ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа №380/952/20
адміністративне провадження № К/9901/25974/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до дільничного офіцера поліції Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Яцика Андрія Миколайовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання неправомірними дій та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року (головуючий суддя Бруновська Н. В., судді: Довга О. І., Матковська З. М.),
І. Суть спору
У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до дільничного офіцера поліції Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Яцика Андрія Миколайовича (далі - відповідач, дільничний Яцик А. М. ), Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), в якому просила визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 07 жовтня 2019 року серії АА № 080530.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуваний припис винесений дільничним Яциком А. М. без дотримання вимог законодавства, усупереч Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року № 654.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.
Згідно з наказом ГУ НП у Львівській області від 16 вересня 2019 року № 2771 відповідно до ст. 10 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", п. 18 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", підп. 23 п. 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, на виконання наказу Національної поліції України від 01 квітня 2019 року № 317 "Про здійснення заходів реагування на факти вчинення домашнього насильства", наказу Національної поліції України від 30 серпня 2019 року № 871 "Про організацію своєчасного реагування на факти вчинення домашнього насильства" та з метою своєчасного реагування на факти вчинення домашнього насильства створено основні та резервні мобільні групи реагування на факти вчинення домашнього насильства, до складу основних мобільних груп реагування включено, зокрема, дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського ВП ГУ НП Яцика А. М.
06 жовтня 2019 року відповідачем прийнято заяву від гр. ОСОБА_3 про те, що дружина її сина ОСОБА_1 06 жовтня 2019 року вчинила конфлікт, висловлювалася нецензурною лайкою та поводила себе агресивно.
07 жовтня 2019 року дільничним Яциком А. М. відносно позивачки складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Також 07 жовтня 2019 року дільничним Яциком А. М. винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 080530, відповідно до якого встановлено, що гр. ОСОБА_1 поводила себе агресивно, виражалась нецензурною лайкою до гр. ОСОБА_3 . Вказаним терміновим заборонним приписом до позивачки застосовано захід у виді заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Зазначений заборонний припис стосовно кривдника винесено строком на 3 доби з 00 год. 30 хв. 07 жовтня 2019 року до 00 год. 30 хв. 10 жовтня 2019 року.
Уважаючи такий припис протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 07 жовтня 2019 року серії АА № 080830, винесений дільничним офіцером поліції Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Яциком Андрієм Миколайовичем.
Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного термінового заборонного припису стосовно кривдника спростовані постановою Франківського районного суду м. Львова від 30 жовтня 2019 року у справі № 465/5742/19, а відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування даного факту, терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 07 жовтня 2019 року серії АА № 080830, винесений дільничним офіцером поліції Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Яциком Андрієм Миколайовичем, підлягає скасуванню.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року апеляційну скаргу ГУ НП у Львівській області задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до дільничного офіцера поліції Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Яцика Андрія Миколайовича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання неправомірними дій та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника - відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, які стали підставою для складання термінового заборонного припису, не були предметом дослідження Франківським районним судом м. Львова у справі № 465/5742/19. Предметом розгляду у цій справі був факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-3 КУпАП.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року.
ОСОБА_1 зазначає, що дана справа має виняткове значення для неї, оскільки терміновий заборонний припис породжує ряд інших правових наслідків, термін дії яких ще не сплив. Разом з цим, справа також стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики в частині порядку застосування ч. 6 ст. 78 КАС України до спірних правовідносин, зокрема, обставин, встановлених постановою Франківського районного суду міста Львова від 30 жовтня 2019 року у справі № 465/5742/19 та не врахованих при розгляді справи № 380/952/20, що суперечить ст. 2 КАС України та порушує право позивачки на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У касаційній скарзі скаржниця посилається на невірне застосування судом норм матеріального права (ч. 1 та 4 ст. 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у її системному зв`язку з п. З, 6, 16 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону) та порушення норм процесуального права (ч. 2 ст. 77, ст. 90, 242 КАС України).
Так, позивачка вважає, що постанова суду апеляційної інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, а саме, судом апеляційної інстанції невірно застосовано ч. 1 ст. 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Також апеляційним судом невірно застосовано норми процесуального права - ч. 6 ст. 78 КАС України, оскільки не надано належної правової оцінки обставинам, встановленим постановою Франківського районного суду міста Львова від 30 жовтня 2019 року у справі № 465/5742/19, яка набрала законної сили.
Відповідачі відзиву на касаційну скаргу не подавали, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст. 55 Основного Закону України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон № 2229-VIII).
Положеннями ч.1 ст.1 Закону № 2229-VIII надано наступні визначення понять:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3);
- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6);
- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8);
- терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п. 16).
За змістом ч. 3 ст. 3 Закону № 2229-VIII дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону № 2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.
Статтею 24 Закону № 2229-VIII передбачено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Частинами 1, 2, 4-6 ст. 25 Закону № 2229-VIII визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ч. 9 ст. 25 Закону № 2229-VIII).
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (ч. 11 ст. 25 Закону № 2229-VIII).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року № 654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок № 654).
Так, відповідно до п 6, 7 розд. ІІ Порядку № 654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору.
У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.
Пунктами 10, 11 розд. ІІ Порядку № 654 передбачено, що під час винесення припису в ньому зазначаються:
у рядку "тип, назва населеного пункту" - тип, назва населеного пункту;
у рядку "посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника" - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочень);
у рядку "згідно зі статтею 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно" - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;
у рядку "особу встановлено" - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
у рядку "чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності" - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;
у рядку "у зв`язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства" - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;
у рядку "стосовно постраждалої особи" - прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (повністю, без скорочень) із підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої та третьої статті 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
у рядку "заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника" - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
у рядку "Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком" - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;
у рядку "Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз`яснено положення статті 173-2 КУпАП про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов`язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ Національної поліції України за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду" - підпис, прізвище та ініціали особи, якій винесено припис;
у рядку "Підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника" - підпис, прізвище, ім`я та по батькові працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс припис;
у рядку "Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника та надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України "Про захист персональних даних" - підпис, прізвище, ім`я та по батькові постраждалої особи (її представника);
у рядку "Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано" - підпис, прізвище, ім`я та по батькові кривдника;
у рядку "Кривдник від підпису відмовився в присутності" - підписи, прізвища, імена та по батькові працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
Відповідно до розділу II Порядку № 654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.
За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді"/"невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.
Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року № 369/180 (далі - Порядок № 369/180) дві відповіді "так" на запитання №1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває у ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь "так" на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь "так" на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі питання отримано відповіді "без відповіді/невідомо" поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.