Постанова
Іменем України
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 263/13178/18
провадження № 61-13898св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Служба у справах дітей Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Биліни Т. І., Лопатіної М. Ю.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради, про усунення перешкод
у спілкуванні з дітьми, їх вихованні, та визначення способу участі батька
у вихованні дітей та спілкування з ними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 червня 2004 року між ним та відповідачем зареєстрований шлюб, від якого вони мають двох дітей: неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітню доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26 червня 2017 року шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу діти за домовленістю сторін залишилися проживати разом з матір`ю.
ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми, у тому числі засобами телекомунікаційного зв`язку, та можливості брати участь у їхньому вихованні, особливо у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5, оскільки син
є дорослішим за доньку, а тому вони мають змогу частіше бачитися та спілкуватися за домовленістю між собою. Під час поодиноких зустрічей
з дітьми у присутності відповідачки чи колишньої тещі - ОСОБА_6 він неодноразово висловлював бажання, щоб такі зустрічі відбувалися без присутності відповідачки та її родичів, а також проходили за місцем його проживання з можливістю залишення дітей на ночівлю за місцем проживання батька.
Після марних спроб вирішити розбіжності щодо його участі у вихованні дітей 12 січня 2018 року він звернувся до Служби у справах дітей Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради із заявою про визначення його участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 . Згідно з висновком Служби у справах дітей Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради, затвердженого рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 11 квітня 2018 року
№ 212, йому встановлено такий порядок спілкування з донькою: щотижня
у вівторок та четвер з 16.00 год. до 20.00 год. та з 16.00 год. п`ятниці до 13.00 год. суботи у разі згоди дитини, за погодженням з матір`ю дитини. Органом опіки та піклування не враховано його бажання та не вирішено можливість проводити оздоровлення дитини батьком протягом 14 днів кожні півроку.
Після встановлення органом опіки та піклування порядку спілкування та участі у вихованні ним доньки відповідач продовжує вчиняти усі можливі дії для ухилення від його виконання, а зважаючи на те, що зазначеним рішенням визначено попереднє погодження матері на його спілкування з донькою, то відсутність такої згоди ОСОБА_2 фактично унеможливлює виконання рішення органу опіки та піклування.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від
29 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не створювати ОСОБА_1 перешкоди
у вихованні та вільному спілкуванні з малолітньою донькою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі не створювати перешкод батькові у вільному спілкуванні з дітьми засобами телефонного, Інтернет або іншого телекомунікаційного зв`язку.
Встановлено способи участі батька у спілкуванні та вихованні неповнолітніх дітей, а саме:
- щотижня у четвер з 16.00 год. до 20.00 год. побачення та спілкування ОСОБА_1 з дітьми: малолітньою донькою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (з усіма разом або з кожним окремо), без присутності матері дітей - ОСОБА_2 ;
- через кожний тиждень 1 вихідний день, з 16.00 год. п`ятниці до 18.00 год. суботи, побачення та спілкування ОСОБА_1 з дітьми: малолітньою донькою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (з усіма разом або з кожним окремо), без присутності матері дітей, з ночівлею дітей за місцем проживання батька;
- через кожний рік, взимку у період канікул тривалістю не менше 7 днів, спільний відпочинок ОСОБА_1 з дітьми: малолітньою донькою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (з усіма разом або
з кожним окремо), без присутності матері дітей, у тому числі за межами населеного пункту фактичного проживання дітей, за умови завчасного повідомлення матері дітей про наміри такого відпочину та про подальше місце перебування дітей, починаючи черговість батька з 2020 року;
- через кожний рік, влітку у період канікул тривалістю на менше 45 днів поспіль, спільний відпочинок ОСОБА_1 з дітьми: малолітньою донькою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (з усіма разом або
з кожним окремо), без присутності матері, у тому числі за межами населеного пункту фактичного проживання дітей за умови завчасного повідомлення матері дітей про наміри такого відпочинку та про подальше місце перебування дітей, починаючи черговість батька з 2021 року;
- щорічно навесні, у період канікул тривалістю не менше 4 днів, спільний відпочинок ОСОБА_1 з дітьми: малолітньою донькою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнім сином - ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 (з усіма разом або з кожним окремо), без присутності матері дітей, у тому числі за межами населеного пункту фактичного проживання дітей, за умови завчасного повідомлення матері дітей про наміри такого відпочинку та про подальше місце перебування дітей, починаючи з 2020 року;
- щорічно восени, у період канікул тривалістю не менше 3 днів, спільний відпочинок ОСОБА_1 з дітьми: малолітньою донькою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнім сином - ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 (з усіма разом або з кожним окремо), без присутності матері дітей, у тому числі за межами населеного пункту фактичного проживання дітей, за умови завчасного повідомлення матері дітей про наміри такого відпочинку та про подальше місце перебування дітей, починаючи з 2020 року;
- щорічно у дні народження батька - ОСОБА_1 - 5 червня, з 16.00 год. до 18.00 год. наступного дня, без відриву від навчання та дитячого садочка;
- через кожний рік у дні народження дітей - 1 серпня та 17 березня спільний відпочинок ОСОБА_1 з дітьми: малолітньою донькою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнім сином - ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 (з усіма разом або з кожним окремо), без присутності матері дітей, з 16.00 год. до 20.00 год., починаючи з 2020 року;
- у разі хвороби дітей, побачення ОСОБА_1 з дітьми: малолітньою донькою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проводити
у присутності матері за місцем проживання дітей з матір`ю, без обмеження часу відвідування до 20.00 год.
