ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 755/139/17
адміністративне провадження № К/9901/35066/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у складі колегії суддів: Твердохліб В.А. (головуючий), суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М. у справі за її позовом до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У грудні 2016 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:
1.1 - визнати дії відповідача неправомірними;
1.2 - зобов`язати здійснити перерахунок пенсії з 7 травня 2016 року з урахуванням трудового стажу з 1 вересня 1998 року - 14 червня 2002 року, що здобула позивач на СО "Монголросцветмет" і заробітної плати за вказаний період та здійснити перерахунок одноразової виплати.
2. Дніпровський районний суд м. Києва постановою від 3 березня 2017 року позов задовольнив.
Визнав протиправними дії Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування періодів трудового стажу при розрахунку пенсії ОСОБА_1 за період роботи на СО "Монголросцветмет" з 1 вересня 1998 року - 14 червня 2002 року.
Зобов`язав Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29 червня 2016 року, враховуючи трудовий стаж за період з 1 вересня 1998 року по 14 червня 2002 року на СО "Монголросцветмет" та виплатити їй різницю між розміром призначеної пенсії з 29 червня 2016 року та проведеним розрахунком пенсії за вказаний період. Рішення в частині стягнення виплати за один місяць допущено до негайного виконання.
У зв`язку із тим, що під час винесення постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 3 березня 2017 року у цій справі, суд не визначив спосіб виконання судового рішення, позивач звернулася із заявою про винесення додаткового судового рішення.
3. Дніпровський районний суд м. Києва додатковою постановою від 10 жовтня 2017 року задовольнив заяву про ухвалення додаткової постанови.
Зобов`язав Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ураховуючи розмір заробітної плати за період праці на СО "Монголросцветмет" з 20 серпня 2000 року по 14 червня 2002 року.
4. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 січня 2018 року, скасував додаткову постанову суду першої інстанції та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позовної вимоги.
4.1 Скасовуючи додаткову постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що до спірних правовідносин не слід застосовувати положення статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян - учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", оскільки Монгольська Народна Республіка не є державою-учасницею Співдружності.
Колегія суддів дійшла висновку, що законодавством України та міжнародними договорами не передбачено обчислення розміру пенсії з урахуванням розміру заробітної плати за період роботи особи у Монгольській Народній Республіці, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
5. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
5.1 Згідно довідки №72 від 28 серпня 2001 року, виданої спільним Монголо-Російським об`єднанням "Монголросцветмет", позивач працювала з 1 вересня 1998 року по 31 серпня 1999 року на посаді вчителя початкової школи Айраг СО "Монголросцветмет"; з 1 вересня 1999 року по 2 червня 2001 року працювала на посаді вчителя початкових класів середньої школи ГЗКа Бор-Ундур СО "Монголросцветмет".
5.2 Відповідно до довідки №38 від 10 червня 2002 року виданої спільним Монголо-Російським об`єднанням "Монголросцветмет", позивач працювала з 14 жовтня 2001 року по 14 червня 2002 року на посаді вчителя початкових класів середньої школи ГОКа Бор-Ундур СО "Монголросцветмет".
5.3 Довідкою №П-67/16 від 7 листопада 2016 року Консульського агентства Монголії в Україні, підтверджено, що громадянка України ОСОБА_1 дійсно працювала в Монголії з загальним стажем 3 роки 5 місяців в періоди: з 1 вересня 1998 року по 31 серпня 1999 року коли позивач працювала на посаді вчителя початкової школи Айраг СО "Монголросцветмет"; з 1 вересня 1999 року по 2 червня 2000 року коли позивач працювала на посаді вчителя початкових класів середньої школи ГЗКа Бор-Ундур СО "Монголросцветмет"; з 20 серпня 2000 року по 31 травня 2001 року коли позивач працювала на посаді вчителя початкових класів школи "ЕРЕЛ" м.Улан-Батор, Монголія; з 14 жовтня 2001 року по 14 червня 2002 року коли позивач працювала на посаді вчителя початкових класів середньої школи ГОКа Бор-Ундур СО "Монголросцветмет".
5.4 За періоди роботи на території Монгольської Народної Республіки, ОСОБА_1 надала відповідачу довідки про розміри отриманої заробітної плати.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначила, що Пенсійний фонд не довів відсутність сплати роботодавцем податків до державного бюджету за період з 20 серпня 2000 року по 14 вересня 2001 року.
6.2 Крім того, зазначила що застосування положень Угоди "Про гарантії прав громадян-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" від 13 березня 1992 року не може обмежувати колишніх громадян СРСР у реалізації наданого їм іншою чинною для України міжнародною угодою та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
7. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
8. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
9. Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
10. Згідно зі статтею 19 Закону України від 29 червня 2004 року №1906-IV "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
11. На момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою щодо врахування стажу роботи, набутого на території Монголії, здійснення перерахунку розміру пенсії та на момент прийняття рішень судами попередніх інстанцій у відносинах між Україною і Монголією діяла Угода між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Монгольською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 6 квітня 1981 року, чинна з 28 січня 1982 року.
12. Відповідно до статті 1 вказаної Угоди між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Монгольською Народною Республікою "Про співпрацю в галузі соціального забезпечення", ця угода стосується всіх видів соціального забезпечення громадян, які встановлені і будуть встановлені законодавством Договірних Сторін.
13. Факт роботи позивача на території Монголії з 1 вересня 1998 року по 31 серпня 1999 року на посаді вчителя початкової школи Айраг СО "Монголросцветмет", з 1 вересня 1999 року по 2 червня 2000 року на посаді працювала на посаді вчителя початкових класів середньої школи ГЗКа Бор-Ундур СО "Монголросцветмет" підтверджується довідкою №72 від 28 серпня 2001 року виданої спільним Монголо-Російським об`єднанням "Монголросцветмет", з 14 жовтня 2001 року по 14 червня 2002 року довідкою №38 від 10 червня 2002 року, виданої спільним Монголо-Російським об`єднанням "Монголросцветмет".
14. Як встановив суд першої інстанції за період роботи на вказаному об`єднанні позивач надала довідки про період роботи та її заробітну плату.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що зібрані докази дають підстави зробити суду висновок, що позивач у період з 1 вересня 1998 року по 14 червня 2002 року працювала у спільному Монголо-Російському об`єднанні "Монголо-Російському об`єднанні "Монголросцветмет", отримувала заробітну плату, на яку нараховувались та сплачувались податки та обов`язкові платежі.
15. Статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
16. Частиною першою статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено періоди, з яких складається страховий стаж, зокрема, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
17. Відповідно до частини другої статті 41 цього Закону до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
18. Таким чином, можливість врахувати при призначенні пенсії заробіток, отриманий за межами України, залежить від сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за цей період.
19. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 травня 2020 року, 26 квітня 2021 року (справи №№552/1656/17, 348/2180/16-а, відповідно).
20. Ураховуючи встановлені обставини та зазначене вище правове регулювання, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по відмові у здійсненні перерахунку пенсії по заробітній платі, отриманій позивачем в період роботи на території Монгольської Народної Республіки за період праці з 20 серпня 2000 року по 14 червня 2002 року, що підтверджено належними та допустимим доказами.
21. Наявність міжнародної угоди, якою врегульовано питання пенсійного забезпечення осіб, які працювали свого часу в Монгольській Народній Республіці (врахування стажу та заробітку), спростовує посилання відповідача на відсутність законодавчого врегулювання спірних правовідносин у цій справі.
22. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку задоволення позову в цій частині, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
23. Згідно частини першої статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,