ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 360/4639/20
адміністративне провадження № К/9901/24874/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу №360/4639/20
за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - Білокуракинське ОУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М.,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракинського ОУ ПФУ від 09.11.2020 № 29 "Про відмову в призначенні пенсії";
зобов`язати Білокуракинське ОУ ПФУ повторно розглянути його заяву від 04.11.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період роботи з 01.10.1987 по 21.08.1992 газозварником у колгоспі імені 50-річчя Жовтня, з 22.08.1992 по 01.04.2000 - газозварником у КСП " 50-років Жовтня", з 02.04.2000 по 29.10.2002 - газозварником у СТОВ "Промінь".
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він досяг пенсійного віку та набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку роботою із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, проте відповідач протиправно відмовив йому у призначенні такої пенсії з мотивів непідтвердження пільгового стаж роботи газоелектрозварювальником за періоди з 22.08.1992 по 01.04.2000, з 02.04.2000 по 29.10.2002 у зв`язку з відсутністю відомостей про атестацію робочих місць.
2. Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 27.01.2021 задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправним та скасував рішення Білокуракинського ОУ ПФУ від 09.11.2020 № 29 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно із заявою від 04.11.2020;
зобов`язав Білокуракинське ОУ ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 04.11.2020 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
3. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 17.05.2021 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 07.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 - залишити в силі.
5. Верховний Суд ухвалою від 15.09.2021 поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу з суду першої інстанції.
6. 12.10.2021 від відповідача до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Білокуракинське ОУ ПФУ просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
7. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.12.2021 №2263/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 №15), що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи.
8. Протоколом розподілу справи від 14.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
9. Ухвалою судді Верховного Суду від 16.12.2021 прийнято до свого провадження вказану адміністративну справу.
ІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. У справі, яка розглядається суди встановили, що 04.11.2020 позивач звернувся до Білокуракинського ОУ ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком за списком № 2 з наданням відповідних документів.
Рішенням Білокуракинського ОУ ПФУ від 09.11.2020 № 29 "Про відмову в призначенні пенсії" позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки на підставі наданих документів до страхового стажу зараховано 27 років 04 місяці 13 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи на посаді газозварювальника: з 01.10.1987 по 21.08.1992 - роботу на посаді газозварювальника, оскільки відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме зайнятість повний робочий день, надання відпусток без збереження заробітної плати, залучення до виконання іншої роботи; з 22.08.1992 по 01.04.2000 та з 02.04.2000 по 29.10.2002, оскільки позивачем не надані уточнюючі довідки відомості щодо проведення атестації робочого місця.
Окрім того, суди встановили, що відповідно до диплому НОМЕР_1, виданого 22.07.1980, позивач з 01.09.1977 по 23.07.1980 навчався в середньому професійному училищі № 10 у м. Рубіжному Ворошиловградської області за професією - електрозагозварювальник, повний курс навчання закінчив 23.07.1980 з присвоєнням кваліфікації - електрозагозварювальник третього розряду.
Також судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірні періоди, які свідчать про роботу позивача газозварником у періоди з 01.10.1987 по 21.08.1992 у колгоспі імені 50 річчя Жовтня, з 22.08.1992 по 01.04.2000 у КСП " 50-років Жовтня", з 02.04.2000 по 29.10.2002 у СТОВ "Промінь", що також підтверджується архівними довідками.
Не погоджуючись з рішенням Білокуракинського ОУ ПФУ від 09.11.2020 № 29 "Про відмову в призначенні пенсії" та вважаючи його протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із протиправності оспорюваного рішення Білокуракинського ОУ ПФУ з огляду на те, що у відповідача існували підстави для застосування відносно ОСОБА_1 за його заявою положень абзацу 1 пункту 2 частини другої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), оскільки останній станом на дату подачі заяви досяг 55 років, мав страховий стаж не менше 30 років, не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що за відсутності 30-річного страхового стажу, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків. Отже, позивач передчасно звернувся з вимогами про призначення пенсії за Списком № 2, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (28 років) на дату звернення із заявою про призначення пенсії.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ
13. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що з 23.01.2020, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 у справі № 1-р/2020 в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції до Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VIII) та частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон № 2148-VІІІ). Відтак, позивач стверджує, що необхідною умовою для призначення йому пенсії є не наявність 28 років загального стажу, як визначено у Законі № 1058-ІV, а наявність 25 років стажу набутого до 01.04.2015 при стажі роботи не менше 12 років 6 місяців на роботах за списком № 2, як це визначено Законом № 1788-ХІІ. Вважає, що за наведених обставин до спірних правовідносин застосовується та норма, яка має більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення та забезпечує правову визначеність. Щодо пільгового стажу позивач посилається на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, згідно із якими непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач стверджує, що при вирішенні питання про наявність в позивача відповідного права на пільгову пенсію підлягають застосуванню положення статті 114 Закону № 1058-ІV, відтак за відсутності страхового стажу та у зв`язку із зарахуванням до пільгового стажу деяких періодів роботи за відсутності проведеної атестації робочих місць, у територіального органу Пенсійного фонду України не виникло обов`язку призначити позивачу відповідну пенсію.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
16. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
17. 03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VII, яким, зокрема доповнено Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
"працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах…..(....)
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу ….(...) з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок….(...).
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи…(...).".
18. За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
19. Згідно з пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
20. Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ загальний страховий (трудовий) стаж необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2.
21. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 (далі також Рішення № 1-р/2020 ) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
22. Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зокрема:
"працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".
23. Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
24. У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловікам після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
25. Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2. Перший із цих законів визначав такий стаж для чоловіків 25 років, тоді як другий, з урахуванням дати досягнення 55- річного віку з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків.
26. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 сформовано правовий висновок, згідно із яким оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").
27. Також у цій постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що в її постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) вона сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
28. Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
29. При цьому колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палата Верховного Суду, викладений у постанові від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а, згідно з яким, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
30. За такого правового регулювання та встановлених обставин, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 та у справі № 520/15025/16-а, відмова ГУ ПФУ в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, який на час звернення до відповідача досяг 55 років, за наявності 27 років 04 місяців 13 днів стажу, що є достатнім, є протиправною, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків у справі.
31. Згідно із статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
32. При цьому, оскільки суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, застосував положення пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV та виходив із того, що станом на дату подачі заяви досяг 55 років, мав страховий стаж не менше 30 років, не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мотиви рішення суду першої інстанції підлягають зміні.
33. Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову від 17.05.2021, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до скасування рішення суду першої інстанції, його постанова підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 з мотивів наведених у цій постанові Верховного Суду.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд