ПОСТАНОВА
Іменем України
16 лютого 2022 року
Київ
справа №804/2342/18
адміністративне провадження № К/9901/64144/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 (головуючий суддя Рябчук О.С.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018 (головуючий суддя Олефіренко Н.А., судді Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі № 804/2342/18
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту фінансів Міністерства оборони України,
третя особа: Дніпропетровський обласний військовий комісаріат,
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, третя особа: Дніпропетровський обласний військовий комісаріат, в якому просив:
- визнати дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо відмови у донарахуванні одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, з 200-кратного до 300-кратного розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017, неправомірними;
- зобов`язати відповідача здійснити донарахування до виплаченої суми одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у сумі 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень, що відповідає різниці між 300-кратним і 200-кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 320 000 (триста двадцять тисяч) гривень;
- зобов`язати відповідача подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо відмови у донарахуванні одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, з 200-кратного до 300-кратного розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017, неправомірними; зобов`язано Департамент фінансів Міністерства оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про донарахування до виплаченої одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
3.1. Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0215610, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 27.02.2017 є інвалідом ІІ групи у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини.
3.2. 20.10.2017 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня поточного року в сумі 320 000 грн.
3.3. 24.01.2018 позивач звернувся до Департаменту фінансів Міністерства оборони України із заявою про необхідність виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 480 000 грн, що становить 300-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як це передбачено статтею 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
3.4. У відповідь на дане звернення відповідач повідомив, що призначення одноразової грошової допомоги відбувалося на підставі законодавства, що діяло на час настання інвалідності, а саме у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, що становило 320 000 грн, які були перераховані на рахунок ОСОБА_1 (лист від 31.01.2018 №248/3/6/339).
3.5. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
4. Суди першої та апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відмовляючи позивачу у донарахуванні одноразової грошової допомоги внаслідок первинного встановлення йому II групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язку військової служби, з 200-кратного до 300-кратного розмірі прожиткового мінімуму, відповідач діяв всупереч вимогам чинного законодавства України, оскільки на момент прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги (прийняте - 20.10.2017) Міністерство оборони України повинно було застосовувати до спірних правовідносин Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017).
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідач - Міністерство оборони України, подало касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та допущені порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає на тому, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, тобто 27.02.2017. Скаржник звертає увагу, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, чинне на момент виникнення права на таку одноразову грошову допомогу.
6. Позивач подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що висновки судів першої та апеляційної інстанції є законними, обґрунтованими, а доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у редакції до 08.02.2020, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Правильність застосування норм матеріального права судом перевіряються у їх редакції на час спірних правовідносин.
8. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Згідно з положеннями частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
10. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
11. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
12. Відповідно до частини 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога, ОГД), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
13. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
14. Згідно пункту б частини 1 статті 16-2 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи.
15. При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" від 06.04.2017 внесені зміни у статтю 16-2 Закону №2011-ХІІ, зокрема, у пункті б частини 1 вказаної статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.
16. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги врегульований статтею 16-3 Закону №2011-ХІІ, який вперше запроваджений з 01.01.2014 шляхом доповнення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" від 04.07.2012 №5040-VI) статтею 16-3.
17. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті статтею 16-3 Закону №2011-ХІІ).
18. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
19. Пунктом 3 Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (далі також - МСЕК).
20. Аналіз вказаного положення Постанови № 975 дає підстави дійти висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги пов`язується із відповідною подією, зокрема, датою смерті та датою встановлення інвалідності або відповідним ступенем втрати працездатності.
21. Наказом Міністерства охорони здоров`я України 30.07.2012 №577 затверджена Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації №157-1/о "Виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією".
22. Пунктом 5 цієї Інструкції зазначено, що довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією видається інваліду. За пп.6.8. у пункті 8 словами зазначається група інвалідності, яка встановлена хворому. У пункті 15 зазначається дата видачі довідки (пп.6.15. Інструкції).
23. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що моментом виникнення права на отримання ОГД є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке було чинним на дату, з якої встановлено інвалідність. Законодавець пов`язує виникнення такого права саме з моментом набуття інвалідності, з датою, зазначеною у довідці медико-соціальної експертної комісії.
24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 встановлено інвалідність ІІ групи з 27.02.2017 у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини (Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0215610 від 15.06.2017).
25. Таким чином, у даній справі днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата встановлення інвалідності (27.02.2017), яка зазначена у довідці до акта медико-соціальної експертної комісії, та підлягає застосуванню до спірних правовідносин законодавство, що діяло на момент виникнення такого права.
26. У зв`язку з цим, відповідач діяв правомірно, відмовляючи у донарахуванні одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, з 200-кратного до 300-кратного розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017.
27. За таких обставин справи та правового регулювання, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для часткового задоволення позову.
28. Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пункту б частини 1 статті 16-2 Закону №2011-XII (в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017), що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
29. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
30. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -