ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 500/1704/21
адміністративне провадження № К/9901/43272/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року (головуючий суддя Пліш М.А., судді: Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2021 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 лютого 2019 року №0001561403 та №0001571403.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
Вважаючи, що вказана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм чинного законодавства, Підприємець подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 27 вересня 2021 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу позивача без руху з огляду на недодання до неї документа про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн. й надав десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення її недоліку.
Підприємець надіслала до апеляційного суду клопотання, в якому, посилаючись на скрутне матеріальне становище, просила зменшити розмір судового збору до 1135,00 грн. або відстрочити його сплату до прийняття рішення у справі.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 жовтня 2021 року відмовив у задоволенні заявленого позивачем клопотання та повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
При цьому, мотивуючи свою ухвалу, апеляційний суд зазначав про неподання Підприємцем доказів в підтвердження існування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, у зв`язку із чим заявлене нею клопотання не може бути задоволено й, як наслідок, оскільки у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків останньої, то вона підлягає поверненню.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 29 жовтня 2021 року, Підприємець звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила таке судове рішення скасувати й направити справу до цього ж суду для продовження розгляду, вказуючи, що, подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, вона очікувала його задоволення судом, а відтак й не сплачувала судовий збір; крім того, вважає, що, відмовивши в задоволенні такого клопотання, суд міг продовжити їй строк для сплати судового збору.
Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 6 частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу (серед яких, зокрема, й ухвала про залишення позовної заяви без розгляду).
За змістом пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Виходячи з приписів частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, які передбачають в такому випадку залишення її без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (частина 3 статті 169 КАС України).
Позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України).
Водночас, за змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як вже вказувалось в цій постанові, Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 вересня 2021 року залишив апеляційну скаргу позивача без руху у зв`язку з недоданням до неї документа про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн., а ухвалою від 29 жовтня 2021 року - відмовив у задоволенні заявленого Підприємцем клопотання про зменшення розміру судового збору до 1135,00 грн. або відстрочення його сплати до прийняття рішення у справі й повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Проте, Верховний Суд вважає таку позицію передчасною.
Так, подаючи клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення розміру останнього, Підприємець була вправі очікувати на його задоволення судом, що, очевидно, надавало б їй підстави не сплачувати судовий збір, а отже одночасна відмова у задоволенні клопотання і повернення апеляційної скарги є невиправданими, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання суд у процесуальний спосіб мав надати можливість сплатити судовий збір.
Таким чином реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору і мати наслідком повернення апеляційної скарги.
Відповідна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі №503/1904/16-ц (провадження №61-16898св18) та Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі №216/4979/19 (провадження №61-17040св20).
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак, враховуючи викладене вище, ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року не відповідає зазначеним законодавчим вимогам, а тому у відповідності до приписів частини 1 статті 353 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд