Постанова
Іменем України
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 204/6057/20
провадження № 61-5460св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковська Олена Олегівна,
третя особа - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Дніпро),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О., третя особа - Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні.
Свої вимоги обґрунтовувала, що 21 вересня 1945 року вона уклала шлюб з ОСОБА_3, після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище " ОСОБА_1".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, після смерті відкрилася спадщина на кооперативну квартиру в Житлово-будівельному кооперативі "Кристал" № 134 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вона є спадкоємцем за заповітом, який оформлений 21 грудня 1991 року державним нотаріусом Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Хилько Л. А. Інших спадкоємців немає.
Вона неодноразово письмово зверталась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О. із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого чоловіка, однак у відповідь отримувала листи з роз`ясненнями. Нотаріусом відоцтво про право на спадщину нотаріусом їй не видано і не винесено постанову про відмову у вчиненні вказаної нотаріальної дії.
Вважала, що між сторонами виник спір щодо неправомірності відмови нотаріуса у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Не видавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом і при цьому не прийнявши постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, приватний нотаріус порушила її законні права та інтереси як спадкоємця.
У зв`язку з викладеним просила:
- визнати незаконною відмову приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О. у видачі їй постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом;
- зобов`язати приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковську О. О. вирішити питання про видачу їй постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у встановленому законодавством порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 27 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконною відмову приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О. у видачі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у спадковій справі № 06/2019.
Зобов`язано приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковську О. О. вирішити питання про видачу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у спадковій справі № 06/2019.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 неодноразово письмово зверталась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О. з листами, в яких просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом або постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, . проте приватний нотаріус у порушення вимог частини четвертої статті 49 Закону України "Про нотаріат" та пункту 3 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на вимогу позивачки протягом трьох робочих днів не виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з належним викладенням причини відмови в письмовій формі і роз`ясненням порядку її оскарження, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О. задоволено.
Заочне рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 27 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
- 25 січня 2019 року ОСОБА_1 особисто звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О.
з заявою про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом відповідно до вимог було заведено спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_3,
та повідомлено ОСОБА_1 про необхідність вчинення відповідних дій;
- після цього до приватного нотаріуса надходили поштою заяви, які подавалися від імені позивачки;
- у суді апеляційної інстанції приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковська О. О. пояснила суду, що на поданих засобами поштового зв`язку заявах, які містяться в матеріалах справи (а. с. 12, 14), проставлено підпис заявника, який відрізняється від дійсного підпису ОСОБА_1, зразки якого є у неї в справах, та зазначені підписи не посвідчені нотаріально, у зв`язку з чим особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, неможливо встановити;
- у зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що підстави для винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії були відсутні, оскільки приватний нотаріус не мала змоги встановити особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У квітні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій її представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі та її уточненій редакції представник ОСОБА_1 зазначає, що:
- приватний нотаріус самовільно без легітимної мети та будь-яких обґрунтувань вирішила не виносити постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії стосовно видачі свідоцтва про право спадщину за заповітом на майно;
- твердження суду апеляційної інстанції про те, що підстави для винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії у нотаріуса були відсутні, оскільки приватний нотаріус не мала змоги встановити особу, яка звернулася за вчиненим нотаріальної дії, а тому порушень приватним нотаріусом вимог частини четвертої статті 49 Закону України "Про нотаріат" та частини третьої глави 13 Порядку судом апеляційної інстанції не встановлено, є необгрунтованим та таким, що порушує норми матеріального та процесуального права;
-зроблений у цій справі судом апеляційної інстанції висновок щодо застосування норм права (статті 49 Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України) з огляду на їх зміст та спрямованість, посягає на конституційний принцип верховенства права як такого, оскільки при його буквальному тлумаченні він надає нотаріусам право діяти непрозоро, непердбачувано, ставити осіб у залежність від волі (випадку), а не чітко та ясно передбачати наслідки своїх дій;
- апеляційний суд порушив норми процесуального права, оскільки не надав відповіді на жоден аргумент відзиву на апеляційну скаргу, зокрема, чи порушені права позивачки внаслідок невинесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії;
- апеляційний суд не врахував, що неправомірність бездіяльності приватного нотаріуса, яка полагає у невинесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, була встановлена Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (місто Дніпро).
Короткий зміст відзиву на касаціну скаргу
У червні 2021 року до Верховного Суду від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О. надійшов відзив, у якому вона просить касаційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку тим, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії не була винесена, оскільки нотаріус була позбавлена можливості пересвідчитися у тому, що заяви засобами поштового зв`яку були направлені саме позивачкою, так як підписи у цих заявах, надісланих поштою, істотно відрізнялися від підписів, вчинених позивачкою особисто у нотаріальній конторі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження вказано, що доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19, від 22 квітня 2020 року у справі 200/14136/17, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Хилько Л. А., 21 грудня 1991 року за № 2-5947, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, у зв`язку з чим 25 січня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковською О. О. було заведено спадкову справу № 06/2019.
Листом від 14 лютого 2019 року № 57/01-16 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковська О. О. повідомила ОСОБА_1 про те, що відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 54873461 є інший заповіт, який посвідчений 19 травня 1995 року за реєстровим № 2-691 від імені ОСОБА_3 . Посилаючись на статті 174.2.1, 174.4 Податкового кодексу України, нотаріус зазначила, що з огляду на наявні в спадковій справі документи, що підтверджують родинні стосунки спадкоємця зі спадкодавцем, а саме свідоцтво про шлюб від 21 вересня 1945 року, в якому зазначені прізвища чоловіка " ОСОБА_3" та дружини " ОСОБА_1", актовий запис № 903, нотаріус як податковий агент зобов`язана при видачі свідоцтва про права на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, застосувати та подати відомості до податкової служби за ставкою 5 % заявника ОСОБА_1, чоловіком якої є ОСОБА_3, а не померлий ОСОБА_3. Також роз`яснено, що з метою можливості оподаткування спадщини за 0 % ставкою заявник має право звернутися до суду для встановлення факту визнання спадкодавця ОСОБА_3 та спадкоємця ОСОБА_1 законним подружжям. У разі відсутності зазначеного рішення суду приватний нотаріус буде мати можливість видати свідоцтво про право на спадщину за ставкою 5 % (а. с. 9).
Листом від 26 березня 2019 року № 133/02-14 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковська О. О. повідомила ОСОБА_1 про те, що відповідно до відповіді завідувача Третьої Дніпровської державної нотаріальної контори Хилько Л. А. померлий склав інший заповіт, який посвідчений Третьою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою 19 травня 1995 року за реєстром № 2-691 від імені ОСОБА_3, який належну йому квартиру АДРЕСА_1 заповідав: ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у рівних частинах кожному, в якому його прізвище зазначено, як ОСОБА_3, а не ОСОБА_3. Тому ОСОБА_1 необхідно звернутись до суду для встановлення належності цього заповіту померлому (а. с. 10).
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 15 травня 2019 року у справі № 204/1350/19 заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковська О. О., про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду та роз`яснено заявнику, що вона має право подати позов на загальних підставах (а. с. 11). Вказана ухвала суду набрала законної сили 15 травня 2019 року. Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що підставою для залишення вищевказаної заяви ОСОБА_1 було те, що з даної заяви вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, оскільки спір виник з приводу спадщини та крім заявника є інші спадкоємці.
У подальшому, 10 липня 2020 року, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О. з листом, у якому просила видати їй постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно - квартиру (чи її частину), яка залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_3 (а. с. 12).
Листом від 13 липня 2020 року № 156/02-14 "щодо надання відповіді" приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковська О. О. повідомила ОСОБА_1 про те, що для отримання свідоцтва про право на спадщину на майно померлого їй необхідно з`явитись особисто та надати наступні документи: заповіт (оригінал); свідоцтво про шлюб оригінал; документ, що підтверджує право власності на квартиру (оригінал); технічний паспорт на квартиру (оригінал). Для отримання рішення суду, яке просить надати нотаріус, ОСОБА_1 необхідно звернутись до суду в порядку окремого провадження та підтвердити факт того, що ОСОБА_1 та померлий були подружжям, оформивши заяву (яка не буде позовною) за правилами, викладеними у статтях 256-259 ЦПК України (а. с.13).
23 липня 2020 року ОСОБА_1 повторно звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О. з листом, у якому повідомила, що ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 15 травня 2019 року у справі № 204/1350/19 її заява про встановлення факту, що має юридичне значення, залишена без розгляду, оскільки вбачається спір про право. У зв`язку з цим просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом або постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно - квартиру (чи її частину), яка залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_3 (а. с. 14).
Листом від 27 липня 2020 року № 173/02-14 "щодо надання відповіді" приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковська О. О. повідомила ОСОБА_1 про те, що у наявних документах, які надавались нотаріусу для огляду, та які підтверджують родинні стосунки ОСОБА_1 зі спадкодавцем, а саме свідоцтво про шлюб від 21 вересня 1945 року, в якому зазначені прізвища чоловіка " ОСОБА_3" та дружини " ОСОБА_1", актовий запис № 903, та відмови від спадщини другим спадкоємцем за заповітом (дата реєстрації заяви 20 серпня 2019 року), а також неприйняття спадщини третім спадкоємцем за заповітом, ОСОБА_1 необхідно надати рішення суду на підтвердження факту, що померлий є її чоловіком. (а. с. 15).
ОСОБА_1 звернулась до Міністерства юстиції України та Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) зі скаргою на відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій просила: провести перевірку правомірності дій приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковської О. О. щодо дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій; зобов`язати приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковську О. О. видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом або постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно - квартиру (чи її частку), яка залишилась після смерті ОСОБА_3 (а. с. 18-19).
21 серпня 2020 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (місто Дніпро) ОСОБА_1 надано відповідь
№ П-2946-06, в якій, серед іншого, зазначено, що зі звернення останньої вбачається, що приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Піонтковська О. О. в порушення статті 49 Закону України "Про нотаріат" та пункту 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій необґрунтовано відмовила у видачі постанови про відмови у вчиненні нотаріальної дії (а. с. 22-23).