Постанова
Іменем України
16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 132/3692/20
провадження № 61-16525св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Орган опіки та піклування Іванівської об`єднаної територіальної громади Калинівського району Вінницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 21 травня 2021 року у складі судді Ставнійчук С. В., постанову Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Голоти Л. О., Сала Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Іванівської об`єднаної територіальної громади Калинівського району Вінницької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та в її вихованні, визначення способів участі у вихованні дитини.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_4 переїхала на постійне місце проживання в с. Гущинці Калинівського району Вінницької області, а дочка ОСОБА_3 зареєстрована та проживає з позивачем в смт Кирнасівка Тульчинського району Вінницької області.
Вказує, що у сторін виникли непорозуміння щодо участі у вихованні та спілкуванні позивача з сином, оскільки відповідачка чинить у цьому перешкоди: зокрема не дає можливості вільно зустрічатися, спілкуватися з дитиною.
Зазначає, що створення відповідачкою перешкод у спілкуванні позивача з сином порушує не лише його права як батька, а в першу чергу суперечить інтересам малолітньої дитини.
З метою усунення наявних перешкод в спілкуванні з дитиною, позивач звернувся з відповідною заявою до Органу опіки та піклування Іванівської об`єднаної територіальної громади Калинівського району Вінницької області, рішенням якого від 09 листопада 2020 року встановлено наступний порядок побачень його з дитиною: з 10:00 до 20:00 в першу і другу суботу кожного місяця і в третю і четверту неділю кожного місяця в присутності матері.
З визначеним органом опіки та піклування способом участі у вихованні та спілкуванні з сином позивач не погодився, оскільки даний висновок надано без урахування усіх обставин, з порушенням його прав та інтересів малолітньої дитини, думка якого не була з`ясована та врахована.
ОСОБА_1 вважає, що його спілкування з сином повинно відбуватися без участі та присутності відповідачки, з якою у нього склалися надзвичайно неприязні стосунки, під час зустрічей постійно виникають конфлікти, що може негативно відобразитися на психоемоційному стані дитини.
Будинок, в якому проживає позивач, відповідає всім санітарним умовам для перебування малолітньої дитини, на сьогоднішній день він має достатньо вільного часу, бажання та можливості щоб приділяти увагу вихованню своєї дитини.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та визначити наступний спосіб участі батька у вихованні дитини: надати можливість кожної першої та третьої п`ятниці місяця брати дитину до себе на вихідні з 16:00 год п`ятниці до 20:00 год неділі, з ночівлею у батька, без присутності матері; надати можливість провідувати дитину та спілкуватися з дитиною на перервах між уроками під час її перебування в навчальному закладі (в приміщенні навчального закладу або на території навчального закладу, в якому навчається дитина), без присутності матері; надати можливість бачитися з дитиною без присутності матері з 09:00 год до 13:00 год в святкові дні - день народження дитини, день народження позивача, Новий рік, Різдво, 8 Березня, День Конституції, День Незалежності, Великдень, Трійця, День захисника України; у разі якщо в день призначений для побачень з батьком дитина хворіє, то відповідачка має надати позивачу документи, що підтверджують хворобу дитини, і у такому випадку забезпечити зустріч за місцем перебування дитини; надати можливість брати дитину до себе на тимчасове проживання на перших сім днів зимових канікул; надати можливість брати дитину до себе на проживання в період літніх канікул з 15 червня по 30 червня, з 15 липня по 31 липня та з 10 серпня по 25 серпня; надати дозвіл на необмежене спілкування з дитиною особисто, засобами телефонного та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дитиною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 21 травня 2021 року позов задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_4 .
Визначено способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина:
- перебування ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 без присутності матері - ОСОБА_2 з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька, з 11:00 год кожної першої та третьої суботи поточного місяця до 18:00 год кожної першої та третьої неділі поточного місяця;
- надано ОСОБА_1 можливість щорічно зустрічатися та спілкуватися з сином не менше 3 (трьох) годин протягом дня в день народження дитини (ІНФОРМАЦІЯ_3) з урахуванням графіку навчання дитини, без присутності матері, за місцем проживання дитини, за місцем дитячих розваг та відпочинку або на іншій узгодженій сторонами території;
- надано ОСОБА_1 можливість щорічно зустрічатися та спілкуватися з сином не менше 3 (трьох) годин протягом дня у день народження позивача (ІНФОРМАЦІЯ_4), у дні релігійних та офіційних свят (Новий рік, Різдво, Великдень, Трійця, День незалежності України) за місцем проживання дитини, за місцем дитячих розваг та відпочинку або на іншій узгодженій сторонами території, без присутності матері;
- спільний відпочинок ОСОБА_1 з сином щорічно 15 (п`ятнадцять днів) поспіль в період шкільних літніх канікул, без присутності матері, з попереднім наданням відомостей матері ОСОБА_2 про місце перебування ОСОБА_4 з батьком;
- вільне спілкування батька з сином за допомогою телефонного або іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування;
- деталі зустрічей попередньо узгоджувати з врахуванням стану здоров`я дитини та інших факторів, які можуть спричинити перешкоди зустрічам.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що той з батьків, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а той з батьків, з яким проживає дитина, не має права перешкоджати спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд також виходив з того, що ОСОБА_2 чиняться перешкоди позивачеві у вихованні та спілкуванні із сином. ОСОБА_1, який є батьком дитини ОСОБА_4 і має рівні з відповідачкою права щодо участі у житті сина, у його вихованні, спілкуванні з ним, при цьому позбавлений можливості рівноцінно реалізувати свої батьківські права на повноцінне спілкування з дитиною.
