночними судженнями автора статті, тобто повністю заперечується повідомлення про певні події, вчинки та явища, існування яких можна перевірити;
враховуючи, що позивач є публічною особою, тема статті має гострий соціальний інтерес (належне розпорядження держаним майном), апеляційний суд зробив висновок, що у цілому стаття містить виключно негативну інформацію обвинувального характеру відносно позивача як посадової особи та підприємства, яке він очолює;
апеляційний суд не погодився із висновком суду першої інстанції про те, що висновок експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року не є достовірним доказом, оскільки у ньому відсутня відмітка про попередження експерта про кримінальну відповідальність. Судом першої інстанції окремого процесуального рішення відносно поданого доказу (висновку експерта), зокрема про його виключення з числа доказів, не приймалося. У копіях висновку експерта, що долучені до справи у суді першої інстанції з невідомих причин відсутні усі сторінки тексту, у тому числі і та, на якій міститься попередження експерта щодо кримінальної відповідальності за статтями 384, 385 КК України. Висновок експерта поданий у справу з порушенням порядку і строків, встановлених статтею 83 ЦПК України, проте, враховуючи конкретні обставини цієї справи, на виконання вимог статті 2 ЦПК України апеляційним судом витребуваний і досліджений оригінал висновку експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року, який оформлений у відповідності до вимог закону, містить відмітку про попередження експерта щодо кримінальної відповідальності за статтями 384, 385 КК України;
дослідивши повний текст висновку експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року, апеляційний суд визнав цей доказ належним і допустимим, а доводи представника відповідачів про наявність у ньому висновків виключно юридичного характеру - необґрунтованими. При оцінці зміст і характеру оспорюваної інформації, апеляційний суд враховав також і висновки експерта;
оспорювана інформація є неправдивою, такою, що не відповідає дійсності, бо не мають фактичного підґрунтя. Оспорювана інформація за відсутності кримінальних проваджень чи судових рішень у межах кримінальних проваджень відносно позивача є неправдивою та такою, що не відповідає дійсності.
Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року заяву адвоката Панченко О. О., представника громадської спілки "Останній Бастіон" та ОСОБА_1, про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Розподілено витрати на правничу допомогу.
Стягнуто з голови правління приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 на користь громадської спілки "Останній Бастіон" 9 400 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Стягнуто з голови правління приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 на користь ОСОБА_1 4 700 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з позивача на користь відповідачів ГС "Останній Бастіон" і ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції і при апеляційному розгляді справи. Оскільки у задоволенні позову до ГС "Останній бастіон" постановою апеляційного суду відмовлено, то відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України з позивача на користь ГС "Останній бастіон" слід стягнути підтверджені витрати на правничу допомогу у сумі 9 400 грн. Позовні вимоги, пред`явлені до ОСОБА_1 задоволені частково, проте предмет спору і характер спірних правовідносин не дають можливості точно визначити розмір задоволених вимог у процентному чи іншому відношенні, у зв`язку з чим на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення половина понесених ним витрат на правничу допомогу, а саме 4 700 грн.
Аргументи учасників справи
12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником Панченко О. О., на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17; від 22 листопада 2018 року у справі № 766/3332/16-ц; від 11 червня 2020 року у справі № 761/7719/18; від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц; від 11 липня 2018 року у справі № 658/1795/17 (провадження № 61-17367св18); від 30 жовтня 2019 року у справі № 307/2803/16-ц; від 14 лютого 2018 року у справі № 646/1266/16-ц; від 21 березня 2018 року у справі № 752/21313/15-ц; від 23 травня 2018 року у справі № 486/813/16-ц; від 27 червня 2018 року у справі № 766/12234/17; від 27 березня 2019 року у справі № 344/16715/15-ц; від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17; від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц; від 14 серпня 2019 року у справі № 757/2533/16-ц; від 18 березня 2020 року у справі № 725/6601/18; від 04 листопада 2020 року у справі № 373/1994/17; від 14 березня 2018 року у справі № 326/1359/14-ц; від 01 лютого 2018 року у справі № 757/33799/15-ц; від 17 грудня 2018 року у справі № 646/8844/16-ц; від 24 квітня 2019 року у справі № 569/5269/16-ц; від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц; від 19 червня 2019 року у справі № 380/951/17; від 05 грудня 2019 року у справі № 910/14928/18; від 03 лютого 2020 року у справі № 756/10721/17; від 16 березня 2020 року у справі № 306/29/18; від 20 березня 2019 року у справі № 522/16923/16; від 03 червня 2020 року у справі № 343/1410/17; від 27 грудня 2018 року у справі № 589/3937/17; від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19; від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18; від 25 лютого 2020 року у справі № 727/6371/17; від 10 жовтня 2018 року у справі № 757/8834/16-ц (провадження № 61-1469св18); від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19;
суд апеляційної інстанції не врахував висновки ЄСПЛ щодо застосування статті 10 Конвенції;
суди розглянули справу за правилами спрощеного позовного провадження, тоді як вимоги у справі мають немайновий характер;
апеляційний суд необґрунтовано послався на висновок експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року, оскільки він поданий з порушенням процесуальних норм, є неналежним та недопустимим доказом";
оспорювана інформація є оціночним судженням та не стосується позивача;
частина оспорюваної інформації стосується осіб, які не зверталися із позовом;
позивач є публічною особою, а тому межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, ніж щодо окремої пересічної особи;
відповідачем за цим позовом має бути редакція друкованого засобу масової інформації, а не автор;
апеляційний суд не навів мотивів скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
ТОВ "Останній Бастіон" 12 жовтня 2021 року засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, в якій просить: скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову; вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди розглянули справу за правилами спрощеного позовного провадження, тоді як вимоги у справі мають немайновий характер;
позивачем не надано жодних доказів того, що ТОВ "Останній Бастіон" є реєстрантом (власником) доменного імені та/або власником домену. ТОВ "Останій Бастіон" ніколи не був власником веб-сайту https://bastion.tv/, тому не несе жодної юридичної відповідальності;
позивач не просив суд встановити додатковий строк на подання ними в якості доказу висновку експерта від 17 лютого 2021 року № 13/1. ТОВ "Останній Бастіон" не отримувало від позивача висновку експерта в суд першої інстанції;
позов подано ОСОБА_38 як головою ПАТ "НАК "НАДРА УКРАЇНИ", тому позивач є квазі-публічною особою і межа допустимої критики є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітленню їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
У листопаді 2021 року голова правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 через представників Єленіну С. М., Герасько О. А. надав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Останній Бастіон" в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивований необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що відповідачі не надали доказів правдивості оспорюваної інформації.
У листопаді 2021 року голова правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 через представника ОСОБА_15 надав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивований тим, що оспорювана не може бути оціночним судженням, є недостовірною та негативною. ТОВ "Останній Бастіон" є належним відповідачем за позовом.
07 грудня 2021 року голова правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 через представника Пономаренко А. О. надав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить: залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін; стягнути витрати на правову допомогу.
Відзив мотивований безпідставністю доводів ОСОБА_1 про порушення порядку надання доказів. Зазначає, що оспорювана інформація не може бути оціночним судженням, є недостовірною та негативною.
Голова правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 19 грудня 2021 року засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4, на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року, в якій просить: скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову якою відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення; стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.
Касаційна скарга мотивована тим, що доказів адвокатом Панченко О. О. щодо понесених витрат на правову допомогу до заяви про перерозподіл витрат, поданої до Полтавського апеляційного суду не було долучено. На адресу позивача такі докази також не направлялись. Докази, що подані представником відповідачів Панченко О. О. не є належними та обґрунтованими доказами в підтвердження судових витрат. Адвокат Панченко О. О. у заяві про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правову допомогу порушив принципи розумності, реальності та співмірності понесених витрат на правову допомогу та їх розподілу між сторонами.
У січні 2022 року Голова правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 через представника ОСОБА_4 звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить: стягнути з ТОВ "Останній бастіон" та ОСОБА_1 на користь Голови правління Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі у розмірі 35 000 грн в рамках супроводження справи № 554/7761/20 в частині оскарження відповідачами постанови Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року; стягнути з ТОВ "Останній бастіон" та ОСОБА_1 на користь Голови правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн у рамках супроводження справи № 554/7761/20 в частині оскарження додаткової постанови Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Останній Бастіон".
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року: відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні заяв голови правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 про зупинення дії додаткової постанови Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року: клопотання голови правління ПАТ товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38, яке підписане представником ОСОБА_4, про продовження строку на подання відзиву задоволено; продовжено голові правління ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" ОСОБА_38 строк на подання відзиву; справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року передано справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала Верховного Суду мотивована тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в пункті 6.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21) та вказати, що: зазвичай чинність актів цивільного законодавства не обмежена певним строком, якщо в них не передбачено іншого. Тобто акт цивільного законодавства є чинним до його скасування у встановленому порядку. Про скасування акту цивільного законодавства чи цивільно-правової норми може бути прямо вказано в новому акті цивільного законодавства; Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 1170-VII від 27 березня 2014 року, що набрав чинності 19 квітня 2014 року, частину третю статті 277 ЦК України виключено; чинне цивільне законодавство з 19 квітня 2014 року не містить презумпції добропорядності і відсутні підстави для застосування такої конструкції при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2022 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала Великої Палати Верховного Суду мотивована тим, що у постанові від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21) Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки виключно щодо застосування статей 48 та 64 Закону № 3759-ХІІ у сукупності з основними положеннями про докази та доказування, наведеними у главі 5 ГПК України. Висновків щодо застосування інших норм права Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові не робила. За своїм змістом пункт 6.11 постанови Великої Палати Верховного Суду є цитатою абзацу шостого пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи". Практика Верховного Суду щодо незастосування частини третьої статті 277 ЦК України до правовідносин, які виникли після набрання чинності Законом № 1170-VII є усталеною. Власного висновку щодо застосування частини третьої статті 277 ЦК України Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21) не робила. Крім того, Велика Палата Верховного Суду не вирішувала спір по суті заявлених позовних вимог та не ухвалювала остаточного судового рішення за наслідками розгляду справи по суті, а лише скасувала постанову апеляційного суду та направила справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України, у якій вказано, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21, постанова від 07 грудня 2021 року) не робила власного висновку щодо застосування частини третьої статті 277 ЦК України, а лише фактично процитувала абзац шостий пункту 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи". У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки виключного щодо застосування статей 48 та 64 Закону № 3759-ХІІ у сукупності з положеннями про докази та доказування, наведеними у главі 5 ГПК України. Ураховуючи те, що в постанові від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21) Велика Палата Верховного Суду не викладала власного висновку щодо застосування частини третьої статті 277 ЦК України, то передача цієї справи до Великої Палати Верховного Суду з підстави частини четвертої статті 403 ЦПК України є необґрунтованою.