ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2022 року
м. Київ
справа №120/3737/20-а
адміністративне провадження № К/9901/41298/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділу ДПС,
на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року (колегія суддів: головуючий суддя - Гонтарук В.М., судді - Курка О.П., Сторчак В.Ю.)
у справі № 120/3737/20-а
за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Надія"
до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2020 року Виробничий сільськогосподарський кооператив "Надія" (позивач, ВСК "Надія", Кооператив) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області (далі - відповідач 1, контролюючий орган, ГУ ДПС у Вінницькій області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №1580273/03730897, №1580274/03730897, №1580275/03730897, №1580276/03730897, №1580277/03730897, №1580278/03730897, №1580279/03730897, №1580280/03730897, №1580281/03730897, №1580282/03730897, №1580283/03730897 та № 1580284/03730897 від 25 травня 2020 року;
- зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11 та №12 від 01.04.2020 року ВСК "Надія";
- стягнуто на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 25224,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 11.02.2021 відповідач 1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року залишено без руху, з підстав невідповідності її вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та надано відповідачу 1 п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду для виконання вимог ухвали та усунення виявлених недоліків апеляційної скарги (надання оригіналу документу про сплату судового збору).
На виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року, 31 березня 2021 року контролюючий орган подав клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року задоволено клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Продовжено відповідачу 1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, визначений в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року та запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути виявлені недоліки протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали, шляхом сплати судового збору у повному розмірі.
05 травня 2021 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду від ГУ ДПС у Вінницькій області повторно надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
28 травня 2021 року відповідач 1 подав клопотання про усунення недоліків, до якого додав платіжне доручення № 991 від 24.05.2021 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у розмірі 37836,00 грн.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року визнано неповажними наведені ГУ ДПС у Вінницькій області підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року. Апеляційну скаргу відповідача 1 залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
На виконання вимог зазначеної ухвали, 14 червня 2021 року від ГУ ДПС у Вінницькій області надійшло клопотання, в якому відповідач 1 просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року. На обґрунтування вимог клопотання зазначив, що через відсутність належного фінансування ГУ ДПС у Вінницькій області не мало можливості сплатити судовий збір у межах визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою від 19 серпня 2021 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі у справі № 120/3737/20-а за позовом Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Надія" до ГУ ДПС у Вінницькій області, ДПС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Сьомий апеляційний адміністративний суд зазначив, що наведені відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, а інших підстав для поновлення цього строку скаржник не зазначив. Суд апеляційної інстанції вказав, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Вінницькій області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що процес реорганізації органів державної податкової служби позбавив відповідача 1 можливості звернутися з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у межах визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження.
Cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на відсутність коштів для своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року та ускладнення можливості представництва інтересів контролюючого органу в судах, у зв`язку з його реорганізацією.
Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з наступного.
Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.
Окрім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов`язаний забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
В той же час, з огляду на приписи, зокрема, КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Крім того, на думку колегії суддів суду касаційної інстанції, у цьому випадку, прийнятним є застосування висновку Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, яка перебуває у прямій залежності від волі скаржника. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Відтак, відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи, а тому зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.
Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -