ПОСТАНОВА
Іменем України
15 лютого 2022 року
Київ
справа №340/1722/20
адміністративне провадження №К/9901/22513/21, К/9901/23655/21, К/9901/45161/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шевцової Н. В.,
суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.
за участю
секретаря судового засідання Момотюк Ю.С.
учасників справи:
представника відповідача - Стрільчук Л. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 340/1722/20
за позовом ОСОБА_1
до Кіровоградської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправними та скасування наказу, рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційними скаргами Кіровоградської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора та ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, ухвалене у складі головуючого судді Казанчука Г.П.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Шальєвої В. А., суддів: Білак С. В., Олефіренко Н. А.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог.
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури (відповідач - 1), Офісу Генерального прокурора (відповідач -2), в якому просив:
1.1. визнати протиправними та скасувати наказ прокурора Кіровоградської області від 29.04.2020 № 84к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої етапі 51 Закону України "Про прокуратуру";
1.2. визнати протиправним та скасувати рішення першої кадрової комісії № 75 від 02.04.2020 року про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 ;
1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області та органів прокуратури Кіровоградської області або на рівнозначній посаді в прокуратурі Кіровоградської області;
1.4. стягнути з прокуратури Кіровоградської області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу починаючи з 30 квітня 2020 року по дату винесення судового рішення;
2. В позовній заяві позивач наголошує, що посилання в оспорюваному наказі на пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", як підставу для звільнення, є протиправним, оскільки реорганізації чи ліквідації Генеральної прокуратури України не відбулося, а мало місце лише її перейменування на Офіс Генерального прокурора.
2.1. Відповідно, не було дотримано процедури, передбаченої у випадку звільнення з вказаної підстави, зокрема визначеної статтею 49-2 КЗпП України.
2.2. Щодо неправомірності рішення першої кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації позивач зазначає, що останнє прийнято неуповноваженим органом.
2.3. Враховуючи викладене, позивач наголошував, що відповідно до статті 235 КЗпП України ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
3. Від представника Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19.09.2019 року, який набрав чинності 25.09.2019 року, запроваджено реформування системи органів прокуратури. Згідно з пунктами 6, 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" цього Закону з дня набрання ним чинності усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації. На виконання вимог Закону №113-IX та Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019 року, позивач подав заяву про переведення та про намір пройти атестацію. Однак, за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону - позивач набрав 68 балів, що є меншим прохідного балу для успішного складання іспиту. Під час тестування позивач не висловлював зауважень щодо процедури та порядку складання іспиту. Доводячи правомірність спірного рішення та законність звільнення позивача за пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку зі змінами, внесеними Законом №113-IX, представник відповідача просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
4. Від прокуратури Кіровоградської області надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19.09.2019, який на час виникнення спірних правовідносин був чинним та в установленому порядку не визнаний неконституційним, передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом, займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" зокрема у разі прийняття рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором. Вказана норма є спеціальною щодо інших нормативно-правових актів, має імперативний характер та підлягає безумовному виконанню уповноваженими органами та їх посадовими особами. Тож у зв`язку з прийняттям Першою кадровою комісією рішення №75 від 02.04.2020 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, наказом прокурора Кіровоградської області №84-к від 29.04.2020 ОСОБА_1 правомірно звільнено із органів прокуратури. Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 17.07.2008 працював на різних посадах в органах прокуратури.
6. З 02.01.2018 позивач займав посаду начальника управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області.
7. 07 жовтня 2019 року на підставі пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-IX від 19.09.2019 позивач подав Генеральному прокурору заяву від 07.10.2019 про переведення його на посаду в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
8. Згідно з наказом Генерального прокурора №358 від 27.12.2019 "Про окремі питання забезпечення початку роботи Офісу Генерального прокурора" юридичну особу "Генеральна прокуратура України" перейменовано в "Офіс Генерального прокурора" без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
9. Відповідно до наказу Генерального прокурора №351 від 23.12.2020 "Про день початку роботи Офісу Генерального прокурора" днем початку роботи Офісу Генерального прокурора" визначено 02 січня 2020 року.
10. З метою проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур за наказами Генерального прокурора утворено дві кадрові комісії. Так, наказом №77 від 07.02.2020 створено Першу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур.
11. Першою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур на засіданні, сформовано графіки складання іспитів у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки на 2 - 5 березня 2020 року.
12. За результатами складеного іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, що відбувся згідно графіку 02.03.2020, ОСОБА_1 набрав 68 бали, що зафіксовано у відомості про результати тестування.
13. Першою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур на засіданні 02.04.2020 сформовано список осіб, які 02 березня 2020 року не пройшли іспит у формі анонімного тестування, набравши менше 70.
14. Не погоджуючись з результатами іспиту, позивач 05.03.2020 подав голові Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур скаргу, в якій просив надати йому можливість повторно скласти іспит, посилаючись на те, що у ході складання іспиту у формі тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону ним виявлено недоліки у формуванні запитань та відповідей. Крім того, зазначив про некоректні відповіді на деякі запитання, з огляду на що просив надати можливість проходження цього іспиту ще раз.
15. На засіданні Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, оформленому протоколом №7 від 02.04.2020, розглядалося питання щодо ухвалення рішень про неуспішне проходження атестації прокурорами, які за результатами тестування набрали менше 70 балів. До переліку осіб, які 02 березня не пройшли іспит і набрали менше 70 балів, включено ОСОБА_1 .
16. За наслідками розгляду цього питання Першою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур ухвалено рішення №75 від 02.04.2020 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації.
17. На підставі вказаного рішення прокуратурою Кіровоградської області, керуючись статтею 11 Закону України "Про прокуратуру", підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", видано наказ №84-к від 29.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30.04.2020.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
18. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
18.1. Визнано протиправним та скасовано рішення першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №75 від 02 квітня 2020 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора".
18.2. Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Кіровоградської області №84-к від 29.04.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року.
18.3. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області з 01 травня 2020 року.
18.4. Стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 травня 2020 року по 12 січня 2021 року в сумі 255711,30 грн з відрахуванням податків та зборів.
19. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення кадрової комісії, як індивідуальний правовий акт, не відповідає критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
19.1. Вирішуючи позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день розгляду справи в суді відбулась зміна найменування обласної прокуратури зі зміною штатного розпису посад в цьому органі, які відбулись у межах реформування органів прокуратури, обласною прокуратурою не вирішена заява позивача про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі від 07.10.2020, тому дійшов висновку про поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, оскільки саме відповідачі повинні приймати рішення щодо подальшого проходження публічної служби, з урахуванням висновків суду.
19.2. Враховуючи, що вимушений прогул позивача у період з 01.05.2020 по 12.01.2021 складає 173 робочих днів, судом першої інстанції обчислено середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 255 711,30 грн (без утримання податків та інших обов`язкових платежів), при цьому суд першої інстанції вважав, що кошти втраченого заробітку за час вимушеного прогулу позивача слід стягнути на його користь з Кіровоградської обласної прокуратури, у штаті якої позивач проходив службу та отримував заробітну плату.
20. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року в справі № 340/1722/20 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення першої кадрової комісії № 75 від 02.04.2020 про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 .
20.1. Ухвалено в цій частині позовних вимог нове рішення.
20.2. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення першої кадрової комісії № 75 від 02.04.2020 про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 .
20.3. В іншій частині рішення суду першої інстанції в справі №340/1722/20 залишено без змін.
21. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірне рішення кадрової комісії прийнято на етапі проходження комп`ютерного тестування, не пов`язане з розсудом комісії та оцінкою здібностей та якостей прокурора, а тому не потребує додаткового обґрунтування мотивів його прийняття, відтак відсутні підстави для його скасування.
21.1. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що матеріали справи не містять доказів ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому позивач займав посаду, на час прийняття наказу про звільнення. Також, відповідачами не підтверджено відповідними доказами та не доведено скорочення кількості прокурорів.
21.2. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не міг бути звільнений згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII без наявності юридичного факту реорганізації чи ліквідації прокуратури, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, де вона була працевлаштованою.
21.3. Вирішуючи питання щодо поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що оскільки наказ про звільнення позивача із займаної посади підлягає скасуванню, позивач підлягає поновленню на посаді, з якої його було звільнено, з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ІV. Касаційне оскарження
22. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Кіровоградською обласною прокуратурою та Офісом Генерального прокурора подано до Верховного Суду касаційні скарги, які відповідно зареєстровано відповідно 22 червня 2021 року та 29 червня 2021 року.
23. В касаційних скаргах відповідачів зазначено, що вони подані на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
24. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
25. На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження відповідачі зазначають, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не правильно застосовані норми матеріального права, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а, де в пункті 57 вказано, що саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", що є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
26. Оскільки, рішення кадрової комісії не скасовано, то предметом спору у справі є законність наказу про звільнення позивача з посади та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", на виконання вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", справа щодо конституційності деяких положень якого розглядається Конституційним Судом України.
27. В касаційній скарзі відповідачами також зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
28. На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження Кіровоградська обласна прокуратура зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ, на підставі якого затверджено Порядок № 221, та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 11, підпунктів 7, 8 пункту 22 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ щодо дискреційних повноважень Генерального прокурора на визначення складу кадрової комісії та внесення відповідних змін, пункту 6 розділу III Порядку № 221 щодо ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі набрання меншої кількості балів, ніж було визначено, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 11 3-ІХ як визначеної Законом № 113-ІХ підстави для звільнення прокурорів.
29. Офіс Генерального прокурора зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ щодо визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до регіональних прокуратур лише у разі успішного проходження атестації; пункту 9, на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком; пункту13 щодо визначення переліку етапів атестації прокурорів; пункту 17 щодо повноважень кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 Закону № 113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів.
30. У зв`язку із зазначеним Кіровоградська обласна прокуратура просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному вимог.
31. Офіс Генерального прокурора просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити в силі.
32. У касаційних скаргах відповідачі просять розглядати справу за участю їх представників.
33. 08 липня 2021 року та 13 липня 2021 року ухвалами Верховного Суду відкрито касаційні провадження за касаційними скаргами Кіровоградської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, витребувано з Кіровоградського окружного адміністративного суду матеріали справи № 340/1722/20.
34. 18 серпня 2021 року матеріали справи № 340/1722/20 надійшли до Верховного Суду.
35. У встановлений судом строк, відзиви на касаційні скарги від позивача не надходили.
36. 20 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у справі №340/1722/20 у зв`язку з доведеністю підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
37. На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження позивач зазначає, що Верховний Суд у постановах від 28 лютого 2018 року у справі №817/280/16, від 28 лютого 2019 року у справі № 817/860/16 сформулював правовий висновок, що коли поновити позивача на посаді з якої його звільнили і якої формально вже немає неможливо, то належним способом захисту порушеного права може бути поновлення на посаді аналогічній тій з якої позивача звільнили, і яка існує на дату поновлення.
38. Позивач вважає, що його слід поновити в Кіровоградській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді начальника управління нагляду у кримінальному провадженні.
39. Також позивач зазначив, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 січня 2018 у справі № 803/31/16, від 30 липня 2019 у справі № 804/406/16, від 08 серпня 2019 у справі № 813/150/16.
40. У зв`язку із зазначеним ОСОБА_1, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
41. Касаційна скарга позивач не містить клопотання про розгляд справи за його участю.
42. 04 лютого 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Офісу Генерального прокурора, у якому у якому він спростовує доводи касаційної скарги позивача та просить залишити її без задоволення.
43. 07 лютого 2022 року до Верховного Суду від Кіровоградської обласної прокуратури надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому представник відповідача посилаючись на її необґрунтованість, просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
44. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
45. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
46. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
47. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
48. Статтями 2, 5 КЗпП України закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
49. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
50. Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)"
50.1. Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі також - Закон № 1697-VII) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
50.2. Частина третя статті 16 Закону № 1697-VII: прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019). Попередня редакція містила вказівку, що порядку, визначеному "цим законом".
50.3. Пункт 2 частини другої статті 41 Закону № 1697-VII: повноваження прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі звільнення з посади прокурора або припинення повноважень на посаді прокурора.
50.4. Пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII: прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
50.5. Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
51. Закон України від 19.09.2019 № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон № 113-IX, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
51.1. Статтею 14 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
51.2. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ.
51.3. У тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
51.4. Абзацом 1 та 2 пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 установлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
51.5. Пункти 4 - 6 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113: день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".
51.6. Офіс Генерального прокурора є правонаступником Генеральної прокуратури України у міжвідомчих міжнародних договорах, укладених Генеральною прокуратурою України.
51.7. З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
51.8. Абзацом 1 пункту 7, пунктом 9 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 установлено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
51.9. Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
51.10. Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
51.11. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
52.12. Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
51.13. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
51.14. Пунктом 14 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
52. Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 № 221 (далі - Порядок № 221, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
52.1. За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
52.2. Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
52.3. Пункт 6 розділу I "Загальні положення" Порядку № 221: атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
52.4. Пункт 8 розділу I "Загальні положення" Порядку № 221: за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
52.5. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.
52.6. Відповідно до пункту 11 Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
52.7. Згідно з пунктом 7 Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.