Постанова
Іменем України
10 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 756/16448/18
провадження № 61-16720св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року у складі судді Шевчука А. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.
У серпні 2019 року ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів, залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що повторна неявка позивача за зустрічним позовом в судове засідання свідчить про небажання підтримувати свої позовні вимоги та затягування розгляду і вирішення справи по суті, що є підставою для залишення зустрічного позову без розгляду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року змінено.
Виключено з мотивувальної частини посилання на зловживання процесуальними правами та неявку без поважних причин ОСОБА_2 та мотиви суду в частині неналежності повноважень представника ОСОБА_2 .
В іншій частині ухвалу залишено без змін.
Змінюючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при розгляді справи не були встановлені обставини, які свідчать про зловживання ОСОБА_5 своїми процесуальними правами в розумінні статті 44 ЦПК України. Крім того, зловживання процесуальними правами на вказаній стадії розгляду справи є підставою для застосування заходів процесуального примусу, та не можуть бути підставою для залишення зустрічного позову без розгляду, а отже зазначені мотиви підлягають виключенню з мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції. В матеріалах справи наявні документи, що підтверджують повноваження адвоката - Воробей І. В. на представництво інтересів ОСОБА_4, який приймав участь у розгляді вказаної справи і допущений судом до участі у судових засіданнях, а тому посилання суду першої інстанції на неналежність повноважень представника ОСОБА_2 є безпідставним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, у якій просить постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року в частині залишення без змін ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року щодо залишення зустрічного позову ОСОБА_2 про стягнення аліментів без розгляду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 постійно з`являлась до суду разом зі своїм представником. Засідання відкладались з різних причин. 27 травня 2021 року вона не з`явилась, так як її представник знаходився у цій день в Святошинському районному суді м. Києва в іншому цивільному процесі. Станом на 27 травня 2021 року з вини судді Шевчук А. В. з 12 лютого 2019 року справу не розглянуто, тобто більше двох років. Аналізуючи поведінку ОСОБА_3 в контексте положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, суддя Шевчук А. В. не дотримався необхідного балансу між конвенційною вимогою про доступ до суду і забезпечення розгляду справи впродовж розумного строку, так як, враховуючи безпідставні відкладення розгляду справи з боку самого судді, не можна розцінювати як систематичну, на протязі трьох років неявку в судові засідання позивача за зустрічним позовом, який не виявляє ніякого інтересу до своєї позовної заяви, штучно затягує розгляд справи - як зловживання процесуальним правом. Неявка ОСОБА_3 у судове засідання не свідчить про втрату у неї процесуального інтересу до розгляду справи.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що ОСОБА_4 оскаржує ухвалу суду першої інстанції в незміненій частині та постанову суду апеляційної інстанції лише в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції, тому судові рішення в частині виключення посилань на зловживання правами та неналежність повноважень представника судом касаційної інстанції не переглядаються.
Позиція інших учасників справи
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_6, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишити в силі постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2021 року та ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року щодо залишення зустрічного позову без розгляду.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що провадження у справі було відкрито ще у 2018 році. ОСОБА_2 повідомлялась належним чином про дату та час розгляду справи, однак двічі поспіль не з`явилась у судове засідання без поважних причин та не надала належних та допустимих доказів в обґрунтування поважності неприбуття у судове засідання. Окрім цього, не були надані належні та допустимі докази на підтвердження перебування представника ОСОБА_2 в інших судових засіданнях та неможливість у зв`язку з цим з`явитися до суду. ОСОБА_2 було добре відомо як про стадію розгляду справи, так і про те, що в судових засіданнях буде відбуватися допит дитини - ОСОБА_2 за участі психолога та педагога. Саме з метою непроведення допиту, відповідач навмисно не з`явилась у судове засідання без поважних на те причин. Суд сприяв учасникам справи у реалізації їхніх процесуальних прав та відклав розгляд справи саме з метою забезпечення явки у судове засідання представників Служби у справах дітей, психолога й педагога для того, щоб провести допит малолітнього ОСОБА_2 . Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. ОСОБА_2 двічі не з`явилась саме у судове засідання, а не у підготовче. Крім того, вона не позбавлена права подати окремий позов, якщо вважає, що її права порушені.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 756/16448/18, витребувано справу з суду першої інстанції.
У листопаді 2021 року матеріали цивільної справи № № 756/16448/18 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).