- щорічно у непарний рік у перший день Пасхальних вихідних, побачення та спільний відпочинок ОСОБА_1 з дітьми: малолітньою донькою -
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (з усіма разом або
з кожним окремо), без присутності матері, з ночівлею дітей з 16.00 год. першого дня Пасхальних вихідних до 18.00 год. наступного дня за місцем проживання батька дітей, починаючи з 2021 року;
- щорічно в непарний Новий рік, починаючи з 2019 року, побачення та спільний відпочинок ОСОБА_1 з дітьми: малолітньою донькою - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітнім сином - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (з усіма разом або кожним окремо), без присутності матері, з 16.00 год. 31 грудня до 18.00 год. наступного дня з ночівлею дітей за місцем проживання батька, починаючи
з 2021 року;
Покладено на ОСОБА_1 обов`язок змінити ставлення до виховання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у спосіб більш поступливого виконання своїх прав та обов`язків, через повагу до гідності дитини та її інтересів.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, щоміж сторонами склалися стійкі неприязні відносини, унаслідок чого батьки неповнолітнього ОСОБА_8 та малолітньої ОСОБА_9 не можуть самостійно налагодити конструктивне та толерантне спілкування та погодити участь ОСОБА_1 у вихованні дітей, що призводить до систематичних сварок та викликів поліції, а тому суд вважав наявними підстави для визначення конкретних способів участі позивача у вихованні дітей через призму пріоритету їх інтересів. Не погоджуючись з висновком органу опіки та піклування від 15 січня 2019 року № 13-31-01 у частині запропонованих способів участі батька у вихованні дітей, суд зазначив, що орган опіки та піклування взяв до уваги лише вік дітей, відношення старшого сина до батька та позицію матері дітей, яка наполягала на тому щоб зустрічі батька з дітьми відбувалися виключно у її присутності, без урахування інших істотних обставин, зокрема усталеного розпорядку життя сторін та їх дітей. Вирішуючи питання щодо участі ОСОБА_1
у вихованні малолітньої доньки, суд взяв до уваги, що вона сприймає батька, прихильна до нього, а тому вважав недоцільним встановлювати обмеження батькові дитини. Ураховуючи, що неповнолітній син під час заслуховування
у суді висловив свою прихильність до матері та небажання спілкуватися
з батьком, суд урахував його думку, однак зазначив, що вона не може бути достатньою для позбавлення батька можливості спілкуватися з сином та брати участь у його вихованні, оскільки не відповідатиме інтересам самої дитини.
Суд відмовив позивачеві у встановленні зустрічей та спілкуванні з дітьми щонеділі, з 16.00 год. п`ятниці до 18.00 год. суботи, без присутності матері дітей, з ночівлею дітей за місцем проживання батька з посиланням на те, що такий спосіб буде порушувати рівність батьків на виховання та спілкування
з дітьми, а тому визначив такі зустрічі та спілкування батька з дітьми через кожний тиждень. Щодо спільного відпочинку батька з дітьми, кожної зими
у період шкільних канікул, суд з урахуванням прав та інтересів матері на спільний відпочинок з дітьми взимку, вважав необхідним визначити таке право позивача через кожний рік. Аналогічні висновки суд зробив при вирішенні вимоги ОСОБА_1 про визначення йому права на відпочинок з дітьми літом протягом 45 днів. З урахуванням права батька на зимовий відпочинок у 2020 році, літній відпочинок з дітьми повинен бути забезпечений з 2021 року, а святкування днів народження дітей з батьком - через кожний рік.
Суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення спілкування та побачень з дітьми у дні народження їх бабусі ОСОБА_10 - 31 жовтня та двоюрідної сестри ОСОБА_11 - 05 вересня, а також покладення на ОСОБА_2 додаткових обов`язків щодо повернення дітей до місця їх проживання
в Україні або за адресою проживання батька дітей у разі існування у нього наміру провести щорічний відпочинок з дітьми у період їх канікул та повідомлення батька дітей про їх хворобливий стан, вказавши, що такі вимоги покладають зайвий тягар на матір дітей та не передбачені приписами статті 159 СК України.
Короткий зміст рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій
Постановою Донецького апеляційного суду від 02 червня 2020 року апеляційні скарги неповнолітнього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції в частині усунення перешкод у спілкуванні
з неповнолітнім сином ОСОБА_3 та визначення способу участі у його вихованні скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Центральної районної адміністрації Маріупольської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_3, визначення способу участі батька у вихованні неповнолітнього ОСОБА_3 та спілкування з ним відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вирішуючи позов ОСОБА_1 в частині вимог про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способу участі батька у вихованні сина ОСОБА_8 суд першої інстанції не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений
у постанові від 15 жовтня 2018 року у справі № 686/14512/17 (провадження
№ 61-7540св18) про те, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо, суд має виходити передусім з інтересів дитини, з урахуванням конкретних обставин справи. Встановлений сімейним законодавством принцип рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом лише в інтересах дитини.
Доводи апеляційної скарги неповнолітнього ОСОБА_3 про не врахування судом першої інстанції його інтересів під час вирішення справи
є переконливими, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій частині.
У частині визначення способу та порядку участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою апеляційний суд вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки при вирішенні цього питання суд дотримався розумного балансу щодо участі обох батьків у вихованні доньки ОСОБА_5 .
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року постанову апеляційного суду від 02 червня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд виходив із того, що за відсутності належних та достовірних доказів на підтвердження того, що батько неналежним чином виконував батьківські обов`язки, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з неповнолітнім сином та визначення способу участі батька у його вихованні, помилково ототожнив тимчасове небажання дитини спілкуватися з батьком, викликане образою на поведінку батька по відношенні до матері, з тим, що таке бажання неповнолітнього сина відповідає найкращим інтересам дитини.
Крім того, апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою неповнолітнього ОСОБА_3 та вирішуючи її по суті, не звернув увагу, що спір у справі виник із відносин,
у яких він особисто не бере участь ( ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 (колишньої дружини та матері дітей) про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми). Отже, суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу неповнолітнього ОСОБА_3, неправильно застосував норми матеріального права.
Верховний Суд погодився з доводами касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини справи щодо вирішення позовних вимог про усунення ОСОБА_1 перешкод
у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_7 та визначення способу участі у її вихованні, зокрема, визначаючи тривалість відпочинку позивача
з малолітньою донькою у період канікул, зокрема зимових та літніх, суди не урахували віку дитини та оцінки обставин у справі, особливо, що стосується літнього відпочинку, оскільки зміна звичного для малолітньої дитини способу життя, тривале її розлучення з матір`ю та близькими для неї особами, за відсутності усталеного зв`язку з батьком, може призвести до психоемоційного напруження, і мати зворотній ефект у налагодженні стосунків між батьком та дочкою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення суду першої інстанції в частині визначення способу участі батька
у вихованні дітей та спілкування з ними скасовано.
Позов ОСОБА_1 в частині визначення способу участі батька
у вихованні дітей та спілкування з ними задоволено частково.
Встановлено ОСОБА_1 спосіб участі у спілкуванні та вихованні неповнолітніх сина ОСОБА_3 та доньки ОСОБА_7 : у вівторок та четвер з 16.00 год. до 20.00 год. зі згоди дітей та у п`ятницю з 16.00 год. до 13.00 год. суботи з ночівлею зі згоди дітей.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати
з оплати судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 528,60 грн.
Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо наявності у позивача права на участь у вихованні дітей та спілкування із ними.
Разом з тим апеляційний суд не погодився з мотивами суду першої інстанції щодо відхилення висновку органу опіки та піклування Маріупольської міської ради від 15 січня 2019 року № 13-31-01. Доказів тому, що на час розгляду справи апеляційним судом ставлення ОСОБА_1 до дітей або дітей до позивача змінилися, не надано.
Враховуючи тривалий розгляд справи судами різних інстанцій та її виняткову важливість для сторін і їх дітей, апеляційний суд прийняв до розгляду новий доказ у справі: висновок спеціаліста за результатом психологічного дослідження ОСОБА_12 від 12 травня 2021 року, за яким вона відноситься до свого батька ОСОБА_1 як до людини, поруч з якою вона не відчуває себе у безпеці; на теперішній час психологічний зв`язок між дитиною та її батьком відсутній.