Постанова
Іменем України
18 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 709/785/20
провадження № 61-7732св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство "Нива",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року у складі судді Кваші І. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2021 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Бородійчука В. Г., Єльцова В. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" (далі - ПСП "Нива") про розірвання договору оренди землі.
Позовна заява мотивована тим, що між нею та відповідачем 01 вересня 2013 рокуукладено договір оренди землі, предметом якого є належна їй земельна ділянка.
Посилалася на те, що ПСП "Нива" не виконує умови договору в частині виплати орендної плати, а саме не вчасно та не у повному обсязі сплачує орендну плату, що свідчить про систематичне невиконання умов договору оренди землі в повному обсязі починаючи з 2013 року та протягом всієї його дії.
З огляду на зазначене, вважала, що наявні підстави для дострокового розірвання договору за рішенням суду.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди землі від 01 вересня 2013 року та стягнути з відповідача судові витрати.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, на підставі яких можна визначити дійсний розмір орендної плати за оспорюваним договором оренди з тим, щоб зіставивши його із фактично отриманою позивачем орендною платою, можна було констатувати наявність неповної сплати орендарем орендної плати та, відповідно, наявність підстав для розірвання договору оренди землі, передбачених умовами договору та статтею 141 ЗК України.
Районний суд відхилив подані представником позивача розрахунки та дійшов висновку про відсутність належних доказів невиплати орендної плати в повному обсязі за 2016-2019 роки.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивованим, що висновки суду першої інстанції відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Апеляційний суд відхилив посилання ОСОБА_1 на те, що суд не з`ясував дійсний розмір орендної плати по договору у відповідача та не спростував розрахунки її представника, адже обов`язок надання доказів лежить на сторонах справи, а суд вправі з власної ініціативи збирати докази лише в окремих випадках, передбачених процесуальним законодавством, зокрема, для захисту прав, свобод та інтересів малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (частина друга статті 13 ЦПК України), що в цій справі не мало місця.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем не надано суду доказів щодо вартості переданої в оренду за оспорюваним договором земельної ділянки, отже, враховуючи пункт 9 договору про те, що до 01 січня 2019 року орендна плата складала 4% від вартості оцінки земельного паю в рік, самостійно визначити розмір орендної плати та, відповідно, наявність заборгованості в орендаря перед позивачем по її виплаті за період з моменту укладення договору в 2013 році до 01 січня 2019 неможливо.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не з`ясували у відповідача розмір орендної плати, не спростували визначений нею розмір орендної плати, не витребували первинні бухгалтерські документи, які свідчать про реальний стан виплати орендної плати та заборгованість за договором оренди.
Вважає, що нею доведено обставини розміру орендної плати, наявності заборгованості за договором оренди та систематичність невиконання умов договору. При цьому зазначає, що враховуючи нарахування орендної плати відповідачем однією сумою, а виплату орендної плати без ідентифікації договору оренди землі, отож, орендна плата по договорах є однаковою, заборгованість зі сплати орендних платежів є пропорційною до кількості договорів та становить:
за 2016 рік - 4 809,34 грн/4 = 1 202,34 грн;
за 2017 рік - 5 121,17 грн/4 = 1 280,30 грн;
за 2018 рік - 1 278,00 грн/4 = 319,50 грн;
за 2019 рік - 2 979,00 грн/4 = 744,75 грн.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/2621/17 (провадження № 61-41932сво18) та постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 616/871/15-ц (провадження № 61-13941св18), від 15 січня 2020 року у справі № 709/591/18, від 02 вересня 2020 року у справі № 709/590/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази; районний суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ПСП "Нива" укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в оренду ПСП "Нива" належну їй земельну ділянку строком на 20 років (а. с. 8-9).
У пункті 9 договору передбачено, що орендна плата становить 4% від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка на момент укладення договору становила 91 255,80 грн.
Пунктом 39 цього договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.
Додатковою угодою від 01 вересня 2013 року до зазначеного договору оренди землі пункт 9 договору в частині визначення розміру орендної плати викладено в новій редакції та встановлено, що орендна плата з 01 січня 2019 року становить 10 668,00 грн в рік.
Право оренди земельної ділянки площею 2,663 га, кадастровий номер 7125185200:02:000:0896, зареєстровано 22 вересня 2014 року у встановленому законодавством порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди від 28 вересня 2014 року № 27386024 (а. с. 12).
03 квітня 2020 року позивач підготувала запит та направила його на адресу відповідача. Відповідно до змісту запиту ОСОБА_1 просила надати завірені копії первинних документів за період з 01 вересня 2013 року до 31 грудня 2019 року щодо отриманої нею орендної плати (а. с. 13).
У своїй відповіді від 13 квітня 2020 року № 90 ПСП "Нива" повідомило про неможливість надання запитуваних документів через їх значний об`єм та запропонував з`явитися позивачу до бухгалтерії для складання акту звірки (а. с. 14).
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 липня 2020 року у ПСП "Нива" витребувано належним чином завірені копії документів щодо розрахунку за оспорюваним договором оренди землі за період з 2016 року до 2019 рік (а. с. 49).
На виконання вимог ухвали ПСП "Нива" надало завірені копії документів щодо розрахунків з позивачем проведених за оренду землі, зокрема:
- видаткового касового ордеру від 29 січня 2020 року на суму 7 500,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 2 400,00 гривень (а. с. 58, 59);
- видаткового касового ордеру від 02 березня 2020 року на суму 10 961,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 5 600,00 гривень (а. с. 60, 61);
- видаткового касового ордеру від 24 квітня 2020 року на суму 11 000,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 5 300,00 гривень (а. с. 62, 63);
- видаткового касового ордеру від 05 червня 2020 року на суму 13 500,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 5 600,00 гривень (а. с. 64, 160);
- видаткового касового ордеру від 11 січня 2019 року на суму 7 600,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 2 600,00 гривень (а. с. 65, 66-67);
- видаткового касового ордеру від 25 березня 2019 року на суму 5 500,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 550,00 гривень (а. с. 68, 69);
- видаткового касового ордеру від 17 квітня 2019 року на суму 6 050,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 550,00 гривень (а. с. 70, 71);
- видаткового касового ордеру від 10 квітня 2019 року на суму 9 900,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 2 500,00 гривень (а. с. 72, 73);
- видаткового касового ордеру від 23 квітня 2019 року на суму 4 950,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 550,00 гривень (а. с. 74, 75);
- видаткового касового ордеру від 23 травня 2019 року на суму 8 490,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 3 300,00 гривень (а. с. 76, 77);
- видаткового касового ордеру від 03 липня 2019 року на суму 9 700,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 4 300,00 гривень (а. с. 78, 79);
- видаткового касового ордеру від 22 серпня 2019 року на суму 8 900,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 5 000,00 гривень (а. с. 80, 81);
- видаткового касового ордеру від 24 вересня 2019 року на суму 8 500,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 4 600,00 гривень (а. с. 82, 83);
- видаткового касового ордеру від 22 листопада 2019 року на суму 8 600,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 3 000,00 гривень (а. с. 84, 85);
- відомості від 31 грудня 2019 року про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 3 000,00 гривень (а. с. 86);
- видаткового касового ордеру від 30 грудня 2019 року на суму 10 200,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 2 700,00 гривень (а. с. 87, 158);
- видаткового касового ордеру від 16 березня 2018 року на суму 6 300,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 3 000,00 гривень (а. с. 88, 89);
- видаткового касового ордеру від 02 травня 2018 року на суму 8 200,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 3 700,00 гривень (а. с. 90, 91);
- видаткового касового ордеру від 20 вересня 2018 року на суму 9 000,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 4 300,00 гривень (а. с. 92, 93);
- видаткового касового ордеру від 30 листопада 2018 року на суму 8 500,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 3 200,00 гривень (а. с. 94, 95);
- видаткового касового ордеру від 31 грудня 2018 року на суму 9 050,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 2 200,00 гривень (а. с. 96, а. с. 157);
- видаткового касового ордеру від 31 грудня 2018 року на суму 9 809,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 2 300,00 гривень (а. с. 97, 156);
- видаткового касового ордеру від 10 січня 2017 року на суму 5 700,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 2 700,00 гривень (а. с. 98, 99);
- видаткового касового ордеру від 21 лютого 2017 року на суму 4 900,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 3 600,00 гривень (а. с. 100, 101);
- видаткового касового ордеру від 16 березня 2017 року на суму 5 400,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 2 000,00 гривень (а. с. 102, 103);
- видаткового касового ордеру від 16 травня 2017 року на суму 145,00 гривень (а. с. 104); видаткового касового ордеру від 24 квітня 2017 року на суму 8 300,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 4 000,00 гривень (а. с. 105, 106);
- видаткового касового ордеру від 28 квітня 2017 року на суму 5 050,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 2 000,00 гривень (а. с. 107, 108);
- видаткового касового ордеру від 16 червня 2017 року на суму 6 800,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 3 500,00 гривень (а. с. 109, 110);
- видаткового касового ордеру від 05 липня 2017 року на суму 8 888,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 6 500,00 гривень (а. с. 111, 155);
- видаткового касового ордеру від 31 липня 2017 року на суму 5 300,00 гривень та відомості про отримання позивачем грошових коштів у розмірі 3 000,00 гривень (а. с. 112, 113).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.