ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 813/1703/17
адміністративне провадження № К/9901/46742/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року (головуючий суддя Сеник Р.П., судді: Судова-Хомюк Н.М., Нос С.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" до Офісу великих платників податків ДФС України про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС України (далі - Офіс, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2017 року №0003074816 в частині нарахування пені в сумі 8 928,05 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово й востаннє рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року, прийнятим за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), позов задоволено.
Вважаючи, що вказане рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (як правонаступник Офісу; далі - Управління) 13 вересня 2021 року подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 02 листопада 2021 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу Управління без руху, зазначивши, що вона, зокрема, подана поза межами строку апеляційного оскарження й без порушення питання про його поновлення.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду Управління подало клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в якому вказувало, що повний текст рішення суду першої інстанції, прийнятого у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін на його адресу не надходив; разом з тим, оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати або надіслати його копії учасникам справи, відтак строк апеляційного оскарження у даній справі підлягає поновленню.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 листопада 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки прийшов до висновку, що Управлінням не наведено доводів і обґрунтувань, які загалом створили об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, що, в свою чергу, свідчить про неповажність причин пропуску строку апеляційного оскарження й відсутність підстав для його поновлення.
При цьому, мотивуючи свою ухвалу, апеляційний суд посилався на те, що рішення суду першої інстанції було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10 грудня 2020 року.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 16 листопада 2021 року, Управління звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило таке судове рішення скасувати й направити справу до цього ж суду для продовження розгляду, вказуючи, що копії рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року воно не отримувало, а тому відповідно до приписів частини 3 статті 295 КАС України мало право на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження; водночас, податковий орган зазначав й про залишення апеляційним судом поза увагою правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 серпня 2020 року у справі №404/4551/19 (щодо обов`язку суду видати або надіслати учасникам справи копії судового рішення, незважаючи на оприлюднення останнього в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Пунктом 6 частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За змістом статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Виходячи з приписів частини 3 статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).
Водночас, за змістом статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вже вказувалось в цій постанові, рішення Львівського окружного адміністративного суду прийнято 08 грудня 2020 року за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) й повний його текст складений у цей же день.
Проте, матеріали справи не містять ані беззаперечних доказів (рекомендованого поштового повідомлення, розписки представника тощо) отримання податковим органом копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції як такого, ані документального підтвердження надсилання й отримання його копії на офіційну електронну адресу відповідача.
Наведене свідчить про передчасність висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення Управлінню пропущеного строку апеляційного оскарження, адже, за наведеного, він мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копій судового рішення, достеменно встановити обставину отримання/неотримання скаржником копії судового рішення та надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги після того, як він дізнався про прийняття судом першої інстанцій рішення.
Також, у даному випадку, слушними є й посилання Управління на постанову Верховного Суду від 11 серпня 2020 року у справі №404/4551/19 (адміністративне провадження №К/9901/7347/20), в якій зазначено, що оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов?язок суду видати його копії учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак, враховуючи викладене вище, ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року не відповідає зазначеним законодавчим вимогам, а тому у відповідності до приписів частини 1 статті 353 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд