Постанова
Іменем України
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 233/270/20
провадження № 61-18970св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Міністерство енергетики України,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "Лисичанськвугілля",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Міністерства енергетики України на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2020 року в складі судді Каліуш О. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року в складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Мальованого Ю. М., Папоян В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (після перейменування - Міністерства енергетики України), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Лисичанськвугілля" (далі - ПАТ "Лисичанськвугілля"), та просив визнати протиправним і скасувати наказ № 904-о від 06 грудня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1" та звільнення його від виконання обов`язків генерального директора ПАТ "Лисичанськвугілля"; поновити його на посаді виконувача обов`язків генерального директора ПАТ "Лисичанськвугілля"; стягнути з ПАТ "Лисичанськвугілля" на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 06 грудня 2019 року по 02 січня 2020 року в сумі 25 273, 60 грн; стягнути з Міністерства енергетики та захисту довкілля України на його користь моральну шкоду в сумі 1 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, щонаказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 904-о від 06 грудня 2019 року його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення від виконання обов`язків генерального директора ПАТ "Лисичанськвугілля" відповідно до пункту 1 статті 41 КЗпП України.
Вважав звільнення незаконним та таким, що проведене з порушенням норм трудового законодавства, оскільки його звільнено за порушення, яке не має ознак одноразовості, й перед звільненням відповідач особисто не звертався до нього з проханням надати письмові пояснення.
Також зазначав, що такими діями відповідач заподіяв йому моральну шкоду, яка полягає, зокрема, у зниженні авторитету серед підлеглих йому працівників, утраті можливості отримувати гідну заробітну плату, розмір якої оцінений ним у 1 000 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 904-о від 06 грудня 2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1", яким ОСОБА_1 звільнено з посади виконавчого обов`язки генерального директора ПАТ "Лисичанськвугілля" за пунктом 1 статті 41 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді виконавчого обов`язки генерального директора ПАТ "Лисичанськвугілля".
Стягнуто з Міністерства енергетики та захисту довкілля України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що порушення, які стали підставою для звільнення позивача, мали тривалий, а не разовий характер, тому законних підстав для застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України у відповідача не було, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання незаконним та скасування наказу про звільнення позивача, поновлення його на роботі та відшкодування йому моральної шкоди, розмір якої відповідає засадам розумності та справедливості.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2020 року Міністерство енергетики України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 10 листопада 2020 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що позивач не довів незаконності його звільнення, не зазначив, які саме положення наказу про звільнення не відповідають або суперечать закону, не надав доказів завдання йому моральної шкоди, звернувся з цим позовом до суду з пропуском місячного строку з дня отримання копії наказу про звільнення й поважних причин для його поновлення не навів, а тому безпідставно поновили йому строк на звернення до суду й задовольнили його позов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 березня 2021 року справа № 233/270/20 надійшла до Верховного Суду.
У касаційній скарзі Міністерство енергетики України заявляє клопотання про розгляд справи за участю їх представника.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Оскільки попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 72-к/к від 16 липня 2019 року призначено ОСОБА_1 з 18 липня 2019 року виконуючим обов`язки директора ПАТ "Лисичанськвугілля", за його згодою, на період до призначення керівника цього товариства у встановленому порядку.
Відповідно до доповідної записки заступника директора департаменту вугільно- промислового комплексу Пижова С. В. № 8.3-вих/21-19 від 02 грудня 2019 року стосовно виробничої діяльності ПАТ "Лисичанськвугілля", встановлено недоліки в роботі ПАТ "Лисичанськвугілля" та запропоновано з метою виправлення положення справ у господарській діяльності підприємства звільнити з займаної посади виконуючого обов`язки генерального директора ПАТ "Лисичанськвугілля" ОСОБА_1 відповідно до статті 41 КЗпП України.
Листом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №1.1-22-13/46 від 02 грудня 2019 року зобов`язано виконуючого обов`язки генерального директора ПАТ "Лисичанськвугілля" ОСОБА_1 до 14 години 04 грудня 2019 року надати письмові пояснення щодо наведених фактів невиконання планових показників роботи ПАТ "Лисичанськвугілля" за 11 місяців 2019 року, допущення заборгованості по заробітній платі, за спожиту електроенергію та перед держбюджетом.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04 грудня 2019 року, невиконання планових показників роботи ПАТ "Лисичанськвугілля" за 11 місяців 2019 року та допущення заборгованості по заробітній платі, за спожиту електроенергію та перед держбюджетом відбулось з об`єктивних, на його думку, причин, зокрема наявності заборгованості за попередні 2016-2018 роки, тощо.
Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення 06 грудня 2019 року від виконання обов`язків генерального директора ПАТ "Лисичанськвугілля" на підставі пункту 1 статті 41 КЗпП України.