ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 826/570/18
адміністративне провадження № К/9901/56937/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); далі - Департамент) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у складі судді Шейко Т.І. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2018 року у складі колегії суддів: Літвіної Н.М. (головуючий), суддів: Сорочка Є.О., Федотова І.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправним та скасувати наказ від 28 листопада 2017 року №379 про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 від 24 травня 2017 року №КВ 082171441257;
1.2 - зобов`язати відповідача вчинити дії щодо внесення до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відомості про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 від 24 травня 2017 року №КВ 082171441257.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 20 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2018 року, позов задовольнив.
2.1 Ухвалючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскаржуваний наказ не може бути прийнятий без проведення перевірки та складення відповідного акта. Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що будь-яких доказів на підтвердження здійснення виїздів та складення будь-яких актів щодо, зокрема, відсутності на об`єкті відповідальних осіб суб`єкта містобудування, так само як і будь-яких доказів на підтвердження направлення та отримання, як позивачем, так і Шевченківським УП ГУ НПУ у місті Києві таких листів, всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач суду не надав.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
3.1 28 листопада 2017 року Департамент прийняв наказ №379 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт", яким, відповідно до підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 17 січня 2017 року № 1817-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо містобудівної діяльності", на підставі Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до суб`єкта від 22 листопада 2017 року №104608019, скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція квартири АДРЕСА_1" від 24 травня 2017 року №КВ 082171441257, замовник - ОСОБА_1, а також вирішено Управлінню дозвільних процедур забезпечити невідкладне направлення копії наказу до ДАБІ для виключення запису щодо реєстрації декларації від 24 травня 2017 року №КВ 082171441257 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
3.2. 24 травня 2017 року Департамент зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт №КВ 082171441257 на об`єкті будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_1", замовником якого є позивач.
3.3. Листом від 19 липня 2017 року №064-7480 Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до, зокрема, відповідача, у якому просив провести перевірку будівельного майданчику, підтвердити правочинність та відповідність проведення робіт відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт від 24 травня 2017 року №КВ 082171441257 на об`єкті будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_1".
3.4. 1 листопада 2017 року в.о. директора Департаменту, відповідно до Порядку №553, видано головному державному інспектору інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Євдокименко А.В., направлення №б/н для здійснення позапланової перевірки на об`єкті: "Реконструкція квартири АДРЕСА_1" щодо дотримання суб`єктом містобудування: ОСОБА_1 (замовник), ТОВ "Арко-М" (розробник проектної документації), ТОВ "Хіл Констракшн" (генеральний підрядник), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, на підставі наказу Департаменту від 17 жовтня 2016 року №60 та від 9 жовтня 2017 року №655 та зазначеного звернення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 липня 2017 року (вх. № 073/5300 від 19 липня 2017 року).
3.5. Будь-яких доказів на підтвердження здійснення виїздів та складення будь-яких актів щодо, зокрема, відсутності на об`єкті відповідальних осіб суб`єкта містобудування, так само як і будь-яких доказів на підтвердження направлення та отримання, як позивачем, так і Шевченківським УП ГУ НПУ у місті Києві таких листів, всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач суду не надав. Не надав також акт проведення перевірки.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2018 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
4.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон України №3038-VI), Порядку виконання будівельних робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 ( далі - Порядок №466) та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року (далі - Порядок №553), оскільки зазначені нормативно-правові акти не вимагають від відповідача у разі скасування декларації про початок виконання будівельних робіт з підстав зазначення у такій декларації недостовірних відомостей проводити заходи архітектурно-будівельного контролю.
5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України (у редакції до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.
8. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Правове регулювання спірних правовідносин унормовується Законом №3038-VI, Порядками №№446, 554.
10. Згідно з частиною першою статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності .
11. Частиною другою цієї статті передбачено, що зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
12. Частиною десятою статті 39 Закону №3038-VI встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
13. Законом №1817-VІІІ, який набрав чинності 10 червня 2017 року, внесені зміни до Закону №3038-VI, у тому числі, до статті 39-1 цього Закону, яким визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
14. Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону визначено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об`єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.
15. За змістом пункту 3 цього розділу Закону №1817-VІІІ, зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі:
1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт;
2) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
4) скасування містобудівних умов та обмежень;
5) виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта;
6) виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.
16. Системний аналіз наведених правових норм дає суду підстави для висновку про те, що законодавством встановлено таку підставу для скасування реєстрації замовнику декларації про початок виконання будівельних робіт як подання недостовірних даних, які є підставою вважати відповідний об`єкт самочинним будівництвом.
При цьому, такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити відповідний об`єкт самочинним будівництвом:
1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
2) об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
3) об`єкт збудований або будується за відсутності належно затвердженого проекту чи будівельного паспорта.
17. Водночас, в контексті вимог частини другої статті 39-1 та пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1817-VІІІ скасування декларації про початок виконання будівельних робіт здійснюється органом державного архітектурно-будівельного контролю лише у визначених законом випадках, а також у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
18. У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, який регулює механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт. Постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року №404, у зв`язку із прийняттям Закону №1817-VІІІ, були внесені зміни до Постанови №466 та виключено із затвердженого цією постановою Порядку розділ "Декларація про початок виконання підготовчих або будівельних робіт".
19. У той же час, відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (абзаци 1-3).
20. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який регулює процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
21. Згідно з пунктами 6-7 Порядку №553 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
22. При цьому, за змістом абзацу 9 пункту 7 Порядку №553, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
23. Пунктом 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
24. Пунктами 16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
25. З аналізу зазначених норм слідує, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається ще й протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
26. Верховний Суд у постановах від 14 березня, 26 червня 2018 року, 10, 26 лютого, 2 грудня 2020 року, 14 січня, 9 квітня 2021 року (справи №№814/1914/16, 826/20445/16, 826/8793/18, 826/15443/17, 826/1310/18, №826/1310/18, №826/14061/18, 806/2959/17, 640/4901/20, відповідно) висловлена правова позиція, суть якої полягає у тому, що зазначений вище порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий і у випадку вжиття заходів, визначених частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VI (скасування декларації про початок виконання будівельних робіт). Колегія суддів касаційного суду у цій справ не вбачає підстав для відступу від вказаної правової позиції.
27. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що оскаржуваний в межах цієї справи наказ Департаменту від 28 листопада 2017 року №379 "Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт" був виданий поза межами здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю, тобто, з порушенням порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
При цьому суди встановили, що підставою для прийняття цього наказу слугували дані Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до суб`єкта від 22 листопада 2017 року №104608019, а також звернення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 липня 2017 року. Також суди встановили, що відповідач не надав доказів фактичного проведення позапланової перевірки і оформлення її результатів у встановленому порядку.
28. За наведених обставин суди попередніх прийшли до правильного висновку про те, що зазначена інформація не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларації.
29. За наведеного правового регулювання та встановлених фактичних обставин справи суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про протиправність оскарженого наказу відповідача від 28 листопада 2017 року №379, наявності підстав для його скасування та про зобов`язання відповідача усунути наслідки виконання цього наказу шляхом вчинення певних дій.
30. У зв`язку з наведеним суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, що згідно статті 350 КАС України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -