ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 160/7333/19
адміністративне провадження № К/9901/44726/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року (суддя Ніколайчук С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року (судді: Щербак А.А. (головуючий), Баранник Н.П., Малиш Н.І.) у справі №160/7333/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - відповідач, контролюючий орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.04.2019 №0002484617, №0002454614, №0002434617 та від 02.04.2019 №0002344617.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, позов Товариства задоволено частково, податкові повідомлення - рішення від 01.04.2019 №0002484617 та від 02.04.2019 №0002344617 визнано протиправними та скасовано, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Рішення судів в частині задоволених вимог вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "БК Екосіті" та ТОВ "Бел Арт" є реальними, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях, та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 20.02.2019 № 28/28-10-45-17-30691543, оформленого за результатами проведеної панової виїзної перевірки ТОВ "АТБ-інвест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема:
- п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п. 5, 7, 21 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, ст. 1, п.2 ст.3, ст.4, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, розділу І інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, що призвело до заниження податку на прибуток за 2017 рік на загальну суму 502 086,00 грн;
- п.44.1, ст.44, п.185.1 ст.185, п.189.1, ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.3. абз г) п.198.5, ст.198, ст.200, ст.201 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, ст.4, п.1,2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.1, 2.4, 2.15. 2.16 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" в результаті чого занижено податок на додану вартість (ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 464894,07 грн, в т.ч. по періодах: січень 2017 року - 84 702 грн, червень 2017 року - 133 594,25 грн, липень 2017 року - 175 188,34 грн, серпень 2017 року - 32407,80 грн, вересень 2017 року - 39001,68 грн, та завищено від`ємне значення, що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2018 року у сумі 6 886,34 грн.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що роботи (послуги) за договорами позивача з придбання ремонтно-будівельних робіт у ТОВ "Белла-Арт" та у ТОВ "БК "Екосіті" фактично отримані безоплатно та від невстановлених осіб, оскільки зазначені контрагенти не могли виконувати роботи обумовленні договорами так, як не мають основних фондів та матеріальних ресурсів.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема:
- від 01.04.2019 № 0002484617, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств створених за участю іноземних інвесторів в загальному розмірі 627607,50 грн;
- від 02.04.2019 № 0002344617, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 581117,50 грн.
Судами встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Екосіті" відбувались на підставі: договору підряду №22-03/2 від 22.03.2017, предметом якого було виконання робіт з реконструкції на об`єкті, розташованому за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 166 прим.2; договору підряду №02-06/3 від 02.06.2017, предметом якого було виконання робіт по організації електрозабезпечення від ДЕС на об`єкті, розташованому за адресою: Одеська обл., Біляєвський район, с. Великий Дальник, пер. Маяцький 3, 2А; договору підряду №31-07/1 від 31.07.2017, предметом якого було виконання робіт по прокладенню теплотраси на об`єкті, розташованому за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Паркова, 34А.
Взаємовідносини з ТОВ "Белла-Арт" відбувались на підставі договору підряду № 01-04/2 від 01.04.2016, предметом якого було виконання робіт з реконструкції на об`єкті, розташованому за адресою : Одеська область, Біляєвський рацон, с. Великий Дальник, пер. Маяцький, 3.
На підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами позивач надав копії наступних документів: акти прийому передачі змонтованого обладнання, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), акти прийому виконаних робіт (КБ-2в), підсумкові відомості ресурсі по об`єкту, розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2, рахунки на оплату, документи на підтвердження здійснення розрахунків, податкові накладні та інші.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суди при прийнятті рішень не врахували відповідних висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 804/1118/16, що свідчить про неправильне застосування п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Зокрема, відповідач вказує, що всупереч висновкам Верховного Суду судами попередніх інстанцій не враховано, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо. Проте судами не враховано доводи контролюючого органу щодо неможливості проведення господарських операцій позивача з контрагентами з огляду на те, що контрагенти не мають трудових та матеріально - технічних ресурсів для ведення господарської діяльності.
9. Товариством відзиву (заперечення) на касаційну скаргу контролюючого органу надано не було.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінки доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог пункту підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 13 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
Також пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
З аналізу вказаних правових норм вбачаєть