ПОСТАНОВА
Іменем України
17 лютого 2022 року
Київ
справа №805/100/16-а
адміністративне провадження № К/9901/4772/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Бевзенка В.М., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у складі судді Щавінського В.Р. та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у складі колегії суддів: Міронової Г.М. (головуючий), суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (далі - уповноважена особа Фонду) Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), третя особа - Публічне акціонерне товариство "Радикал Банк" (далі - ПАТ "Радикал Банк"), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У січні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому, з урахуванням змін до позовних вимог, просив:
1.1 - визнати протиправним та скасувати наказ уповноваженої особи Фонду Савельєвої А.М. №204 від 9 листопада 2015 року "Про визнання правочинів нікчемними" у частині визнання нікчемним правочину (трансакції) з внесення позивачем 9 липня 2015 року на власний рахунок у ПАТ "Радикал Банк" грошових коштів у сумі 200000 грн 00 коп. із призначенням платежу: "Внесення коштів на власний рахунок";
1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення до їх числа - позивача, яким необхідно здійснити виплати коштів за вкладом в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду;
2. Донецький окружний адміністративний суд постановою від 20 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовив.
3. Донецький апеляційний адміністративного суду ухвалою від 1 червня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції, а провадження у справі - закрив.
4. Верховний Суд постановою від 3 жовтня 2018 року (справа №805/100/16-а) ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про зобов`язання уповноваженої особи Фонду Савельєвої А.М. надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення позивача до числа вкладників, яким необхідно здійснити виплати (відшкодувати кошти) за вкладами у ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду скасовано, а справу в цій частині направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду Савельєвої Я.М. від 9 листопада 2015 року №204 в частині визнання нікчемним правочину (транзакції) з внесення ОСОБА_1 9 липня 2015 року на власний банківський рахунок у ПАТ "Радикал Банк" грошових коштів у сумі 200 000 грн із призначенням платежу "внесення коштів на власний рахунок" - змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, у решті рішення суду в частині цих позовних вимог залишив без змін.
5. Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2019 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року залишив без змін.
5.1 Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що грошові кошти на банківський рахунок, відкритий у ПАТ "Радикал банк", розміщено під час віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а тому на позивача не поширюються гарантії Фонду на відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI).
6. Судами попередніх інстанцій встановлено:
6.1 9 липня 2015 року між ПАТ "Радикал банк" та позивачем укладений договір банківського рахунку №18589/П-1 щодо відкриття поточного рахунку №18589/П-1, на який він вніс 200 000 грн.
6.2 Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 липня 2015 року №130 на підставі постанови Правління Національного банку України від 9 липня 2015 року №452/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Радикал банк" до категорії неплатоспроможних" вирішено розпочати з 10 липня 2015 року процедуру виведення ПАТ "Радикал банк" із ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
6.3 Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 листопада 2015 року №203 на підставі постанови Правління Національного банку України від 9 листопада 2015 року №769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал банк" вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Радикал банк" з 10 листопада 2015 року по 9 листопада 2017 року, з відшкодуванням за рахунок Фону коштів за вкладами фізичних осіб .
6.4 Цим рішенням також призначено уповноважену особу Фонду Савельєву А.М. та делеговано їй усі повноваження ліквідатора ПАТ "Радикал банк" на два роки з 10 листопада 2015 року по 9 листопада 2017 року.
6.5 Пунктом 1 наказу уповноваженої особи Фонду від 9 листопада 2015 року №204 визнано нікчемними відповідно до частини третьої статті 38 Закону №4452-VІ правочини (транзакції щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси банку 9 липня 2015 року поза межами робочого часу та/або операційного дня, а також транзакції щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси банку 9 липня 2015 року за одним й тим самим часом проведення транзакції в одній касі одним і тим же касиром), які пов`язані з вкладними (депозитними) операціями за договорами банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб у ПАТ "Радикал банк" згідно з додатком 1 до наказу.
6.6 До цього додатку включено транзакцію з поповнення рахунку позивача № НОМЕР_1 з рахунку № НОМЕР_2 на суму 200 000 грн, яка була здійснена 9 липня 2015 року о 16 годині 25 хвилин.
6.7 Крім того, відповідно до листа від 23 березня 2016 року №5514/125/23/2-16 слідчим управлінням Головного управління Національної поліції України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100000000504 відомості щодо виявлених фактів протиправної діяльності з боку службових осіб ПАТ "Радикал банк" про те, що у 2015 року службові особи банку, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам ПАТ "Радикал банк" та Фонду, з порушенням низки нормативних актів Національного банку України та ПАТ "Радикал банк", шляхом проведення банківських операцій з перерахування грошових коштів із рахунків вкладників та клієнтів банку, сума яких перевищувала гарантовані 200 000 грн, на рахунки фізичних осіб, відкритих у банку протягом 2015 року, а також щодо дострокового припинення депозитних договорів фізичних осіб, розтратили грошові кошти ПАТ "Радикал банк" в особливо великому розмірі; з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
7.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на безпідставність висновків судів попередніх інстанцій щодо нікчемності договору банківського вкладу, укладеного між ним та банком, а відтак порушення його права як вкладника на отримання гарантованої суми відшкодування.
8. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають нормам матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
9. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
10. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.
11. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
12. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
13. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
14. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
15. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
16. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
17. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
18. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
19. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
20. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
21. До того ж, Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 4 липня 2018 року (справа №826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
22. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону№4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
23. Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
24. При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина друга статті 215 ЦК України та частина третя статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
25. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Радикал Банк " до запровадження тимчасової адміністрації, а тому він підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
26. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду.
27. Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.
28. Разом із цим, суд касаційної інстанції враховує те, що відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку відшкодування Фондом коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Положення №14) перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
29. Колегія суддів зауважує, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №823 від 26 травня 2016 року внесено зміни до Положення №14. Пункт 5 розділу ІІ вказаного Положення викладено у новій редакції, зокрема, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
30. Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в пункті 6 розділу ІІ вказаного Положення чинних станом на момент розгляду справи.
31. Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має надати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
32. З огляду на те, що станом на дату розгляду справи у суді касаційної інстанції відповідний перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, вже сформовано та подано на затвердження Фонду, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання уповноваженої особи Фонду надати доповнення до переліку стосовно позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду.
33. Безпідставними є посилання уповноваженої особи Фонду на те, що спірні операції були здійснені в післяопераційний час, як на підставу їх нікчемності, оскільки такі обставини не можуть бути самостійною підставою для сумніву в добросовісності позивача як вкладника при виконанні умов договору банківського вкладу (рахунку).
34. Таким чином, обставини здійснення переказу коштів на рахунок позивача в післяопераційний час не можуть бути доказом нікчемності укладеного договору, оскільки вкладник не несе відповідальності за фактичне здійснення переказу працівниками банку в післяопераційний час.
35. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
36. За змістом частин першої, третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
37. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання уповноваженої особи Фонду Савельєвої А.М. надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок включення позивача до числа вкладників, яким необхідно здійснити виплати (відшкодувати кошти) за вкладами у ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.
38. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 3507, 84 грн (до суду першої інстанції в розмірі 974, 40 грн, апеляційної інстанції - 1071,84 грн, касаційної інстанції - 1461,60 грн, що підтверджується квитанціями від 29 грудня 2015 року, 28 квітня 2016 року, 18 лютого 2019 року, відповідно).
39. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
40. Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
41. При цьому, оскільки відповідачем у цій справі є уповноважена особа, яка в силу приписів Закону №4452-VI є працівником Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, то понесені витрати на сплату судового збору належить стягнути саме з Фонду як суб`єкта владних повноважень.
42. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
43. Згідно із частиною першою статті 47 БК України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
44. Проте Фонд не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року №1691 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за №33/20346), тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.
45. Згідно з приписами пункту 6.8 глави 6 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 5 липня 2012 року №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за №1581/12/21893), оплата витрат, пов`язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. До цих витрат, зокрема, належать витрати на сплату судового збору.
46. Аналогічна позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року (справа №826/9960/15).
47. Ураховуючи викладене, Колегія суддів дійшла висновку, що понесені позивачами документально підтверджені витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню Фондом за рахунок ПАТ "Радикал Банк".
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 139, 341, 345, 349, 351, 354-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,