ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 826/18707/15
касаційне провадження № К/9901/25354/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві (далі - Інспекція) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2016 (суддя Арсірій Р.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді - Земляна Г.В., Межевич М.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Доросле радіо" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2015 №00001042202.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: реальність господарських операцій між ним та ТОВ "Консалт менеджмент Україна" щодо придбання рекламних послуг № 0110 від 01.10.2014 підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість; придбані у ТОВ "Консалт менеджмент Україна" рекламні послуги, а саме - рекламні ролики, були використані Товариством у господарській діяльності, зокрема, розміщені як реклама на різних радіостанціях України, що підтверджено СD-диском із аудіо записом ефірів; Інспекцією використано лише інформацію з податкової інформації територіального органу ДПС за місцем реєстрації ТОВ "Платінум Ентерпрайз ЛТД" - контрагента ТОВ "Консалт менеджмент Україна" та дані підсистеми АС "Податковий блок" щодо контрагента контрагента, яка не містить жодного доведеного факту, а ґрунтується лише на припущеннях.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 20.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 16.03.2015 № 00001042202.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: фактичне виконання господарських операцій між Товариством та ТОВ "Консалт менеджмент Україна" підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту; зазначені в акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача та іншого суб`єкта господарювання, який мав взаємовідносини з контрагентом позивача, і жодним чином не доводять недобросовісності Товариства та відсутності реальності господарських операцій; Інспекцією ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи не було надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочину, укладеного між Товариством із ТОВ "Консалт менеджмент Україна", актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами, а також іншими суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання, податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих потужностей.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.01.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: Товариство сформувало податковий кредит за рахунок ТОВ "Консалт менеджмент Україна" у сумі 227966,00 грн. по податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки сума податку на додану вартість є меншою 10000,00 грн., що не дає можливості встановити номенклатуру товару (робіт, послуг), які було придбано; в податковому обліку податкові накладні відображено у реєстрах отриманих податкових накладних за період з 01.10.2014 по 31.10.2014; ТОВ "Консалт менеджмент Україна" у жовтні 2014 року сформувало податковий кредит у розмірі 5521,00 тис. грн. лише від ТОВ "Платінум Ентерпрайз ЛТД", яке реєструвало податкові накладні із номенклатурою товару: підшипник, вал, втулка, насос; від ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області листом від 30.12.2014 № 51/7/10-13-22-0519 отримано податкову інформацію щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ "Платінум Ентерпрайз ЛТД", в якій вказано, що станом на дату надання податкової інформації ТОВ "Платінум Ентерпрайз ЛТД" згідно інформаційно аналітичної системи "Податковий блок" суб`єкт господарювання має стан 9 "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням", при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації також встановлено, що за період жовтень 2014 року у ТОВ "Платінум Ентерпрайз ЛТД" відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктом господарювання господарської діяльності.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.02.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 15.02.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з постачальником - ТОВ "Платінум Ентерпрайз ЛТД" та покупцями за період з 01.10.2014 по 31.10.2014, результати якої були оформлені актом № 674/26-56-22-02-03/33060695, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1307055,40 грн. за жовтень 2014 року.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Товариство надало до перевірки рахунки на оплату товару, видаткові накладні, податкові накладні із номенклатурою "рекламні послуги" за жовтень 2014 року на загальну суму податку на додану вартість 1307055,40 грн., із яких 227966 грн. податку на додану вартість за рахунок податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки сума податку на додану вартість є меншою 10000,00 грн., що не дає можливості встановити номенклатуру товару (робіт, послуг), які було придбано; в податковому обліку податкові накладні відображено у реєстрах отриманих податкових накладних за період з 01.10.2014 по 31.10.2014; ТОВ "Консалт менеджмент Україна" у жовтні 2014 року сформувало податковий кредит у розмірі 5521,00 грн. лише від ТОВ "Платінум Ентерпрайз ЛТД", яке реєструвало податкові накладні із номенклатурою товару: підшипник, вал, втулка, насос; від ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області листом від 30.12.2014 № 51/7/10-13-22-0519 отримано податкову інформацію щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ "Платінум Ентерпрайз ЛТД", в якій вказано, що станом на дату надання податкової інформації ТОВ "Платінум Ентерпрайз ЛТД" згідно інформаційно аналітичної системи "Податковий блок" суб`єкт господарювання має стан 9 "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням", при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації також встановлено, що за період жовтень 2014 року у ТОВ "Платінум Ентерпрайз ЛТД" відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб`єктом господарювання господарської діяльності; оскільки в ході проведення аналізу даних не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Платінум Ентерпрайз ЛТД" до підприємств-покупців, у зв`язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання передачі, товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що взаємовідносини між ТОВ "Консалт менеджмент Україна" та Товариством не спричиняють реального настання правових наслідків.
На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення від 16.03.2015 № 00001042202, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 1307055,40 грн. - за основним платежем, 653527,70 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Положеннями підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.
За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної змі