ПОСТАНОВА
Іменем України
17 лютого 2022 року
Київ
справа №766/10878/17
адміністративне провадження № К/9901/2970/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Антонівської селищної ради на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 липня 2018 року (суддя Дорошинська В.Е.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року (судді: Градовський Ю.М. (головуючий), Крусян А.В., Яковлєв О.В.) у справі № 766/10878/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонський хлібокомбінат" до Антонівської селищної ради про скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Херсонський хлібокомбінат" (далі - позивач, Товариство, ПАТ "Херсонський хлібокомбінат") звернулось до суду з позовом до Антонівської селищної ради (далі - відповідач) про визнання нечинним з моменту прийняття рішення Антонівської селищної ради від 10.03.2017 № 169 "Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015 № 705 "Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011 № 116 "Про податок на майно зі змінами та доповненнями щодо визначення ставок податку" в частині застосування його до ПАТ "Херсонський хлібокомбінат".
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у березні 2017 року на адресу ПАТ "Херсонський хлібокомбінат" надійшов лист Антонівської селищної ради №02-10/75 від 17.03.2017 про необхідність надання уточнюючих декларацій з плати за землю і податку на нерухоме майно на 2017 рік до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, у зв`язку з прийняттям Антонівською селищною радою рішення №169 від 10.03.2017 "Про внесення змін до рішення Антонівської СР від 30.06.2015 №705 "Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської СР від 07.07.2011 за №116 "Про податок на майно зі змінами та доповненнями щодо визначення ставок податку".
Позивач вважає рішення прийняте селищною радою незаконним, прийнятим всупереч пп. 12.3.4 п. 12.3, п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України, оскільки рішення, прийняте 10 березня 2017 року не могло набути чинності з 1 січня 2017 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 05 липня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, позов задоволено, визнано нечиним з моменту прийняття рішення антонівської селищної ради № 169 від 10 березня 2017 року "Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015 року № 705 "Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011 року № 116 "Про податок на майно зі змінами та доповненнями щодо визначення ставок податку" в частині застосування його до ПрАТ "Херсонський хлібокомбінат".
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Антонівська селищна рада повинна була приймати оскаржуване рішення з урахуванням положень підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та положень Бюджетного законодавства. Адже, спірні правовідносини регулюються саме Податковим кодексом України, а тому застосування до таких правовідносин приписів Закону №1791 -VIII є помилковим, оскільки положеннями пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України визначено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Антонівська селищна рада подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 липня 2018 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до Договору за №040871300010 від 02.04.2008 про оренду земельної ділянки укладеного між ПАТ "Херсонський хлібокомбінат" та селищною радою, ПАТ "Херсонський хлібокомбінат" орендує земельну ділянку в межах територіальної юрисдикції Антонівської селищної ради площею 2,1576га за адресою: м.Херсон, смт.Антонівка, вул.16-та Східна, 45.
Також, згідно свідоцтва про право власності на майно серії САА №268907 від 04.08.2004, виданого Херсонською міською радою на території смт.Антонівка розміщено нерухоме майно ПАТ "Херсонський хлібокомбінат", зокрема: виробничий корпус площею 3939,3 кв.м.; адмінбудівля площею 1256,5 кв.м.; склад солі площею 122,2 кв.м.; матеріальний склад площею 435,8 кв.м.; прохідна площею 20.2 кв.м.; виробнича будівля площею 2157,6 кв.м.
10.03.2017 Антонівська селищна рада прийняла рішення № 169 "Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015 № 705 "Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011 № 116 "Про податок на майно зі змінами та доповненнями щодо визначення ставок податку".
Рішення прийнято на виконання Закону України від 20.12.2016 № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих надходжень у 2017 році" та Закону України від 21.12.2016 № 1797-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".
Вказаним рішенням, було внесено зміни до положення про податок на майно, та визначено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку на території смт. Антонівка. Рішення введено в дію з 01.01.2017 року.
У березні 2017 року на адресу ПАТ "Херсонський хлібокомбінат" надійшов лист Антонівської селищної ради №02-10/75 від 17.03.2017 про необхідність надання уточнюючих декларацій з плати за землю і податку на нерухоме майно на 2017 рік до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги відповідач вказує на порушення судами норми матеріального та процесуального права, вказує, що до спірного рішення не застосовуються положення підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України. Натомість спірне рішення прийнято селищною радою у відповідності до положень Закону України від 20.12.2016 № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" та Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".
9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 4.1.9 пункт 4.1 статті 4.
Стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
10.2 Пункт 4.5 статті 4.
При встановленні або розширенні існуючих податкових пільг такі пільги застосовуються з наступного бюджетного року.
10.3. Підпункт 12.3.4 пункт 12.3 статті 12.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
10.4. Підпункт 12.3.7 пункту 12.3 статті 12.
Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
10.5. Підпункт 12.4.3 пункту 12.4 статті 12.
До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
10.6. Підпункти 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
11.1. Пункт 4 Розділу II.
Установити, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
12.1. Пункт 3 Розділу ІІ.
Установити, що у 2017 році в частині плати за землю вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не поширюються на рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання цього Закону.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
13. Надаючи оцінки доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ), відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Прийняття Законів України від 20.12.2016 № 1791-VIII та від 21.12.2016 № 1797-VIII мало на меті створити умови для збільшення надходжень до бюджету та забезпечення збалансованості бюджету 2017 року, а також покращення адміністрування податків.
З аналізу норм вказаних Законів вбачається, що у 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, зокрема і в частині плати за землю, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України.
Суд вважає, що вказані Закони в тому числі і в частині принципів фіскальної достатності (підпункт 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), стабільності та порядку прийняття і оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків та зборів (незастосування підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4 та підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України) спрямований на захист суспільних (публічних) інтересів та з урахуванням ситуації, яка виникла в Україні у той період часу та особливостей правової природи податкових правовідносин, мав на меті усунути об`єктивні (технічні) недоліки законодавчого регулювання конкретного аспекту оподаткування.
Отже, виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів зазначає, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення від 10.03.2017 № 169 "Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015 № 705 "Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011 № 116 "Про податок на майно" зі змінами і доповненнями щодо визначення ставок податку" діяв у спосіб, у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку, що положення Закону України від 20.12.2016 № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" та Закон України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" не застосовуються до спірних правовідносин.
З урахуванням зазначеного відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення від 10.03.2017 № 169 "Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради від 30.06.2015 № 705 "Про внесення змін і доповнень до рішення Антонівської селищної ради від 07.07.2011 № 116 "Про податок на майно" зі змінами і доповненнями щодо визначення ставок податку".
Аналогічні висновки міститься в постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №825/1496/17 та від 09 липня 2019 року у справі №766/10437/17.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
14. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд, враховуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування (тлумачення) судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, у результаті чого суди безпідставно дійшли висновку про наявність підстав для визнання нечиним з моменту прийняття оскаржуваного рішення, а тому касаційна скарга Антонівської селищної ради на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 липня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року підлягає задоволенню.
15. Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша стаття 351 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Антонівської селищної ради задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 липня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі №766/10878/17 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Херсонський хлібокомбінат".
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.