ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2022 року
м. Київ
справа №320/1232/19
адміністративне провадження № К/9901/7834/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя - Чаку Є.В., судді - Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.)
у справі № 320/1232/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трактор-Хата" (позивач, Товариство, ТОВ "Трактор-Хата") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач 1, контролюючий орган, податковий орган, ГУ ДФС у Київській області, скаржник), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2, ДФС України) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 листопада 2018 року №987742/41707623;
- зобов`язано ДФС України зареєструвати податкову накладну від 22.10.2018 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання 05.11.2018;
- стягнуто на користь ТОВ "Трактор-Хата" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДФС у Київській області судовий збір у розмірі 1921,00;
- стягнуто на користь ТОВ "Трактор-Хата" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ДФС України судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідач 1 подав апеляційну скаргу (вх № 2455/19 від 23 серпня 2019 року).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року залишено без руху, з підстав невідповідності її вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та надано апелянту строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року, 16 вересня 2019 року відповідач 1 подав клопотання про усунення недоліків, в якому просив, зокрема, продовжити строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року клопотання ГУ ДФС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено. Продовжено ГУ ДФС у Київській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
7 жовтня 2019 року відповідач 1 повторно звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з клопотанням, в якому вдруге просив продовжити строк усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання ГУ ДФС у Київській області про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року повернуто особі, яка її подала.
У подальшому відповідач 1 повторно подав апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року (вх. № 207/20 від 16 січня 2020 року).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року залишено без руху, з підстав невідповідності її вимогам статті 295 КАС України, а саме апеляційна скарга подана з порушенням встановленого статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження та надано апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На виконання вимог зазначеної ухвали, 14 лютого 2020 року відповідач 1 подав клопотання про усунення недоліків, в якому зазначив, що первинну апеляційну скаргу ним подано у межах встановленого статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження та просив відкрити апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року відмовлено відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що наведені відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, а інших підстав для поновлення цього строку скаржник не зазначив. Суд апеляційної інстанції вказав, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Зазначив, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги без належного обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду не є належним усуненням недоліків апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Київській області подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що ситуація з обмеженим фінансуванням для сплати судового збору унеможливлює реалізацію права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень. Вказує, що відповідачем було здійснено сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, що свідчить про дійсне бажання контролюючого органу реалізувати своє право на апеляційне оскарження у найкоротші строки.
Cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на відсутність коштів для своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року у межах визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження.
Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з наступного.
Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.
Окрім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
В той же час, з огляду на приписи, зокрема, КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак, відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -