Постанова
Іменем України
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 753/16525/16-ц
провадження № 61-10772св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач ? ОСОБА_1, правонаступниками якого є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах яких діє ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в інтересах якої діє ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
відповідачі: комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська державна адміністрація, Київська міська рада, Головне управління Національної поліції у м. Києві,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах яких діє ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, в інтересах якої діє ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та касаційну скаргу комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Волошиної В. М., Мостової Г. І., у справі за позовом ОСОБА_1, правонаступниками якого є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах яких діє ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в інтересах якої діє ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, до комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, Головного управління Національної поліції у м. Києві про стягнення грошової компенсації, відшкодування моральної шкоди, упущеної (втраченої) вигоди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП "Київблагоустрій"), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент КМР), Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА), Київської міської ради (далі - КМР), Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУ НП у м. Києві) про стягнення грошової компенсації, відшкодування моральної шкоди, упущеної (втраченої) вигоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником нежитлового приміщення, загальною площею 278,9 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом 23-26 серпня 2016 року співробітники КП "Київблагоустрій" знищили вказане нежитлове приміщення, відкрито заволоділи конструктивними елементами, обладнанням, будівельними матеріалами, чим завдали йому майнової шкоди. Згідно з висновком суб`єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю "Чіріков Консалт" ринкова вартість нежитлового будинку (приміщення), загальною площею 278,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 26 серпня 2016 року становить 8 821 000,00 грн.
Вчинення співробітниками КП "Київблагоустрій" зазначених протиправних дій стало можливим через недбале ставлення до своїх службових обов`язків співробітників патрульної служби ГУ НП у м. Києві, які не забезпечили збереження нежитлового приміщення, внаслідок чого заподіяли йому моральної шкоди. Крім того, зазначене нерухоме майно він здавав в оренду третім особам, а тому у зв`язку із протиправними діями співробітників КП "Київблагоустрій" йому завдані збитки у вигляді недоотриманих доходів, які він міг би реально отримувати за звичайних обставин.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд стягнути солідарно з КП "Київблагоустрій", Департаменту КМР, КМДА, КМР, ГУ НП у м. Києві грошову компенсацію за заподіяну майнову шкоду в розмірі 8 821 000,00 грн, 1 000 000,00 грн - на відшкодування моральної шкоди, понесені ним збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 817 000,00 грн (а. с. 18, т. 1).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а. с. 161-167, т. 2).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що припис від 29 липня 2016 року № 1612509 та доручення № 386/08-16 щодо демонтажу стосуються елементів благоустрою, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а позивач є власником об`єкта нерухомого майна, розташованого за іншою адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку з чим позивачем у порушення вимог статей 57, 60 ЦПК України не доведено належними та допустимими доказами той факт, що шкода його майну завдана саме відповідачами внаслідок дій, спрямованих на демонтаж за вказаними приписом та дорученням.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у якості правонаступників ОСОБА_1 залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах яких діє ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, в інтересах якої діє ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а. с. 83, т. 3).
Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.
Стягнуто із КП "Київблагоустрій" на користь ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_5, компенсацію на відшкодування майнової шкоди у розмірі 14 285,71 грн.
Стягнуто із КП "Київблагоустрій" на користь ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_5, компенсацію на відшкодування майнової шкоди у розмірі 14 285,71 грн.
Стягнуто із КП "Київблагоустрій" на користь ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_5, компенсацію на відшкодування майнової шкоди у розмірі 14 285,71 грн.
Стягнуто із КП "Київблагоустрій" на користь ОСОБА_6 компенсацію на відшкодування майнової шкоди у розмірі 14 285,71 грн.
Стягнуто із КП "Київблагоустрій" на користь ОСОБА_11, в інтересах якої діє ОСОБА_8, компенсацію на відшкодування майнової шкоди у розмірі 14 285,71 грн.
Стягнуто із КП "Київблагоустрій" на користь ОСОБА_9 компенсацію на відшкодування майнової шкоди у розмірі 14 285,71 грн.
Стягнуто із КП "Київблагоустрій" на користь ОСОБА_10 компенсацію на відшкодування майнової шкоди у розмірі 14 285,71 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а. с. 48-51, т. 4).
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вважаючи недоведеним факт знищення належного позивачу нерухомого майна, розташованого на АДРЕСА_1, суд першої інстанції не надав оцінки долученим до справи доказам щодо факту його реальної наявності. У справі відсутні докази вручення посадовою особою КП "Київблагоустрій" припису власнику майна, а тому саме з вини відповідальних осіб КП "Київблагоустрій" вчинено дії щодо знищення належного ОСОБА_1 майна. Вартість пошкодженого майна визначається згідно з договорами купівлі-продажу від 27 лютого 2014 року в сумі 100 000,00 грн та підлягає стягненню на користь кожного зі спадкоємців майна покійного по 14 285,71 грн із КП "Київблагоустрій" як винної у заподіянні майнової шкоди особи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах яких діє ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, в інтересах якої діє ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, у якій просять суд скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що у частині вимог до Департаменту КМР суд апеляційної інстанції не врахував, що саме винесення рішення (доручення) про демонтаж від 17 серпня 2016 року № 386/08-16 призвело до знищення майна та заподіяння шкоди. Апеляційним судом не враховано висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 753/23331/16-ц, постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, від 14 квітня 2020 року у справі № 925/1196/18.
У серпні 2020 року КП "Київблагоустрій" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, у якій просить суд скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що КП "Київблагоустрій" не може нести відповідальність за заподіяну ОСОБА_1 шкоду, оскільки демонтаж спірного майна здійснювався товариством з обмеженою відповідальністю "Україна Бізнес Груп" (далі - ТОВ "Україна Бізнес Груп"), а рішення про знесення майна приймалося Департаментом КМР. Таким чином, КП "Київблагоустрій" є неналежним відповідачем у справі, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до останнього. Апеляційним судом не враховано висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц, від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах яких діє ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, в інтересах якої діє ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Київблагоустрій".
У вересні 2020 року справу № 753/16525/16-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В ухвалі Верховного Суду від 13 серпня 2020 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах яких діє ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, в інтересах якої діє ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
В ухвалі Верховного Суду від 28 вересня 2020 року про відкриття касаційного провадження вказано, що касаційна скарга КП "Київблагоустрій" подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи інших учасників справи
ГУ НП у м. Києві у відзиві на касаційну скаргу позивачів просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що управлінням не приймалося жодного рішення щодо демонтажу спірних споруд, позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджують розмір відшкодування моральної та майнової шкоди, упущеної вигоди.
Департамент КМР, КМДА, КМР у відзивах на касаційну скаргу позивачів просить касаційну скаргу позивачів залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що у матеріалах справи відсутні докази оскарження припису КП "Київблагоустрій" від 29 липня 2016 року № 1612509 і доручення департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради, у зв`язку із чим вони є чинними, позивачем не доведено, що об`єкт нерухомого майна - споруда за адресою: АДРЕСА_1, та об`єкт, який перевірявся відповідачами за адресою: АДРЕСА_1, що зазначений у приписі та дорученні, є одним і тим же об`єктом, не надано доказів на підтвердження присвоєння цим спорудами поштової адреси, а також не надано доказів проведення грошової оцінки спірної земельної ділянки.
КП "Київблагоустрій" у відзиві на касаційну скаргу позивачів просить касаційну скаргу позивачів залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити у силі. КП "Київблагоустрій" зазначає, що заходи із демонтажу споруди здійснювало ТОВ "Українська Бізнес Група", рішення про демонтаж споруди, яка належала позивачу, приймалося Департаментом КМР, матеріали справи не містять будь-яких відомостей, які б підтверджували, що майно позивача є знищеним. Належних та допустимих доказів оцінки вартості знищеного майна до справи не долучено. Позивач не надав суду належних доказів заподіяння йому моральної шкоди у заявленому розмірі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з договором купівлі-продажу 1/2 частки нежитлового будинку (приміщення) від 27 лютого 2014 року, укладеного між приватним підприємством "Алемак Плюс" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), продавець продав, а покупець купив належну продавцю на праві приватної власності 1/2 частку нежитлового будинку (приміщення), загальною площею 174,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Продаж 1/2 частки нежитлового будинку (приміщення) здійснено за 50 000,00 грн. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А. та зареєстровано в реєстрі за № 866 (а. с. 221-223, т. 3).
Згідно з договором купівлі-продажу 1/2 частки нежитлового будинку (приміщення) від 27 лютого 2014 року, укладеного між приватним підприємством "Алемак Плюс" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), продавець продав, а покупець купив належну продавцю на праві приватної власності 1/2 частки нежитлового будинку (приміщення), загальною площею 174,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Продаж 1/2 частки нежитлового будинку (приміщення) здійснено за 50 000,00 грн. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А. та зареєстровано в реєстрі за № 864 (а. с. 224-226, т. 3).
ОСОБА_1 був власником нежитлового будинку площею 278,9 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 30 січня 2015 року серії НОМЕР_1 (а. с. 24, т. 1).
Рішенням Київської міської ради від 05 березня 2015 року № 210/1075 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлового будинку, (магазину), що знаходиться на АДРЕСА_1 (а. с. 32, 33, т. 1).
За результатами проведення перевірки правомірності встановлення малих архітектурних форм (тимчасових споруд) на АДРЕСА_1 інспектором КП "Київблагоустрій" встановлено факт порушення правил благоустрою м. Києва, а саме: розміщені елементи благоустрою (тимчасові споруди) за відсутності відповідної проектно-дозвільної документації.
У зв`язку з цим головним спеціалістом КП "Київблагоустрій" Козаком А. В. видано припис від 29 липня 2016 року № 1612509, відповідно до якого запропоновано усунути виявлені порушення у триденний термін шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення вищевказаних споруд та попереджено, що у разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи, передбачені чинним законодавством (а. с. 132, т. 1).
17 серпня 2016 року Департаментом КМР прийнято рішення (доручення) № 386/08-16 про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, припис від 29 липня 2016 року № 1612509 (а. с.134-135, т. 1)
Протягом 25-27 серпня 2016 року КП "Київблагоустрій" та підрядною організацією проведено демонтаж майна (павільйону), розташованого на АДРЕСА_1, складено відповідні акти з описом майна (а. с. 136-153, т. 1).
23 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів із заявою про порушення кримінальної справи за фактом знищення належного йому майна, зазначаючи, що 23 серпня 2016 року приблизно о 04:00 год невідомі особи демонтували та пошкодили належне йому торгове приміщення-павільйон за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.112-115, т. 2).
На підставі заяви від 23 серпня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1, 23 серпня 2016 року о 07 год 20 хв оперативною групою Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві було здійснено виїзд, за наслідками якого встановлено факт пошкодження працівниками КП "Київблагоустрій" належної позивачу малої архітектурної форми, у якій виявлено зламані двері, вибиті вікна, руйнування задньої стінки. Огляд місця події супроводжувався із застосуванням технічних засобів фіксації й долучені фотографії засвідчують факт перебування приміщення в стані руйнації, а також те, що побудовано нежитлове приміщення з полегшених збірно-розбірних конструкцій (а. с.117-124, т. 2).
За фактом знесення працівниками благоустрою належної ОСОБА_1 тимчасової споруди на АДРЕСА_1 порушено кримінальну справу, відомості про яку внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 вересня 2016 року (а. с.126, т. 2).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційних скарг у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.