Суд зазначив, що визначені способи участі батька у спілкуванні та вихованні сина забезпечать справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини, не будуть мати нав`язливого та обтяжливого характеру для дитини, та сприятимуть налагодженню довірливих відносин батька із сином.
Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2021 року рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення необґрунтовано, з порушенням норм матеріального та процесуального права, без урахування висновків Верховного Суду, неповно та неправильно встановили обставини, які мають значення для справи, а висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи інших учасників справи
У відзиві ОСОБА_1 просить залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
03 листопада 2021 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2022 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 06 серпня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Тульчинського РУЮ у Вінницькій області вчинено актовий запис № 90.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого виконкомом Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області 20 квітня 2007 року, актовий запис № 23, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим виконкомом Кирнасівської селищної ради Тульчинського району Вінницької області 05 серпня 2013 року, актовий запис № 25, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до протоколу № 06 засідання опікунської ради від 09 листопада 2020 року вбачається, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 про визначення годин спілкування з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, заслухали ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка повідомила що не проти спілкування чоловіка із сином, але в її присутності. При цьому ОСОБА_2 повідомила, що чоловік неодноразово проявляв насилля щодо неї.
Рішенням виконавчого комітету Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області від 10 листопада 2020 року за № 115 за заявою ОСОБА_1 та на підставі висновку опікунської ради від 09 листопада 2020 року встановлено години спілкування ОСОБА_1 зі своїм малолітнім сином ОСОБА_4 : в першу, третю суботу місяця з 10:00 год до 20:00 год та другу, четверту неділю місяця з 10:00 год до 20:00 год в присутності матері дитини ОСОБА_2 ..
Висновком Опікунської ради виконавчого комітету Іванівської сільської ради Калинівського району від 27 січня 2021 року щодо доцільності усунення перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні з дитиною ОСОБА_4 та визначення способу участі батька у вихованні дитини, вирішено рішення опікунської ради від 09 листопада 2020 року № 06 залишити без змін у зв`язку з тим, що присутність матері не була перешкодою у спілкуванні батька з сином.
Відповідно до протоколу засідання опікунської ради виконкому Іванівської сільської ради Калинівського району № 01 від 27 січня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 заперечував проти спілкування батька з сином в присутності матері та зустрічей обох дітей та обох батьків на нейтральній території; ОСОБА_2 - не проти спілкування батька з сином, але в її присутності, оскільки батько здійснює психологічний тиск на сина. ОСОБА_7 - практичний психолог психологічної служби Іванівської спеціальної школи, яка до засідання опікунської ради поспілкувалася з хлопчиком ОСОБА_4, зазначала, що хлопчик хоче спілкуватися з батьком, але дитина стала об`єктом маніпуляцій батьків в досягненні своїх цілей.
Рішенням виконавчого комітету Іванівської сільської ради Калинівського району № 12 від 03 лютого 2021 року залишено без змін висновок опікунської ради від 09 листопада 2020 року № 06 щодо присутності матері дитини при спілкуванні батька - ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 ..
У висновку фахівця за результатами проведення психологічного дослідження малолітнього ОСОБА_4 від 18 лютого 2021 року, зокрема зазначено, що дитина виявила прихильність до матері - ОСОБА_2 . Постать батька викликає у хлопчика тривожність. Очевидно цей стан викликаний конфліктною сімейною ситуацією. Тому бажаним, спокійним і прийнятним буде контакт дитини з батьком у присутності мами, постать якої домінує у виборі ОСОБА_4 .
В судовому засіданні в суді першої інстанції в присутності представника служби у справах дітей Іванівської об`єднаної територіальної громади Калинівського району Вінницької області Веретинського О. А. було заслухано думку дитини - малолітнього ОСОБА_4, який пояснив, що він проживає разом з матір`ю в с. Уланів, а батько із сестрою проживають в смт Кирнасівка. Батько разом із сестрою приїжджають до нього. Останній раз зустрічався з батьком в с. Гущинці. Телефоном вони з батьком не спілкуються, оскільки у нього немає його номера телефона, і мабуть у батька немає його номера, бо він йому не дзвонив. Також повідомив, що йому з батьком і сестричкою цікаво гратися, проводити час, вони поділяють його захоплення. До батька в смт Кирнасівка не їздить, але хотів би з ним і сестрою проводити більше часу.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.